Весна приходить у село Дао Тьєн.

У яскравому гобелені етнічних культур Тай Нгуєн народ Дао Тьєн виділяється своїми унікальними новорічними звичаями. Від традиції обклеювання червоного паперу на щастя до ритуалу вітальних благословень у перший день місячного Нового року, кожна церемонія проводиться урочисто, відображаючи їхню філософію життя в гармонії з природою, цінування свого коріння та побажання мирного та процвітаючого Нового року.

Люди в селі Кок Тем, комуна Ван Ланг, наклеюють червоний папір перед своїми будинками під час Тет.

Пройшовши дороги, оточені скелястими горами, ми прибули до села етнічної меншини Дао Тьєн у хуторі Кок Тем, комуни Ван Ланг. За рекомендаціями селян ми зустрілися з паном Пан Чіу Ванем, який пов'язаний з цією землею вже майже 80 років. Пан Пан Чіу Ван — високий і стрункий, із сивим волоссям, чистим, глибоким голосом, відомий шаман місцевого народу Дао Тьєн.

У своєму простому будинку пан Пан Чіу Ван розповів про звичаї Тет (місячного Нового року) своєї етнічної групи, що передавалися з покоління в покоління. За його словами, зазвичай з 15-го дня 12-го місячного місяця сім'ї зайняті підготовкою: збирають дрова, кип'ятять воду, прибирають та наводять лад у своїх будинках. Сухе зимове сонце танцює, коли жінки племені Дао Тянь йдуть до лісу, щоб знайти листя дон; на ганку жінки ретельно вишивають останні стібки на своєму одязі, готуючись до охайного та красивого нового року.

До 25-го дня 12-го місячного місяця святкова атмосфера Тет по-справжньому пронизала село. Сім'ї почали по черзі забивати свиней. Міцні молоді чоловіки об'єднувалися в невеликі групи, розділяючись, щоб допомагати своїм сусідам по всьому селу.

Після того, як свиню почистять, її розділяють на кілька частин: частину смажать на сковороді, частину роблять ковбасками, а частину засолюють і розвішують на кухонних кроквах... Господар ретельно готує щедру трапезу, підносячи її до вівтаря предків, наливаючи ароматного вина та повідомляючи предкам, що сьогодні в родині є свіже м’ясо, запрошуючи їх розділити радість.

Зі свіжозабитої свинини народ Дао Тянь починає готувати бань чунг, бань чуой та бань ґіо (традиційні в'єтнамські рисові коржики). Зокрема, їхнє домашнє ґіо — унікальна страва. Після забою свині старанні жінки нарізають найкращі шматки свинячого черевця, гарно їх обробляють, ретельно маринують у спеціях, додають цибулю та кінзу, а потім загортають у листя донг.

Пухкі, круглі свинячі ніжки ретельно варять у каструлі; після приготування їх притискають бамбуковими паличками, а потім підвішують, щоб стек зайвий жир. З'їдені ніжки мають запашний аромат бананового листя, насичений смак свіжого м'яса та освіжаючий смак овочів… все це поєднується разом, створюючи особливий смак сімейного свята.

В останній день старого року атмосфера нової весни наповнила кожен дім. Кожна родина була сповнена сміху та радісних приготувань до Тет (місячного Нового року). Літні люди нарізали червоний папір на маленькі шматочки розміром з долоню та ретельно обклеювали ними весь будинок, щоб прикрасити.

Люди Дао вірять, що червоний колір — це колір удачі, багатства та процвітання. Під час Нового року та свята Тет люди святкують весну, а предмети та тварини також вітають весну. Тому червоний папір використовується для прикрашання дверних отворів, вівтарів, предметів домашнього вжитку, транспортних засобів, контейнерів для зберігання рису тощо.

Жінки племені Дао Тянь ретельно вишивають свій традиційний одяг, готуючись до святкування Нового року за місячним календарем.

