«Благодійний ґрунт» для в'єтнамського кіно

В'єтнамське кіно, та й світове кіно загалом, завжди надавало чільне місце художнім фільмам, що досліджують історичні теми та адаптують літературні твори.

22 лютого в кінотеатрі «Бета» глядачі шикувалися в чергу, щоб купити квитки на виставу «Персик, Фо та Піано». (Фото HONG HA).

Незважаючи на свій потенціал та тривалу присутність, експерти вважають, що розвиток та виробництво цього кіножанру залишається недостатньо використаним «родючим ґрунтом», залишаючи прогалину в загальному ландшафті в'єтнамського кінематографа.

В'єтнамське кіно створило багато історично значущих фільмів, таких як: «Серпнева зірка», « Ханой взимку 1946 року», «17-та паралель день і ніч», «Нгуєн Ай Куок у Гонконзі»... або фільми, що вийшли нещодавно, такі як: «Пісня лютніста Лонг Тханя», «Ті, хто писав легенди», «Запах палаючої трави», «Персик, Фо та фортепіано»...

Тим часом, серед успішних екранізацій літературних творів можна назвати: «Сестра Ту Хау» (за оповіданням «Історія, написана в лікарні» Буй Дик Ая); «Соловей» (за оповіданням «Історія пісні» Нгуєн Ван Тонга); «Мати відсутня» (за однойменним оповіданням Нгуєн Тхі); «Причал незаміжньої жінки» (за твором письменника Дуонг Хионга); «Ме Тхао — славна епоха» (за оповіданням «Чуа Дан» письменника Нгуєн Туана); «Не горіти» (за щоденником мученика Данг Тхуй Трама)...

Однак, порівняно з культурним та історичним значенням нації та практичними вимогами життя, як кількість, так і якість кінематографічних творів все ще недостатні.

Дивлячись класичні історичні фільми від всесвітньо відомих кінематографістів, ми бачимо, як ретельно вони вкладають кошти у кіновиробництво, забезпечуючи історичну точність у всьому: від костюмів, реквізиту та декорацій до мови, психології та зображення персонажів. Фільми, адаптовані за мотивами літературних творів, також ретельно створені, нюансовані та високохудожні. Такі фільми приваблюють значну аудиторію, заохочуючи її досліджувати та розширювати своє розуміння історії та літератури цих країн.

Голова Асоціації письменників В'єтнаму Нгуєн Куанг Тхієу вважає це питання дуже важливим і тривожним. За його власними творами знято кілька фільмів, таких як «Сезон цвітіння гірчиці біля річки» та «Країна гуави», і щоразу, коли він дивиться історичний фільм, адаптований за літературним твором, він шукає оригінальний матеріал, щоб розширити свої знання та інформацію.

Більшість авторів бажають, щоб їхні твори були екранізовані, але це складне завдання як для кінематографістів, так і для адміністраторів. Аналізуючи причини нестачі як кількості, так і якості фільмів у цьому жанрі, поет Нгуєн Куанг Тхієу стверджує, що вітчизняні кінематографісти іноді жорстко залежать від історичного змісту чи оригінальних літературних творів, їм бракує креативності в кінематографічному мисленні, вони не виражають власних поглядів і не створюють життя для персонажів, поважаючи історичну правду та не суперечачи основному духу оригінального літературного твору.

Поділяючи таку ж точку зору, режисер Чарлі Нгуєн стверджував, що два вищезгадані кіножанри привносять особливу та відмінну цінність у розвиток кіноіндустрії. Кожен у кіноіндустрії плекає прагнення, але подолання психологічних бар'єрів, прояв мужності, креативності та глибокого розуміння – це те, чого не кожен може досягти.

Наприклад, під час створення історичного фільму режисер повинен ретельно дослідити події та персонажів, перш ніж розпочати творчий процес. Це не лише фундаментальний принцип, а й питання професійної етики.

Однак багато кінематографістів ще не виконали цю мінімальну вимогу. Крім того, існує багато інших труднощів, таких як: високі витрати через необхідність створення декорацій, костюмів та реквізиту; проблеми з доходами та комерційним успіхом, що ускладнює переконання інвесторів та глядачів дивитися фільми, щоб окупити свої інвестиції...

Можна сказати, що фільми, що досліджують історичні теми та адаптують літературні твори, потребують більшої практичної уваги та пільгової політики з боку держави. Зокрема, для реалізації кінопроекту на історичні теми потрібна пільгова політика щодо податків, позик, а також створення умов для створення кіностудій та колекції реквізиту, пов'язаного з різними історичними періодами, для майбутньої експлуатації та використання.

