Ву Лан — життєва подорож, щоб висловити вдячність

Серед метушні людського життя сьомий місячний місяць повертається, немов поклик з глибин, нагадуючи нам повернутися до матері й батька, до значення національної любові, до джерела любові та джерела вдячності й синівської шани.

Виконання буддійських ритуалів на фестивалі Ву Лан Дхарма. Фото: Дук Фуонг/VNA

Буддійське свято Ву Лан здавна переплітається з філософією та культурною традицією синівської шанобливості нації «П'ючи воду, пам'ятай про її джерело». Це час для кожної людини практикувати та поглиблювати обітницю синівської шанобливості перед батьками, бабусями та дідусями та близькими, і водночас це також час згадати та висловити вдячність предкам, національним героям, героїчним мученикам та предкам в'єтнамського народу.

Поширення цінностей синівської шанобливості в суспільстві

Походження Ву Лан походить з буддійської Ву Лан Бон Сутри. Історія розповідає, що шановний Маудгальяяна — найнадприродніший учень Будди — бачив, як його мати після смерті потрапила у царство голодних привидів, страждаючи від голоду та спраги; з жалю до матері він використав свої надприродні сили, щоб запропонувати їй рис, але рис перетворився на червоний вогонь, і мати все ще не могла його їсти. Від болю Маудгальяяна звернувся до Будди, щоб попросити. Будда навчав: Щоб врятувати батьків від страждань, потрібно покладатися на силу Сангхи — тих, хто практикує чисто і має повні заслуги. 15-го дня 7-го місячного місяця, після ретриту в сезон дощів, слід приготувати підношення Потрійній Перлині. Завдяки надприродній силі ченців з усіх боків, що зібралися в день самовисвячення, мати Маудгальяяни отримала звільнення. З цього народилася церемонія Ву Лан.

Сьогодні Ву Лан — це не просто ритуал, а й глибоко вкарбований у свідомість і любов людей, ставши способом життя, подихом, джерелом для всіх в'єтнамських сердець. У 2025 році сезон Ву Лан відбудеться з нагоди 80-ї річниці Національного дня 2 вересня, ставши священним часом для кожного буддиста, щоб практикувати синівську шану, шануючи традицію «П'ючи воду, пам'ятай про її джерело».

По всій країні, в пагодах та місцях поклоніння, проводилися церемонії Ву Лан, щоб висловити вдячність батькам, з такими ритуалами, як заколювання троянд, спів сутр, підношення ладану, запалювання свічок на знак вдячності... які проводилися, щоб висловити вдячність батькам і водночас нагадати людям про відповідальність виявляти вдячність країні та народу.

У пагоді Там Чук (Нінь Бінь) відбулася програма «Ву лан — батьківська милість і значення країни» з ритуалом запалювання ліхтарів, що утворюють карту В'єтнаму, за участю майже 500 студентів та понад 2000 буддистів; у пагоді Банг — Лінь Тьєн Ту ( Ханой ) відбулася Велика церемонія Ву лан — церемонія закріплення троянд, яка привабила тисячі буддистів; пагода Трук Лам Хунг Куок (Сон Ла) організувала церемонію Ву лан з ритуалами співу сутр, повторення імені Будди, підношення квітів та закріплення троянд, поширюючи дух синівської шанобливості та співчуття. У пагоді Фуок Хой (Хошимін) ченці та черниці, а також усі буддисти урочисто прочитали сутру Улламбана, щоб виявити синівську шанобливість, згадуючи історію про те, як шановний Маудгальяяна врятував свою матір від страждань, тим самим сприяючи синівській шанобливості та заслугам підношень ченцям... У мирній атмосфері громада разом молилася за своїх живих батьків, щоб вони мали більше благословень та довголіття, щоб їхні померлі батьки швидше були звільнені, і водночас вселяли в кожну буддійську дитину усвідомлення турботи про своїх батьків, віддячуючи чотирьом великим благодатям - батькам, вчителям, країні та живим істотам.

Церемонію Ву Лан відвідали понад 500 студентів університетів з усієї країни та майже 2000 буддійських ченців та черниць. Фото: Нгуєн Чінх/VNA

Зокрема, вечір мистецького обміну Ву Лан «Синівська шанобливість та священна душа Вітчизни», організований В'єтнамською буддійською сангхою ввечері 25 серпня, разом із низкою заходів протягом сезону Ву Лан (спалювання ладану на знак подяки на цвинтарі мучеників Чионгшон – Куангчі ; подорож «Виховна любов», щоб подарувати книги, шкільне приладдя, стипендії на новий навчальний рік учням у горах та лісах Північного Заходу...), приніс сильний вплив великій кількості буддистів та широким масам, які захоплюються буддизмом; сприяючи поширенню благородних гуманістичних, гуманних та причинно-наслідкових цінностей синівської шанобливості в суспільстві.

Високоповажний Тхіть Зіа Куанг, заступник голови Виконавчої ради, керівник Центрального відділу інформації та комунікацій В'єтнамської буддійської сангхи, сказав, що в буддійських вченнях синівська шанобливість не обмежується лише прихильністю між батьками та дітьми, а й поширюється на Чотири Великі Благодаті: Вдячність батькам – корінь усієї синівської шанобливості; Вдячність Трьом Коштовностям – заслуга освіти та наставництва; Вдячність нації та суспільству – вдячність тим, хто пожертвував собою заради країни; Вдячність усім живим істотам – вдячність за взаємодопомогу всіх живих істот у житті. Синівська шанобливість не лише виражає обов'язок дітей перед батьками, але й поширюється на синівську шанобливість до Дхарми, синівську шанобливість до громади – нації – народу, синівську шанобливість до життя.

