Спадщина Huynh Thuc Khang з Tieng Dan

VHXQ - Подорож пана Хюїня та газети Tiếng Dân – це блискучий розділ в історії культурної індустрії В'єтнаму, де «душа» країни науково та пристрасно передається на сторінках книги...

Редакція газети Tiếng Dân на вулиці Đông Ba, тепер вулиця Huỳnh Thúc Kháng, місто Huế . Фото: Архівні матеріали.

Модель індустрії знань

Спочатку Хюїнь Тук Кханг планував розмістити штаб-квартиру газети «Тіенг Дан» у місті Хойан. Однак з міркувань безпеки французи попросили перенести газету «Тіенг Дан» до міста Хюе. Протягом історії Хюе перетворився зі столиці на колишню імперську столицю, що охоплювала політику , культуру та економіку.

З початку 20-го століття культурний обмін між В'єтнамом та Францією заклав основу для відродження цінностей спадщини та традиційних ремесел. В результаті національна свідомість була сильно стимульована через політику «вітчизняних продуктів», подібну до нинішньої ініціативи «В'єтнамці використовують в'єтнамські товари».

Доктор Хюїнь Тхук Кханг був блискучим дослідником класичної китайської літератури, який відмовився від кар'єри в уряді заради реформаторського руху. Після років труднощів у Кондао він повернувся і зрозумів, що у світі , що змінюється, преса та парламент були найгострішими інструментами для просвітництва народу.

Заснування компанії Huynh Thuc Khang 10 квітня 1927 року стало поворотним моментом у практичному мисленні інтелектуалів Центрального В'єтнаму. Вона вийшла за рамки простого видання газет і також керувала власною друкарнею під назвою Tieng Dan («Голос народу»). Це чітко продемонструвало концепцію «повного одомашнення» — ключового елементу культурної індустрії: проактивне управління всім, від сировини (ідей, статей) до виробництва (друку) та розповсюдження.

Сьогодні культурна індустрія розуміється як модернізація продуктів, наповнених історичною цінністю, їх використання з використанням сучасного управлінського мислення для створення історій, багатих на культурну ідентичність. Озираючись на історію, випадок газети Tiếng Dân та компанії Huỳnh Thúc Kháng є яскравим прикладом рудиментарної, але стійкої моделі «індустрії знань», де знання та інформація вироблялися, упаковувалися та розповсюджувалися як преміальний вітчизняний продукт з метою національного відродження та демократичної цивілізації.

Залишки нинішньої штаб-квартири газети Tiếng Dân розташовані в Хюе.

«Голос народу» – найкращий продукт

«Tiếng Dân» позиціонувався як перше національномовне ЗМІ в імперській столиці Хюе. На культурному ринку, на який вторгалися вестернізовані ідеології, «Tiếng Dân» став висококласним вітчизняним «брендом», прагнучи виховувати характер та формувати ринок знань.

Це відображає професійний управлінський та операційний підхід, оскільки газета підтримує стабільний графік виробництва – два випуски на тиждень (по середах та суботах). Усі види діяльності, від написання чернеток до друку, стандартизовані відповідно до суворого процесу французької цензури, який вимагає подання французьких перекладів за два дні.

Контент-стратегія має виражений освітній характер. Пан Хьюїнь встановив чотири золоті принципи для своєї творчості: відображення прагнень народу; прозоре просування спільних інтересів; підтримка відкритої політичної участі; та забезпечення всебічної освіти в галузі етики, знань та економіки. Це схоже на спосіб мислення, який використовується при створенні продуктів з «історіями, пронизаними особливими основними цінностями» в сучасній культурній індустрії.

Зі своєї посади голови Палати представників Центрального Аннаму пан Хюїнь пов'язував парламентську арену із суспільством загалом через свою газету. «Tiếng Dân» («Голос народу») була не просто газетою, а й академічним форумом, який об'єднував талановитих людей, подібно до операційної моделі Асоціації зі збереження стародавніх столиць.

Пан Хюїнь Тук Кханг якось стверджував: «Щоб оцінити інтелектуальний рівень нації, достатньо лише подивитися, скільки газет читають її мешканці». Саме такий спосіб мислення сприяє розвитку ринку в культурній індустрії. Заохочуючи звичку читати газети, компанія створила новий клас «обізнаних споживачів» у Хюе та по всьому Центральному В'єтнаму.

Відкриття редакції за адресою вулиця Донг Ба, 123 (нині вулиця Хюїнь Тхук Кханг, 193, Хюе) внесло цей інтелектуальний продукт у серце повсякденного життя мешканців Хюе. Незважаючи на те, що «Тіенг Дан» («Голос народу») перебував під безпосереднім наглядом Департаменту безпеки, він проіснував 16 років (1927-1943), ставши свідченням стійкості в'єтнамських культурних підприємств у найскладніших умовах.

***

Озираючись на 21 століття, можна зазначити, що модель компанії Huynh Thuc Khang та газети Tieng Dan початку 20 століття залишає глибокі уроки для мети культурного відродження та цивілізації, що спирається на спадщину. Відповідно, знання, журналістика та друкарство – це галузі, які можуть допомогти «поширити найкращі досягнення наших предків» та людства в цілому.

Успіх Tiếng Dân полягає у створенні унікального продукту з власною самобутньою ідентичністю, яку ніхто інший не може замінити. Він також уособлює національну гордість, виражену через продукт вітчизняного виробництва.

Подорож пана Хюїня та газети «Tiếng Dân» – це блискучий розділ в історії культурної індустрії В'єтнаму, де «душа» країни науково та пристрасно передається на сторінки, сприяючи створенню унікальних продуктів, які завжди розвиваються разом з людською цивілізацією.

Джерело: https://baodanang.vn/di-san-huynh-thuc-khang-tu-tieng-dan-3334782.html