«Виставка» культури хмонгів

Народ хмонг у регіоні Трам Тау раніше мав власну календарну систему. Їхнє святкування Нового року відбувалося приблизно на місяць раніше, ніж місячного Нового року. Однак, протягом останнього десятиліття, завдяки ефективній пропаганді та мобілізаційним зусиллям, сім'ї хмонг у регіоні Трам Тау святкують спільний Новий рік за спільним календарем. Незважаючи на це, традиційні звичаї, які вважаються невід'ємною частиною їхньої культури, досі ретельно зберігаються.

З початку листопада за місячним календарем починається підготовка до Тет (місячного Нового року). Поки чоловіки зайняті відгодівлею свиней та курей, збиранням дров та підготовкою полів до наступного посівного сезону, жінки поспішають завершити найкращий одяг для членів сім'ї та вибрати найкрасивіші прикраси для носіння під час Тет.

З 25-го дня 12-го місячного місяця атмосфера стає більш урочистою. Хмонг вірять, що худоба, яка працювала цілий рік, також заслуговує на відпочинок і святкування Нового року, як і люди. Тому перед Тетом (місячним Новим роком) сім'ї готують достатню кількість їжі для своєї худоби. Сільськогосподарські знаряддя, такі як плуги, борони, мотики та ножі – їхні «друзі», які наполегливо працювали цілий рік – чистять і акуратно зберігають. Вони шанують ці сільськогосподарські знаряддя як божеств-супутників, створюючи багатство та процвітання.

Завдяки представленню від керівника комуни, нам пощастило отримати запрошення відсвяткувати Тет (Місячний Новий рік) з родиною пана Муа А Пао в селі Тронг Хуа, комуна Хань Фук. В останній день року пан Пао та члени його родини прибрали своє житлове приміщення, починаючи з кухні. Під час прибирання пан Пао молився: «Старий рік ось-ось мине, новий рік ось-ось настане. Нехай духи та предки стануть свідками наполегливої ​​праці та старанності наших нащадків у минулому році та благословлять нас міцним здоров’ям та рясним урожаєм у новому році». Будинок було прибрано, а водопої та каналізаційні канавки прочищені; народ хмонг вірить, що прибирання житлового приміщення відверне невдачу та принесе удачу в новому році.

Після прибирання урочисто виконується ритуал жертвопринесення. Чоловік родини забиває найбільшого півня прямо посеред родового залу, щоб піднести його предкам і божествам. Роблячи це, він молиться, висловлює вдячність і сподівається на подальші благословення. Кров півня кладуть на вівтар, а м'ясо готують і викладають на тацю для жертвоприношень – священний зв'язок між продуктивним життям і духовною вірою.

Далі був Кхочан – ритуал на честь сільськогосподарських знарядь праці. Пан Пао виніс усі знаряддя праці, помив та почистив їх, а потім наклеїв на кожен інструмент заздалегідь нарізані червоні паперові смужки. Роблячи це, пан Пао молився: «Старий рік ось-ось мине, новий рік ось-ось настане. Я дякую богам, предкам, мотиці та плугу за те, що вони дали моїй родині рис і кукурудзу. Нехай боги, предки, мотика та плуг благословлять мою родину щедрим урожаєм і ще більшою кількістю рису та кукурудзи в новому році». Потім, сидячи перед вівтарем, він доповів своїм предкам про досягнення року: «Завдяки мотиці, плугу та молотарні для кукурудзи моя родина посадила за графіком і зібрала 70 мішків рису. Це свято Тет буде процвітаючим».

Народ хмонг вірить, що будинок з безліччю гострих сільськогосподарських знарядь є ознакою старанного та сильного чоловіка. Тому, коли дівчата шлюбного віку відвідують дім свого хлопця, вони часто розглядають сільськогосподарські знаряддя в будинку як критерій вибору чоловіка.

Зіанг Тхі Му, дружина пана Пао, розповідала: «У родини мого чоловіка багато гострих сільськогосподарських знарядь, усі працьовиті, більша частина землі рекультивована, а будинок повний рису. Я навчила свою доньку, що, відвідуючи будинок хлопця, вона повинна оцінювати його старанність за сільськогосподарськими знаряддями, які він використовує».

Через похилий рельєф, такі інструменти, як мотики, лопати, мачете та плуги, є незамінними. З давніх часів народ хмонг викував власні невеликі, гострі сільськогосподарські знаряддя для терасного вирощування рису. Сьогодні багато сімей інвестують у сучасну техніку, таку як машини для лущення кукурудзи та молотарки рису. Але незалежно від того, скільки сучасної техніки вони мають, звичаї Кхочан все ще зберігаються.

Під час приготування я помітив дещо: кожна дія, якою б незначною вона не була, була ритуальною. Миття сільськогосподарського знаряддя, обклеювання червоним папером, прибирання... все це робилося з вдячністю, з молитвами про рясний врожай, здоров'я та мир. Молитви, хоч і прості, були сповнені вірою в благословення богів і предків. Вони вірили, що молитва та ретельна підготовка принесуть мирний новий рік і щедрий урожай.

По обіді 30-го дня місячного Нового року села хмонгів вирували від звуку товкачів, що товкли рис для коржів. Родина пана Пао також була зайнята приготуваннями. Велику ступку, зроблену з великого стовбура дерева, внесли до центральної кімнати, і туди насипали два горщики з гарячим, гарячим рисом. Сильних чоловіків обрали товкти рис, швидко та вміло перемикаючи руки, не порушуючи ритму. Для хмонгів круглий рисовий корж символізує місяць і сонце, джерело людства та всього сущого. Коли рис товкли до однорідної маси, глава домогосподарства брав два великі, ще теплі коржі та клав їх на два бананові листки, щоб запропонувати своїм предкам. Старанно проведені руки, рівномірне товчення, аромат рису, що змішувався з димом ладану… все це створювало священну та теплу атмосферу Нового року.

Отже, Новий рік хмонгів – це «виставка» культурних цінностей, вдячності природі та знаряддям праці; поваги до предків; та усвідомлення необхідності збереження домівок, одягу та речей, які плекалися протягом року. Це також привід продемонструвати етнічну естетику через парчовий одяг, срібні прикраси та ретельно оформлені дари. Бачачи зібрані разом сім'ї, їхній сміх лунає, поки надворі квіти сливи та абрикоса вкривають ліс, я розумію, чому Новий рік тут глибоко вкорінений у релігійних віруваннях і теплий людською любов'ю.

Покидаючи Тронг Хуа, ці образи глибоко закарбувалися в моїй пам'яті. Рука господаря, що черпала два великі, ще теплі коржі; сільськогосподарські знаряддя, чисто вимиті, обгорнуті червоним папером і акуратно складені, ніби чекаючи на відпочинок; віник у гарненькій бавовняній шапочці, що чекав на ранок; яскраві візерунки на спідницях дівчат-хмонгів; образ кульок пао, що передавалися з рук у руки, сміх, спів залицянь…

Представлено: Тхань Ба

Джерело: https://baolaocai.vn/trien-lam-van-hoa-mong-post894341.html