«Родюча земля» для в'єтнамського кіно

В'єтнамське та світове кіно завжди відводить важливе місце історичним та літературним адаптаціям.

22 лютого в кінокомплексі «Бета» глядачі вишикувалися в чергу, щоб купити квитки на виставу «Персик, Фо та піано». (Фото: ХОНГ ХА).

Хоча цей кіносектор сповнений потенціалу та існує вже давно, на думку експертів, його розвиток та виробництво все ще є «родючою землею», яка не використовується ефективно, що залишає прогалину в загальній картині в'єтнамського кінематографа.

У в'єтнамському кінематографі було багато історичних фільмів, які залишили глибоке враження, такі як: «Сан Тханг Там», « Ханой взимку 1946 року», «17-та паралельна доба та ночі», «Нгуєн Ай Куок у Гонконзі»... або фільми, що вийшли нещодавно, такі як: «Лонг Тхань Кам Зіа Ка», «Легендарні письменники», «Запах палаючої трави», «Персик, Фо та фортепіано»...

Тим часом, серед успішних фільмів, адаптованих за літературними творами, є: «Чі Ту Хау» (за оповіданням «Історія, скопійована в лікарні» Буй Дик Ая); «Жовтокільцевий птах» (за оповіданням «Історія пісні» Нгуєн Ван Тонга); «Мати далеко від дому» (за однойменним оповіданням Нгуєн Тхі); «Бен Кхонг Чонг» (за твором письменника Дуонг Хионга); «Ме Тхао-тхой Ванг Бонг» (за оповіданням «Чуа Дан» письменника Нгуєн Туана); «Не горіти» (за щоденником мученика Данг Тхуй Трама)...

Однак, порівняно з культурним та історичним розмахом нації та практичними вимогами життя, ні кількість, ні якість кінематографічних творів не відповідали вимогам.

Дивлячись на класичні твори на історичні теми відомих світових кінематографістів, ми бачимо, що вони вкладають кошти у створення фільмів ретельно, забезпечуючи історичну точність від костюмів, реквізиту, простору до мови, психології... персонажів..., водночас фільми, адаптовані за мотивами літературних творів, також є ретельним, гнучким та високохудожнім. Такі фільми приваблюють значну аудиторію, спонукаючи її вивчати та розширювати свій кругозір і розуміння історії та літератури цих країн.

Голова Асоціації письменників В'єтнаму Нгуєн Куанг Тхієу сказав, що це викликає велике занепокоєння та стурбованість. Він сам екранізував низку своїх творів, таких як: «Сезон цвітіння гірчиці біля річки», «Країна гуави», і щоразу, коли він дивиться історичний фільм, адаптований за літературою, він звертається до оригінальних даних, щоб розширити свої знання та інформацію.

Більшість авторів хочуть, щоб їхні твори були екранізовані, але це складне завдання для кінематографістів та менеджерів... Аналізуючи причини дефіциту кількості та якості фільмів у цій галузі, поет Нгуєн Куанг Тхієу зазначив, що іноді вітчизняні кінематографісти все ще жорстко залежать від історичного змісту чи оригінальних літературних творів, їм бракує креативності в кінематографічному мисленні, вираженні власних поглядів, створенні життів персонажів, виходячи з поваги до історичної правди та не суперечачи основному духу оригінального літературного твору.

Поділяючи цю точку зору, режисер Чарлі Нгуєн стверджував, що дві вищезгадані галузі кіно привносять особливу та різну цінність у розвиток кінематографа. Кожен у кіноіндустрії цінує цей план, але не кожен може подолати психологічні бар'єри, розвивати мужність, творчість та глибоке розуміння.

Наприклад, під час створення фільму про історію режисер повинен якомога ретельніше вивчити та дослідити події та персонажів, перш ніж розпочати створення. Це не лише фундаментальний принцип, а й питання професійної етики.

Однак багато кінематографістів не виконали цю мінімальну вимогу. Крім того, існує багато інших труднощів, таких як: високі витрати через необхідність створювати декорації, костюми та реквізит; проблеми з доходами та комерцією, що ускладнює переконання інвесторів та глядачів прийти та подивитися фільм, щоб повернути капітал...

Можна сказати, що кіносектор, що використовує історичні теми, адаптовані з літературних творів, потребував і потребує більшої практичної уваги, механізмів та пільгової політики з боку держави. Зокрема, для реалізації кінопроекту на історичні теми потрібна пільгова політика щодо податків, позик, створення умов для створення кіностудій, будівництва складу реквізиту про історичні періоди для подальшої експлуатації та використання.

