Подорожний оповідач з В'єтнаму: навколо Ханоя

Чи хотіли б ви день за днем ​​блукати звивистими провулками, від ринку до ринку, від кіоску до кіоску, блукаючи в середньовічній атмосфері, серед гільдій, груп наглядачів та управителів? Подивіться на Ханой .

Вже самих назв вулиць достатньо, щоб дати читачеві уявлення про його вигляд, про яскраві картини, які воно містить. Ці назви гідні програми, повного каталогу музею, імен, які нинішній губернатор хоче шанувати; а таблички на честь відомих політичних чи військових діячів будуть зарезервовані для проспектів нового міста.

Паперове село - передмістя Ханоя

ФОТО: ДОКУМЕНТИ З КНИГИ

Тут читачі побачать вулиці Ханг Нон, Ханг Чієу, Ханг Бо, Ханг Да, як у минулі часи. Дзвін срібних та мідних монет дозволить вам впізнати вулицю Ханг Бак здалеку. У гучному стукоті молотків та ковадл ми самі відкриємо вулицю Ханг Донг, під яскравим сонячним світлом кіоски з каструлями та сковорідками, а також курильниці для пахощів на вулиці випромінюватимуть іскри.

На вулиці невпинно проходили босі натовпи: запряжені волами вози, вуличні торговці. Вдалині гойдалися довгі парасольки, які хтось тримав навколо завішеного паланкіна, на якому неквапливо сидів якийсь чиновник. Шалений рух, крики, сміх, пил, лахманитий одяг усіх кольорів, щось таке, що сподобалося б акварелісту. […]

Ми щойно вибралися з лабіринту, пилу, шуму, натовпу і ось опинилися посеред поля, біля величного храму Великого Будди, нещодавно відреставрованого, з його золотим променем, ніжно забарвленою керамікою, неперевершеною патиною, під тінню столітніх баньянів. Перед храмом до обрію простягалося Західне озеро або Велике озеро, його сріблясто-сірі води були спокійні, як дзеркало, в озері росли високі великолисті водяні лілії та білі лотоси кольору слонової кістки.

Праворуч хвилясті пагорби нового експериментального саду допомагають розслабити втомлені від безкрайніх рівнин очі. На вершині штучного пагорба реставратор збудував просту хатину та круглий купол, з якого відвідувачі можуть пити холодний напій та досліджувати ширшу панораму: два озера, два міста, далеку течію Червоної річки та, трохи нижче, стародавню цитадель, яку зносять або, радше, зменшують приблизно на дві третини. […]

Як уже згадувалося, Ханой має багато просторих алей, парк навколо невеликого озера, безліч квітників, нещодавно спланований, але вже дуже гарний експериментальний сад. Не кажучи вже про місто в європейському стилі та аннамське місто, освітлене електрикою, нову лікарню на березі річки з трьома великими будівлями на 350 ліжок, повністю обладнану відділеннями, найгарнішу споруду такого роду, побудовану на Далекому Сході разом із сайгонською лікарнею, – все це зручні та дорогі покращення, які були зроблені в столиці Тонкіна.

Зараз існує занепокоєння щодо постачання міста чистою водою. Червона річка широко використовується, що не так вже й погано. Але в сухий сезон річка пересихає, і офіціантам ліньки ходити далеко, тому вони задовольняються тим, що черпають воду з найближчого ставка. Проекти ще тривають і будуть завершені до моменту публікації цих рядків. Це все ще річкова вода, але фільтрована через пісок, очищена або належним чином стерилізована. Орієнтовна вартість становить близько 6 мільйонів франків, виплачується протягом двадцяти років по 300 000 франків на рік. Має бути якась причина. Очевидно, що це необхідна жертва, і нічого більше не залишається. Власник фабрики люб'язно запросив мене відвідати будівельний майданчик. Звичайно, він похвалив переваги системи. За кілька тижнів, сказав він, потече найчистіша вода: достатньо чистої води і для столу, і для вулиць. Я скуштував її. Щоб довести свою думку, мій гід підбадьорив мене і запропонував склянку води. Смачно!

Дійсно, місто чарівне та дуже французьке. Суспільство відкрите та елегантне: жінки одягаються елегантно, хоча й дуже просто, що рідко трапляється в колоніях. На вечірках, у штаб-квартирі, де щотижня проводиться камерний бал, або в палаці генерал-губернатора, а також на більш камерних зустрічах, майже немає або немає показного одягу. Тут немає казино-гламуру. У цьому відношенні Ханой, мабуть, найбільш паризький з усіх французьких заморських міст.

Уривок Нгуєн Куанг Дьєу з книги «Навколо Азії: Кочинчина, Аннам і Тонкін » у перекладі Хоанг Тхі Ханга та Буй Тхі Хе, опублікованій AlphaBooks - Національним архівним центром I та видавництвом Dan Tri у липні 2024 року.

Джерело: https://thanhnien.vn/du-ky-viet-nam-loanh-quanh-ha-noi-185241214210302064.htm