З давніх часів наші предки передали вірування, що все, що наполегливо працює цілий рік, також повинно відпочивати та святкувати Тет (місячний Новий рік). Тому в загонах для худоби та птиці вішали коржик у формі бань чунг (традиційний в'єтнамський рисовий коржик): якщо це курник, то в ньому були рис і кукурудза; якщо це свинарник, то висівки; а якщо це буйволовий загін, то в ньому був банановий коржик...

Будинок чистий і гарний, вівтар прикрашений квітами персика, солодощами, липкими рисовими коржиками, банановими тістечками, що сповіщає предків: «Новий рік настав, ми запрошуємо наших предків прийти та відсвяткувати Тет, возз’єднатися зі своїми нащадками». Рівно опівночі родина готує щедрий бенкет з рисовою локшиною ручної роботи, вареною куркою, свинячою ковбасою та смаженим м’ясом, щоб запросити предків святкувати Новий рік.

У момент Нового року члени родини збираються навколо теплого, палаючого вогнища, потягують зелений чай та обмінюються радісними побажаннями миру та процвітання. Їхні розмови на початку року обертаються навколо прийдешніх добрих справ; люди похилого віку тихо слухають, як падає роса за віком, з нетерпінням чекаючи першого співу півня, щоб розбудити землю та небо.

Вранці першого дня Місячного Нового року перед вівтарем предків ставлять невеликий стіл, на якому стоять паличка з ароматом ладану, чаша з імбирно-цукровою водою, ніж та зв'язка смолоскипів. Господар будинку запалює пахощі та молиться, запрошуючи предків благословити їх та відвернути невдачу в новому році . Після молитви людина, яка проводить церемонію, запалює смолоскипи, виходить з дому та прямує до найсприятливішого напрямку для нового року. Теплий смолоскип розсіює туман, ведучи господаря будинку до гілок чистих білих квітів сливи, щоб запросити удачу в дім. Ритуал зустрічі удачі вранці першого дня Місячного Нового року є одним із найсвященніших ритуалів народу Дао Тянь.

Після того, як квіти сливи приносять додому, їх розділяють на багато маленьких гілочок, підносять до вівтаря, ставлять перед будинком і кладуть у комору, хліви для худоби та пташники... щоб кожен отримав удачу на початку року. Нарешті, господар будинку повідомляє своїм предкам про виконання завдання, дякує їм за благословення та захист і бажає багатства, процвітання, повного комору та здорової худоби в новому році. Миску з теплою імбирною водою ділять з усіма в будинку, символізуючи удачу, тепло та відвернення від нещастя.

Після ритуалу зустрічі удачі вся родина збирається навколо святкового бенкету, присвячуючи свій час близьким. На другий день Тет сім'ї, які мають кошти, готують просте підношення з курки та свинини, проводячи церемонію молитви про удачу та процвітання протягом року. Згідно з віруваннями народу Дао, церемонію молитви про удачу можна проводити лише до 15-го дня першого місячного місяця; якщо її провести пізніше, вона вже не буде ефективною.

Починаючи з другого дня Тет, люди відвідуватимуть своїх родичів по батьківській та материнській лініях, щоб привітати їх з Новим роком та поспілкуватися з друзями та родиною. На четвертий день Тет сім'ї проводитимуть ритуал опускання вівтаря, повідомляючи своїм предкам, що минуло чотири дні з початку нового року, та просячи дозволу повернутися до роботи, сподіваючись на благословення предків на безперебійну роботу, багату долю та рясний врожай.

Слухаючи розповідь пана Пан Чіеу Ваня про новорічні звичаї своєї етнічної групи, ми відчули глибокий зв'язок між народом Дао Тьєн та їхніми предками, із землею та небом. Кожен ритуал, кожна страва, кожна дрібниця святкування Нового року має своє власне значення, що відображає їхню філософію життя в гармонії з природою та вдячність своїм корінням. Новорічні звичаї народу Дао Тьєн сприяли збагаченню різноманітного та унікального культурного ландшафту етнічних груп у Тхай Нгуєні .

Джерело: https://baothainguyen.vn/van-hoa/202602/xuan-ve-tren-ban-dao-tien-53e633c/