Західний зять любить рибний соус і досконало розмовляє «в'єтнамською мовою».

(Ден Трі) - Коли Мартін вперше прийшов до будинку своєї в'єтнамської дружини, він полив рис рибним соусом, від чого вся родина здивовано розплющила очі та роти. Німець так добре заговорив діалектом нге ан, що багато хто йому «заздрив».

На особистій сторінці у Facebook пані Нгуєн Тхі Хоа (39 років, з Нге Ан, зараз проживає та працює у Швейцарії) було опубліковано багато відео про повсякденне життя її та її чоловіка – пана Мартіна Кньофеля. Користувачів соціальних мереж вразило те, що в опублікованих відео Мартін Кньофель розмовляв сильним діалектом Нге – мовою, яка «спантеличує» багатьох в'єтнамців. Під відео багато коментарів залишали нескінченні похвали західному зятю.

Насправді німецький інженер-будівельник Мартін Кньофель знав і любив діалект нге ан ще до зустрічі з хоа. Але саме любов до своєї в'єтнамської дружини змусила його ще більше полюбити та навчитися розмовляти діалектом нге ан, щоб «його дружина чула його і менше сумувала за домівкою».

Прийшовши до друга додому, щоб «поїсти безкоштовно», іноземець «закохався з першого погляду»

Мартін (39 років) випадково зустрів пані Хоа, коли за запрошенням свого шурина прийшов до неї на вечерю під час свята з 30 квітня по 1 травня 2007 року. Ця випадкова зустріч змусила іноземця закохатися з першого погляду та всіляко намагатися поговорити зі студенткою педагогіки.

Перше враження пані Хоа про Мартіна Кньофеля було таким, що він був гарним і милим, але вона не думала, що цей чоловік стане долею її життя. Після знайомства німець часто переписувався та спілкувався в чатах. Поступово між ними розквітло кохання. Після стосунків на відстані, у 2008 році, весілля пані Хоа та пана Мартіна відбулося в рідному місті його дружини.

За «покликом кохання» пані Хоа покинула своє рідне місто Нге Ан, щоб поїхати до Швейцарії разом зі своїм чоловіком.

День весілля, ситуація, що «сміється до сліз», що тепер, щоразу, коли Хоа згадує про неї, вона не може стримати сміху. Річ у тім, що в день весілля Мартін не бачив дружини вдома, не міг її знайти, не міг їй зателефонувати, подумав, що дружина «втекла», він запанікував і пішов її шукати, навіть «плакав і галасував» через тестя. Лише коли двоюрідний брат підвіз його туди, де Хоа наносила макіяж, Мартін «зітхнув з полегшенням».

Після весілля Мартін повернувся до Німеччини, щоб закінчити університет, тоді як Хоа залишився у В'єтнамі, щоб працювати в секторі освіти . У 2010 році Мартін повіз дружину до Швейцарії, де він щойно почав працювати 3 місяці, поклавши край ситуації з «невдахливою парою».

Пані Хоа та родина її чоловіка в Німеччині.

«Як і багато інших пар, ми стикаємося з багатьма культурними та стилістичними бар'єрами, оскільки походимо з двох різних країн. Однак ми з чоловіком поважаємо відмінності одне одного, культурні та звичаєві особливості кожної країни.»

Ми не намагаємося змінити думки, переконання та звичаї одне одного, а намагаємося інтегруватися. Я намагаюся вивчити німецьку, щоб легше спілкуватися з його родиною, і він теж. Якщо є щось, чим ми незадоволені одне одним, ми сідаємо і серйозно розмовляємо, щоб інший більше не повторював цих речей. Кожна людина трохи старається для іншої, поступово ладнаючи одне з одним, не усвідомлюючи цього», – зізналася пані Хоа.

Люблю діалект Нге, люблю дядька Хо

Пані Хоа завжди почувається щасливою, коли має чоловіка, який розуміє, розуміє та любить її всім серцем. Цей чоловік готовий зробити все, щоб зробити свою дружину щасливою. Вивчення та розмова рідною мовою дружини – це також його спосіб виявити свою любов до жінки, яка погодилася залишити свою сім'ю та рідне місто, щоб переїхати в чужу країну.

Повага та розуміння роблять подружнє життя Хоа завжди сповненим любові.

«Мартін дуже любить розмовляти діалектом нге ан. Він також часто бере на себе ініціативу розмовляти діалектом нге ан, коли перебуває вдома з дружиною. Він каже, що це допомагає його дружині менше сумувати за батьківщиною», – зворушливо поділилася пані Хоа.

«Мова нгхеан складна, але Мартін її дуже любить. Чим складніша та «унікальніша», тим більше Мартін хоче її підкорити», – продовжив Мартін слова дружини.

Пан Мартін може читати довгі вірші діалектом Нге Ан.

Багато років тому один німець приїхав до В'єтнаму у подорож. Він відвідав багато місць і був особливо вражений в'єтнамською мовою та культурою, але коли він приїхав до Нге Ан, Мартін був «зачарований» «важкою» мовою, яку іноземцям було дещо важко чути та вимовляти.