Нехай синівська шанобливість стане смолоскипом, що освітлює життєвий шлях.

Буддійські ченці та черниці біля пагоди Вінь Нгієм дарують подарунки бідним та людям, які опинилися у скрутному становищі. Фото: VNA

П'ять основних елементів «Синівської шанобливості» в сучасному житті підкреслюються в програмі «Ву Лан — Синівська шанобливість і нація», організованій В'єтнамською буддійською сангхою у 2025 році: Синівська шанобливість, Синівська повага, Слухняність, Вірність і Довіра.

Синівська шанобливість – духовне походження: «Синівське серце – це серце Будди, синівська поведінка – це поведінка Будди», це вчення не лише нагадує нам про спосіб буття дитиною, але й служить основою для тих, хто вивчає Дхарму. Синівська шанобливість – це корінь для буддистів, що дозволяє їм зростати в мудрості та співчутті. Синівська шанобливість походить від поваги до Трьох Коштовностей, від спрямованості до світла істини та людської моралі. Людина з синівською шанобливістю – це той, хто живе з орієнтацією вгору, знає, як зберігати чесноту та практикує, щоб стати кращим не лише для себе, але й для тих, кого він любить і поважає.

Синівська шанобливість – повна прихильність: Синівська шанобливість – це не лише любов, а й вдячність і повага. Синівська шанобливість вчить нас жити смиренно, чемно та плекати традиційні моральні цінності в сім'ї та суспільстві. Синівська шанобливість не обмежується думками чи словами, а виражається в шанобливих очах, люблячих діях та житті, сповненому вдячності та відплати. Синівська шанобливість – це шанобливе ставлення до батьків, бабусь і дідусів, вчителів та тих, хто підтримував нас усім серцем.

Синівська шанобливість – культурний спосіб життя: Синівська шанобливість проявляється через поведінку, через мову, через щоразу вклоняючись батькам, поклоняючись Будді та поважаючи священні традиції в культурному житті нації. Вміння чемно вклонятися, вміння говорити помірковано, вміння жити в гармонії з іншими – ось прояв Синівської шанобливості. Жодна синівська шанобливість не є справді повноцінною без такту, смирення та краси поведінки в кожній дрібниці повсякденного життя.

Синівська шанобливість – Вірність нації: Батьківщина – це початок і кінець кожної подорожі синівської шанобливості. Синівська шанобливість – це мовчазна жертва, вдячність тим, хто зробив свій внесок, акт життя для громади та заради речей, які прекрасніші за самого себе. Синівська шанобливість – це також вірність країні, відданість громаді, коли людина знає, як жити заради вищої справи. Вірність та синівська шанобливість нероздільні, людина, яка є синівською до своїх предків, неодмінно буде людиною, відданою нації, готовою присвятити себе суспільним інтересам та спільному майбутньому.

Синівська шанобливість – Збереження віри: означає бути чесним, глибоко вірити в причинно-наслідкові зв'язки, жити гідно довіри, яку надали батьки та суспільство. Синівська дитина – це той, хто живе праведно, дотримується свого слова та виконує свій обов'язок – як навчав Будда: «Немає нічого благороднішого за Довіру, немає нічого тривалішого за Синівську шанобливість». Синівська шанобливість – це також дотримання слова, життя з любов'ю та змістом. Бути дитиною, бути особистістю, жити так, щоб батьки почувалися в безпеці, щоб суспільство довіряло – це і є Синівська шанобливість. Це кристалізація щирості та дії, віри та чесноти.

За словами шановного Тхьо Зіа Куанга, у сучасному розвитку країни синівська шанобливість є дуже необхідною. Ми не можемо просто прагнути матеріальних благ і забувати про дух культури, мораль та синівську шанобливість. Синівська шанобливість стосується не лише батьків та родичів, а й суспільства та країни. Мораль та синівська шанобливість допомагають суспільству розвиватися повноцінно та красиво. Для сучасного молодого покоління дуже важливо спрямувати його до моралі та синівської шанобливості. Вони повинні знати та розуміти вдячність за народження та виховання своїх батьків; знати, що мирне та щасливе життя, як сьогодні, — це завдяки вдячності їхніх попередників та предків, які жертвували собою заради країни.

Пропагуючи чесноти синівської шанобливості, вдячності та подяки предкам, буддійські вчення пропагують практику ладану. Серед усіх видів квітів, навіть найсуттєвіший аромат квітки неба і землі, його аромат летить лише у напрямку вітру; лише ладан серця поширюється в усіх напрямках проти вітру, всупереч законам творіння. Синівська шанобливість також є однією з чеснот ладану, як дозволити ладану серця поширюватися та пронизувати життя кожної родини, кожної людини, незалежно від релігії, кольору шкіри чи етнічної приналежності. Ву Лан — це не просто святковий сезон, а життєва подорож, щоб виявити вдячність: любіть, поки ще можете, виявляйте синівську шанобливість через дії та нехай синівська шанобливість стане смолоскипом, що освітлює життєвий шлях, — стверджував Преподобний Тхіть Зіа Куанг.

Згідно з ВНА

Джерело: https://baoangiang.com.vn/vu-lan-hanh-trinh-song-de-tri-an-a460864.html