Збери трохи сонця: Глибока любов до землі та людей

У квітні 1975 року Південь гримів від стрілянини, визвольна армія атакувала, як шторм, сайгонський режим переживав останні дні свого життя. У той час на берегах каналу Нгуєн Ван Тьєп (Мі Тхо) розміщувався підрозділ визвольної армії під командуванням молодого чоловіка з блідим від малярії обличчям, серйозного, досвідченого, але все ще з натяком на науковий погляд.

Тієї ночі було чудове місячне світло. По цей бік каналу розташувалася визвольна армія. У селі та далеко місто все ще було сповнене ворожих тіней, але вже було виснажене та охоплене панікою. Мало хто знав, що в ті люті дні молодий командир написав вірш:

Місяць світить усю ніч на полі бою

Послухайте сутру Нгуєна Ван Тіпа, що бурмотить

Гармати Тан Хіеп та Тан Ан більше не ревуть.

Батальйон командос утік з дороги Ку Чі.

Сьогодні ввечері наш човен безпечно доставляє припаси.

…Поля битв під річкою та на березі змінюються.

Слухаючи, як б'ються хвилі, моє серце тріпоче

( Місячна ніч на полі битви - Ле Льєн)

Після війни молодий командир ще деякий час залишався в армії, потім пройшов інші штабні та керівні посади, але завжди зберігав свою поетичну душу. Збираючи трохи сонця в (Видавництво Асоціації письменників 2025) – це його четверта збірка віршів – автора Ле Льєн, щойно опублікована.

Збірка поезії поділена на дві частини: «Нахил півмісяця» та «Послання кохання».

Неспокійний через славу та героїзм минулого

Залишивши батьківщину, щоб воювати у віці 18 років, перетнувши через Чионгшон, щоб воювати на південному сході, залишившись працювати в мирі та прийнявши Донгнай як своє друге рідне місто, Ле Ліен розуміє, поважає та пишається багатою історією та культурою землі, на якій живе: «Тут досі живе Тран Б'єн / Звук кінських копит, брязкіт мечів / Люди, які колись відкрили землю... / Відлуння кам'яної цитри Бінь Да / Дзвін дзвону стародавнього храму Буу Фонг / Жваві річкові вулиці, човни та каное, що сходяться / Неосяжна осінь війни опору тих років».

Тут Ле Лієн присвятив найпрекрасніші роки свого життя: «Я завжди сумую за днями зони бойових дій D / Весна в зоні бойових дій, молодість солдатів»; «Товариші переправилися через річку, з оголеними грудьми / Атакували аеропорт, залишилися і не повернулися»...

Перо Ле Ліена сповнене хвилювання та піднесення, коли він оспівує історію, сповнену перемог учорашнього та сьогоднішнього дня, оспівує хоробру боротьбу та героїчні жертви народу та товаришів: «Чувши гуркіт гір / Тремтячі крики: «Поверніться, товариші!» / З фронту Ві Сюйен минулого / Ха Зянг втрачено / Білі хмари мучать серця людей / Будь ласка, зніміть капелюхи та схиліть голови / Тисячі безсмертних душ / Злийтеся з мерехтливими кольорами прапора Лунг Цу»...

Його серце було сповнене молодістю, прагненням, довірою та надією на досягнення у розбудові та створенні процвітаючої та цивілізованої батьківщини в Б'єн Хоа - Донг Най: «Місяць у Б'єн Хоа / давно сумує / бо палац Чі Ан / яскраво сяє / час затихає / міст Гень має новий ритм / Ан Хао на обох берегах / половина місяця схиляється до сяяння... / Твоя зелена сорочка співає / вирує сезоном інтеграції / місто вирує / місто сяє»...

Поетична лінза Ле Лієна фіксує та відображає світло й красу багатьох земель, на яких він ступив, від Там Дао «Ранкові хмари свіжі, а весняний вітерець ніжний / Сонце тепле опівдні, туман розтікається літнім днем»; Дьєн Б'єн, славна перемога минулого, тепер «Колір золотої пори гармонійний / безмежний Муонг Тхань / Люди щасливі в сезон жнив / Земля задоволена вегетаційним періодом»... до верхівки мису Камау «Море зайняте ростом / захід сонця полонить і тримає ноги людей» ... Особливо, з батьківщиною, де він народився, виріс і дозрів, він завжди глибоко пам'ятає: «Гори перекриваються / хмари кружляють / зелені кукурудзяні поля / золоті поля, піднімається вода / очі душі батьківщини / проникає в час / блукає людським світом / Нінь Бінь сяючий Хоа Лу»...

Співчутлива любов

Ми зустрічаємо багато віршів Ле Лієна про кохання, дружбу та людські турботи. Ле Лієн колись зізнався: «У цьому житті він найбільше любив свою дружину і був їй завдячений».

Скільки ж кохання достатньо – назва вірша як ніколи відрізняється від почуттів, які він відчуває до своєї коханої дружини. Відомо, що чистій сільській дівчині минулого, коли молодий офіцер повернувся з поля бою, щоб знайти її через сватовство та знайомство з родиною, було лише двадцять років, на шість років молодша за нього. Але у вірші, присвяченому своїй дружині, Ле Ліен запозичив два вірші великого поета Хо Дзеньха як вступ:

Я і старша сестра, і молодший брат

Серце матері, серце чоловіка/дружини...

Можливо, тут, з огляду на реальну ситуацію та почуття двох людей, ніщо не може виразити їх краще, ніж два вірші вище. Це любов, повага, у любові також є вдячність, повага до жертви, благородне, зразкове ставлення дружини до чоловіка та його родини:

"Сто років, щоб обчислити квадратне та кругле життя"

Діти далеко, чоловік відсутній, втома та самотність

…Комерційна доброчесність, повага до щирості

Бідний солом'яний дах зберігає душу сільської місцевості

Два плечі несуть тягар гір і струмків

Жаль і смуток, наполеглива праця день і ніч...

Сучасне життя втратило багато дорогоцінних традиційних моральних цінностей, але можна вірити, що прекрасні цінності все ще зберігаються в цьому коханні, цій родині та багатьох інших коханнях, інших сім'ях.

Серед величезних думок, що існують, було б однобоко та неповно, якби ми не говорили про турботи по той бік повноти: «Медитація влаштована в хаос/ Де тягар багатьох людських турбот/ ...Думка золота перетворилася на латунь/ Шукаючи правду, зустрів колір брехні/ Шукаючи зелені дерева, зустрів білі гори/ Шукаючи близькості, зустрів тисячу далек...».

Дослідження та експерименти

Хоча Ле Лієн не рано почав займатися поезією, його досвід і зрілість допомогли йому досягти успіху. Автор Ле Лієн здобув найвищу нагороду на поетичному конкурсі, присвяченому 310-річчю Б'єн Хоа - Донг Най (2008). У цій четвертій збірці віршів він продовжує відзначати свій прогрес і зрілість у поетичних емоціях і мові. Поетичні теми та поетичний простір розширюються. У багатьох його поетичних творах простір асоціацій перевершує традиційні шляхи, поетичні рядки мають філософську глибину, багатий емоційний потік, а мова має нові нюанси.

Дам Чу Ван

Джерело: https://baodongnai.com.vn/dong-nai-cuoi-tuan/202507/gom-chut-nang-trong-sau-lang-tinh-dat-tinh-nguoi-4301f98/