Особливість полягає в тому, що діалекту нге Мартін повністю вивчив самостійно, переважно завдяки членам родини та сусідам Хоа. Спочатку йому доводилося часто заходити в інтернет, щоб «запитати містера Google», звичайно, з «діалектом нге», Google іноді теж «здається». Поступово він уважно слухав, намагався вгадати значення кожного слова, а якщо не розумів, питав свою дружину та всіх інших.

Через «крадіжки» сусіди батьків його дружини часто дражнили Мартіна сленговими словами з Нге Ан, а коли він розумів їхнє значення, міг лише сміятися.

Хоча багатьом в'єтнамцям досі важко використовувати «mo, te, rang, rua», він використовує їх вільно та у правильному контексті. Деякі слова, типові для Нге Ана та Ха Тінь – Мартін називає їх «Нге Тінь, моє рідне місто» – також не можуть його турбувати.

На вихідних Мартін зателефонував до В'єтнаму, щоб поспілкуватися зі своїм тестем протягом години. Його тесть кумедний, часто «жартує» над зятем, використовуючи сленгові слова, яких Мартін не розумів, попросив дружину пояснити, а потім щиро засміявся. Мартін зізнався, що добре ладнав зі своїм тестем і був «роздратований», коли батько відмовився поїхати до Швейцарії на відпочинок, хоча зять «запрошував його 50 разів». Прихильність між тестем і зятем іноді викликала у Хоа ревнощі.

Мартін, люблячи В'єтнам, читає багато книг про історію та культуру країни, яку він завжди відчуває новою, але дуже близькою щоразу, коли має можливість відвідати. На його книжковій полиці є багато книг про В'єтнам, написаних німецькими авторами, і він підтримує звичку читати книги щодня. Цей іноземний зять також дізнається про відомих людей, в'єтнамських героїв і особливо любить дядька Хо, генерала Во Нгуєн Зяпа.

Мартін та його тесть. Щотижня він телефонує тестеві та практикує свій діалект нге.

«Він купив і прочитав багато книжок про В’єтнам, завдяки чому я відчувала повагу та любов. Я була здивована, коли він дізнався, що 2 вересня – Національне свято В’єтнаму, яке також є річницею смерті президента Хо Ши Міна. Мартін сказав, що дуже любить президента Хо, бо той провів багато досліджень і знав, що «він дуже хороша людина», – не могла приховати гордості за свого чоловіка.

Сидячи поруч із ним, Мартін посміхнувся: «У в’єтнамців є приказка: «Люби один одного, люби всю дорогу додому». Мартін любить свою дружину, тому він любить В’єтнам, а також свою батьківщину Німеччину та Швейцарію, де вони з дружиною живуть і працюють».

Залежний від рибного соусу, мушу взяти пляшку з собою в подорож

Пам'ятаєте, як 15 років тому Мартін вперше приїхав за зятем Хоа на вечерю? Іноземець змусив усю родину ахнути, коли... з'їв рис з рибним соусом. Виявляється, Мартін любив рибний соус ще до приїзду до В'єтнаму. І, звичайно, ніде більше він не міг насолоджуватися їжею «щоб задовольнити свою тягу», як у В'єтнамі, де майже на кожному обідньому столі сім'ї не може не бути миски насиченого рибного соусу, прикрашеного кількома скибочками гострого чилі.

Мартін любить багато в'єтнамських страв, і на обідньому столі завжди є миска рибного соусу.

Навіть коли він переїхав до Швейцарії, обіди Хоа та його дружини ніколи не обходилися без миски рибного соусу, звичайно ж, змішаного з правильним смаком Нге Ан з імбиром, часником, лимоном та чилі. «Залежність» Мартіна була такою, що якщо на столі не було рибного соусу, це було абсолютно неприйнятно. Щоразу, коли він йшов до супермаркету, в його сумці завжди була пляшка рибного соусу, іноді він купував... 3 пляшки, бо боявся, що він закінчиться. Навіть під час подорожей за кордон цьому західному зятю доводилося брати з собою пляшку рибного соусу, бо він боявся, що його там не продаватимуть.

Мартін залежний не лише від рибного соусу, він обожнює всі в'єтнамські страви, такі як вермішель, фо, смажені спринг-роли, мариновані овочі, смажені овочі з субпродуктами... Тільки Мартін «не любить» кашу з вугра, страву рідного міста його дружини, бо вугрі схожі на змій. Однак він пообіцяв дружині, що йому «поступово сподобається» (!).

Мартін не лише любить в'єтнамську їжу, але й є «фанатом» зеленого чаю. Щоразу, коли у нього є можливість відвідати батьків дружини у В'єтнамі, він проводить час у будинку свого сусіда, дивиться китайські шахи та отримує зелений чай. На відміну від багатьох інших іноземців, Мартін вміє їсти та дуже любить в'єтнамські овочі та спеції. Тому пані Хоа перетворила свій балкон на город усіх видів з насіння, привезеного з її рідної країни.

Невеликий город пані Хоа не лише вирішує проблему витрат на продукти харчування, особливо на в'єтнамські овочі, які продаються за дорогими цінами в супермаркетах, але й допомагає їй менше тужити за домівкою та ностальгувати за нею. «Я також часто пригощаю своїх сусідів та друзів чоловіка овочами та фруктами, які вирощую сама, щоб ближче познайомити їх з В'єтнамом», – поділилася пані Хоа.

Фото: Надано персонажа

Dantri.com.vn