Понад 20 років виготовляю клейкі рисові пельмені з попелом.

Вже понад 20 років пані Куач Тхі Буй, яка мешкає в районі Мінь Фу, комуни Чау Тхань, присвятила себе ремеслу загортання рисових коржів у попіл, зберігаючи сільський смак, який став для багатьох дорогоцінним спогадом на 5-й день 5-го місячного місяця.

Báo An Giang•15/06/2026

Пані Буй зайнята загортанням рисових пельменів, щоб підготувати їх до доставки клієнтам під час Фестивалю човнів-драконів. Фото: ТУОНГ ВІ

Розташований у невеликому провулку вздовж річки Мінх Луонг у комуні Чау Тхань, будинок пані Буй цими днями вирує життям, оскільки наближається Фестиваль човнів-драконів. Рано-вранці члени родини зайняті підготовкою до загортання коржів. Одні миють клейкий рис, інші розкладають листя, а інші готують начинку. У задній кімнаті яскраво горять печі, готуючись до перших партій коржів. Посеред будинку пані Буй сидить біля кошиків з ретельно замоченим білим клейким рисом, кошиків зі свіжим зеленим бамбуковим листям та підносів з круглою начинкою з машу. Незважаючи на те, що їй вже понад 70 років, її руки все ще спритні та вмілі. Пані Буй складає листя у форму конуса, додає потрібну кількість клейкого рису, кладе начинку в центр, покриває її ще одним шаром клейкого рису та щільно зав'язує мотузкою. Готові коржі зв'язуються в пучки, чекаючи, поки їх покладуть у каструлю для випікання. На приготування кожного коржа пані Буй потрібно кілька хвилин. «Кожен, хто приходить до мене додому і бачить, як я сиджу тут і загортаю бань чунг (в'єтнамські рисові коржики), дивується і запитує, як я можу бути такою спритною у свої понад 70 років. Я займаюся цим вже понад 20 років, загортаю їх щодня, тож це стало звичкою», – сказала пані Буй.

Коли справа доходить до приготування клейких рисових коржів з попелястою водою, пані Буй знає кожен крок напам'ять. За її словами, щоб отримати ці ароматні, напівпрозорі та красиві золотисті коржі, виробник повинен почати з вибору інгредієнтів. Понад 20 років вона обирає клейкий рис з Тра Вінь, тому що зерна однорідні, ароматні та клейкі. Після ретельного відбору рис замочують у попелястій воді на 8-10 годин. Начинка також ретельно готується. Маш варять, розминають, а потім змішують з цукром та тертим кокосом, щоб створити характерний насичений та вершковий смак. Потім ці суміші скочуються в маленькі круглі кульки, перш ніж загортати їх у рис. За словами пані Буй, якщо начинка занадто суха, корж втрачає свою гармонію, а якщо вона занадто рідка, її важко загорнути, і це впливає на смак. Тому виробник повинен регулювати начинку, щоб підтримувати правильний рівень насиченості, аромату та цілісності.

Вам також може сподобатися

Генеральний секретар То Лам відвідав Національний день захисту національної безпеки та церемонію відкриття пам'ятника «Дядько Хо в Тан Трао».Вранці 14 серпня в комуні Тан Трао провінції Туєн Куанг у співпраці з Міністерством громадської безпеки відбулося урочисте святкування Національного дня захисту національної безпеки 2025 року та церемонії відкриття пам'ятника «Дядько Хо в Тан Трао» – проєкту, подарованого Міністерством громадської безпеки партійному комітету, уряду та народу провінції Туєн Куанг.

Південна В'єтнамська лотерея: другий переможець джекпоту в спеціальній економічній зоні Фукуок(NLĐO) – Сьогодні, 26 червня, лотерея Південного В'єтнаму проведе розіграш квитків на трьох станціях: Вінь Лонг, Тра Вінь та Бінь Дуонг.

Хайлендські ринки — це більше, ніж просто купівля та продаж.Ще до того, як сонце зійшло над гострими горами, схожими на котячі вуха, групи людей вже прямували звивистими дорогами до ринку. Хтось ішов пішки, хтось їхав на мотоциклах, а дехто ніс товари на спинах. Хтось ніс кілька в'язків овочів, хтось гарбузів, хтось курей, а інші вели кіз чи свиней. При ближчому огляді ринку розумієш, що вони несуть не просто товар...

Бамбукове листя, яке використовується для загортання рисових пельменів, має бути ретельно промите, висушене та ретельно відібране, щоб запобігти розривам або обтиранню по краях. Крім того, нитку, якою обв'язують пельмені, сім'я обирає з бананових волокон, вирощених у власному саду, потім подрібнює та сушить для використання. За словами пані Буй, цей тип нитки є міцним і допомагає зберегти традиційний спосіб приготування рисових пельменів, який її сім'я підтримує вже багато років.

Окрім традиційних клейких рисових пельменів, останніми роками пані Буй також почала виготовляти міні-пельмені з клейкого рису, щоб задовольнити попит клієнтів. Ці пельмені продаються за ціною 20 000 донгів за 10 штук і є популярним вибором для особистого задоволення або як подарунки. За словами пані Буй, вона продає в середньому 1000 пельменів на день. У період перед Фестивалем човнів-драконів замовлення різко зростають, а виробництво часто коливається від 2000 до 3000 пельменів на день. Щоб задовольнити попит клієнтів, було вдосконалено багато процесів. Раніше вона сама молола маш для начинки, але тепер використовує обладнання, щоб заощадити час і зусилля. Однак важливі кроки, такі як підготовка інгредієнтів, контроль консистенції начинки та загортання пельменів, все ще ретельно виконуються нею, щоб зберегти знайомий смак, який був частиною життя її клієнтів протягом багатьох років.

Пані Нгуєн Тхі Туєт Фуонг, яка мешкає в районі Мінь Фу, прийшла до будинку пані Буй, щоб забрати 50 рисових пельменів, які вона замовила заздалегідь. Не чекаючи на виклик, пані Фуонг фамільярно зайшла до будинку, поставила кілька запитань і швидко отримала приготовані пельмені. За словами пані Фуонг, її родина купує рисові пельмені у пані Буй вже багато років. «Я їм пельмені пані Буй з дитинства. Тоді, щороку під час Свята човнів-драконів, мої батьки купували їх, щоб принести в жертву. Зараз так само; щороку моя родина замовляє у неї пельмені. Багато людей у цьому районі також приходять до неї додому, щоб купити пельмені», – поділилася пані Фуонг.

ТУОНГ VI

Вам також може сподобатися

Учасники 20-го конкурсу «Золотий дзвін традиційної в'єтнамської музики» спілкуються зі студентами Університету Бінь Дуонг.(NLĐO) – HTV організувало ще одну змістовну програму вражень на честь початку 20-го сезону «Золотого дзвоника традиційної в'єтнамської музики».

Папайя-роудМій новий знайомий сказав мені, що коли їдеш в Анзянг, треба скуштувати місцеву кухню. Наприклад, якщо хочеш випити пальмового соку — йди до Храму Леді; якщо хочеш суп з ферментованою рибою та локшиною — йди на ринок Чау Док. А от за салатом з папаї треба їхати до Пном Пі.