Пан Цянь Чжун'юань, директор з виробництва компанії As One Production (Китай) – продюсера багатьох успішних історичних фільмів, поділився своїм досвідом використання історичних тем у кіно. За його словами, щоб створювати хороші історичні фільми, потрібно розширити свій кругозір та мислення. Офіційні історичні події повинні бути поважані, інакше не можна. Однак, спираючись на історичну основу, кінематографісти завжди можуть проявити креативність та скористатися нею.

Багато країн мають політику, що заохочує створення історичних фільмів та фільмів, адаптованих за літературними творами. Кінотворців завжди підтримують дослідники та експерти галузі протягом усього процесу кіновиробництва. Крім того, створення фільмів на ці теми також підтримується фінансово. Місцеві органи мають політику підтримки та сприяння зйомкам у бажаних місцях, оскільки якщо фільм буде успішним, це стимулюватиме туризм.

За словами доцента, доктора Буй Хоай Сона, постійного члена Комітету Національних зборів з питань культури та освіти, повага до історії є етичним обов'язком кінематографістів. Закон про кіно містить низку положень для захисту історичної правди. Це необхідні межі, щоб гарантувати, що твори не відхиляються від мети освіти та шанування історії.

Однак, мистецтво все ще має простір для творчості у «прогалинах», щоб зробити історію привабливішою та жвавішою. ​​Поєднуючи автентичність та креативність, історичне кіно зможе торкнутися сердець глядачів, створюючи твори, які є одночасно освітніми та художніми, і метою кінозамовлення є прагнення саме до цієї мети.

Під час показу фільму «Ханой взимку 1946 року» та обміну думками між знімальною групою та глядачами в рамках 7-го Ханойського міжнародного кінофестивалю 2024 року режисер Данг Нят Мінь поділився своїми емоціями, побачивши, що глядачі все ще приходять на фільм після 28 років виходу.

Це доводить, що глядачі не відвернулися від культури та історії нації, а все ще залишаються захопленими та глибокими. Після майже трьох десятиліть фільм має честь повернутися до столичної аудиторії, показуючи вражаючі образи Ханоя, дядька Хо та солдатів самооборони у важкий для країни період.

Режисер Нго Куанг Хай (який грає Лама у фільмі) вважає, що одним із важливих факторів, що сприяли успіху фільму, є патріотизм, що походить із серця, душі та пристрасті режисера Данг Нят Міня. Це вирішальна цінність для фільму – не обмежуватися рамками кінематографічного твору, а стати культурною спадщиною.

Одним з ключових питань, що пропонує рішення для покращення кількості та якості важливих сегментів кіно, є: необхідність глибокої та належної обізнаності. Порівняно з попередніми етапами, Закон про кіно 2022 року містить багато відкритих положень для розвитку кіноринку у сферах кіновиробництва, розповсюдження та поширення фільмів.

Регулювання розширення тем і жанрів кіно та впровадження порядку кіновиробництва за рахунок державного бюджету (без тендерів) створює сприятливі умови для створення кінотворів, що відповідають вимогам реалізації політичних завдань партії та держави, пропагують національні традиції, імідж країни, народу та культурну ідентичність В'єтнаму. Наразі кількість вітчизняних художніх фільмів, що випускаються щорічно, становить близько 40 фільмів, що є середнім рівнем, але потенціал для розвитку кіновиробництва все ще дуже великий.

Кіноексперти наголошують, що зрештою вирішальним фактором все ж залишається талант і сміливість режисера. Вони повинні викластися на повну та вірити в обраний шлях. З точки зору менеджменту, потрібно більше інновацій у мисленні та діяльності, і навіть аудиторія повинна розширюватися, щоб уникнути вузьких і нав'язаних поглядів.

Історичні теми та літературні твори крізь призму кіно стануть привабливішими, поширюючи багато змістовних меседжів, що сприятимуть освіті та зміцненню національної гордості та самоповаги.

Як зробити твори, що використовують ці теми, справді цінними та приваблювати аудиторію, завжди є складною проблемою, яка спантеличує та ставить кінематографістів у невпевненість. Активне відкриття та розвиток талантів; заохочення творчості в рамках певних стандартів; вивчення корисного міжнародного досвіду... ось рішення, запропоновані вітчизняними та міжнародними експертами з надією подолати труднощі та просувати потенціал в'єтнамського кіно.

За даними nhandan.vn

Джерело: https://baophutho.vn/vung-dat-mau-mo-cho-dien-anh-viet-nam-222598.htm