Дитячі віршики в народній історії

(VHQN) - Стародавні конфуціанські вчені використовували термін «фонг су» для позначення народних пісень та рим, що походять від давніх історичних подій. У фонг су було створено багато рим для поширення історій того часу через дитячий спів. З часом початковий намір був втрачений, залишившись лише простими текстами пісень або текстами, пов'язаними з дитячими іграми.

Перша сторінка книги «В'єтнамські історичні записи», написана китайськими ієрогліфами. Фото: ФУ БІНЬ

«Чі чи ньхен ньхен, трут роздмухує вогонь, кінь виривається на волю, п’ятеро імператорів залишаються, вони розробляють план, як їх знайти. Хованки… ап». Усім відомий цей віршик, який задає ритм дитячій грі в «хованки» (є варіації як у тексті, так і в іграх з використанням цього дитячого віршика - BT).

Дослідники зазначили, що «вогнедишний цвях» стосується звуку французьких колоніальних гармат, що стріляють по морському порту Дананга . «Кінь зі зламаними поводи» стосується короля Хам Нгі, який покинув свій трон і вирушив до бази Тан Со в Куангчі, щоб видати прокламацію Кан Вионг проти французів.

Отже, гіпотеза про те, що «залишилося п'ять імператорів», стосується потрясінь у дворі Хюе після смерті імператора Ту Дика: протягом чотирьох місяців на трон було зведено трьох імператорів: Хієп Хоа, Дик Дик та К'єн Фук; потім на трон було зведено імператора Донг Кханя після того, як французькі колонізатори «задумали знайти» та захопити імператора Хам Нгі, відправивши його у вигнання до Алжиру.

Слова пісні «Рай і пекло по обидва боки, мудрі отримають користь, дурні постраждають. Лежачи в ліжку вночі, я думаю про Бога, згадую Отця, читаю молитви, щоб слідувати за Отцем душі. Душа повинна захищати душу, до старості та смерті, щоб потрапити до раю» пов’язані з грою. Двоє дітей обіймають одне одного, утворюючи двоє воріт, випробовуючи спритність інших дітей; найшвидші прослизають крізь ворота раю та насолоджуються щастям, тоді як найповільніші повинні увійти в темні ворота пекла.

Сільський пейзаж у напівгірському регіоні Куангнам. Фото: НУО QUANG TUAN — Сільський пейзаж у напівгірському регіоні Куангнам . Фото: НУО QUANG TUAN

Спочатку це була гра, створена для дітей у католицьких районах. Пізніше її первісне призначення зникло, і вона стала широко поширеною, діти грали в неї всюди. «Рай і пекло» тепер слугує лише двома способами перевірити дитячу насолоду – вони грають, не розуміючи релігійного послання, спочатку задуманого в тексті пісні.

В'єтнамський вчений-конфуціанець на початку 20 століття зібрав 100 народних пісень з Центрального регіону та спробував пояснити їхнє історичне та культурне походження у своїй книзі «В'єтнамська народна історія» (автор: Тьєу Цао Нгуєн Ван Май - рукопис китайськими ієрогліфами, каталожний номер VNT19, зберігається в Сайгонському інституті археології з 1955 року; переклад Та Куанг Пхата; видано Сайгонським управлінням Державного секретаря з питань культури в 1972 році). У цій збірці є багато дуже давніх народних пісень, походження яких в деяких місцях пояснюється досить чіткими гіпотезами, а в інших залишається нечітким і сумнівним.

« На світанку я спускаюся купатися у Східному морі, топчучи дракона, що піднімається дев'ятьма вигинами. Я неймовірно радий / Бабки в безладді, золоті шпильки в безладді, одні летять, відчиняють ворота, інші пробираються крізь них. Я неймовірно радий / Вітаю змію, куди йде змія? Гладить бороду тигра. Я неймовірно радий ». Ці три рядки належать до розділів 18, 19 та 20 вищезгаданої книги, яку автор Нгуєн Ван Май зазначив, що «всі вони є грайливими піснями пастухів бізонів, і їх значення незрозуміле» (там же, с. 72-74).

Однак пізніше він висловив припущення: «Ці три розділи означають, що коли Дінь Тьєн Хоанг був пастухом, він грався з дітьми, створював бойові порядки для боротьби з ворогом і змушував дітей співати».

Розділ 18 схожий на формування Дракона, розділ 19 — на формування Метелика, розділ 20 — на формування Змії, бо ця традиція давно зникла. Тепер пастухи, коли пасуть буйволів на полях, збираються та співають ці пісні, тому я записав їх, щоб запитати думки панів» (там же, с. 75).

«О, Нуок Нуок! Зійшов пізній місяць, приплив. Гребіть до берега річки, розставте три чи п'ять кошиків. Можливо, небеса благословлять нас, і ми зловимо кита. Гроші наповнять наші кошики, а рис — три чи п'ять». Цей дитячий віршик пов'язаний з грою в пірнання та полювання на річці, і автор «В'єтнамських історичних записів» пояснює його як алегоричну історію про старого рибалку на ім'я Транг, який таємно пірнув через лагуну Тхі Наї, щоб доставити листа від Вьотаня (якого облягала армія Тай Сон у місті Куй Нхон) лорду Нгуєн Аню, який стояв на якорі в морі з наміром врятувати його. Вьотань порадив лорду не рятувати його, а скористатися цією нагодою, щоб напасти на Фу Суан.

Дотримуючись поради, Нгуєн Ань захопив північну столицю династії Тайшон. Ця вирішальна перемога заклала основу для встановлення династії Нгуєн. Пізніше, коли імператор Зя Лонг викликав його, щоб нагородити, старий рибалка нічого не просив, бажаючи лише насолоджуватися своєю щоденною рибальською справою.

Нещодавно виникла суперечка щодо легенди про те, що мати та дочка, Фі Єн – наложниці короля Зіа Лонга (мати на ім'я Рам та дочка на ім'я Кай) – є походженням дитячої віршика «Вітер несе гірчичну зелень до неба, коріандр залишається, щоб витримати гіркі слова».

Однак, понад 100 років тому (1914–1920) автор Тьєу Цао Нгуєн Ван Май стверджував, що цей вірш був написаний наложницею на ім'я Нгуєн Тхі Кім за часів кінця династії Ле, щоб висловити свої почуття; пізніше він став популярною дитячою пісенькою.

Джерело