Пан Цянь Чжун'юань, директор з виробництва компанії As One Production (Китай) – продюсера багатьох успішних історичних фільмів – поділився своїм досвідом дослідження історичних тем у кіно. За його словами, щоб створювати хороші історичні фільми, потрібно розширити свій кругозір та мислення. Важливі історичні події потрібно поважати; їх не можна змінити. Однак, в рамках історичної основи, кінематографісти завжди мають можливість проявити креативність та використовувати матеріал.

Багато країн мають політику, що заохочує виробництво історичних фільмів та екранізацій літературних творів. Кінематографісти отримують підтримку від дослідників та експертів у цій галузі протягом усього процесу кіновиробництва. Крім того, фільми на ці теми також отримують фінансову підтримку. Місцева влада має політику підтримки та сприяння зйомкам у бажаних місцях, оскільки успішне кіно може стимулювати туризм.

За словами доцента, доктора Буй Хоай Сона, постійного члена Комітету Національних зборів з питань культури та освіти, повага до історії є моральним обов'язком кінематографістів. Закон про кіно містить кілька положень, спрямованих на захист історичної правди. Це необхідні межі, щоб гарантувати, що твори не відхиляються від цілей навчання та шанування історії.

Однак, мистецтво все ще має простір для творчості в цих «прогалинах», щоб зробити історію більш захопливою та яскравою. Поєднуючи автентичність та креативність, історичне кіно може торкнутися сердець глядачів, створюючи твори, які є одночасно освітніми та високохудожніми, і метою замовних фільмів є досягнення саме цього.

Під час показу фільму «Ханой взимку 1946 року» та сесії запитань і відповідей між знімальною групою та глядачами, що відбулися в рамках 7-го Ханойського міжнародного кінофестивалю 2024 року, режисер Данг Нят Мінь поділився своїми емоціями від того, що глядачі досі шукають фільм через 28 років після його виходу.

Це доводить, що глядачі не відвернулися від національної культури та історії, а й досі глибоко цінують їх. Після майже трьох десятиліть фільм має честь повернутися до столиці, показуючи вражаючі образи Ханоя, президента Хо Ши Міна та солдатів самооборони у складний період історії країни.

Режисер Нго Куанг Хай (який грає Лама у фільмі) вважає, що одним із ключових факторів успіху фільму є патріотичний дух, що виходить із серця, душі та пристрасті режисера Данг Нят Міня. Це вирішальна цінність, яка дозволяє фільму вийти за межі кінематографічного твору та стати культурною спадщиною.

Одним із ключових питань, що пропонує рішення для покращення кількості та якості важливих кіножанрів, є необхідність глибокого та належного розуміння. Порівняно з попередніми періодами, Закон про кіно 2022 року містить багато відкритих положень, спрямованих на розвиток кіноринку у сферах кіновиробництва, розповсюдження та поширення фільмів.

Положення, що розширюють теми та жанри кіно, а також запроваджують замовлення фільмів за рахунок коштів державного бюджету (без конкурсних торгів), сприяють створенню кінематографічних творів, задовольняючи вимоги політичних завдань партії та держави, пропагуючи національні традиції, імідж країни, її народу та в'єтнамську культурну ідентичність. Наразі кількість художніх фільмів, що виробляються всередині країни щорічно, становить близько 40, що є середнім показником, але потенціал для розвитку кіновиробництва залишається дуже багатим.

Кіноексперти наголошують, що, зрештою, вирішальним фактором залишається талант і сміливість режисера. Він повинен повністю віддатися обраному шляху та вірити в нього. З точки зору менеджменту, потрібно більше інновацій у мисленні та діяльності, і навіть аудиторія повинна розширити свій кругозір, щоб уникнути вузьколобості та упереджених уявлень.

Історичні теми та літературні твори, розглянуті крізь призму кіно, стають ще цікавішими, поширюючи змістовні послання, що сприяють освіті та зміцнюють національну гордість і самоповагу.

Як зробити фільми, що досліджують ці теми, справді цінними та привабливими для глядачів, залишається складною проблемою, яка ставить кінематографістів у розгубленість та вагання. Активне виявлення та розвиток талантів; заохочення творчості в рамках певних стандартів; а також вивчення корисного міжнародного досвіду – ось деякі з рішень, запропонованих вітчизняними та міжнародними експертами з надією подолати труднощі та розкрити потенціал в'єтнамського кіно.

За даними nhandan.vn

Джерело: https://baophutho.vn/vung-dat-mau-mo-cho-dien-anh-viet-nam-222598.htm