Люди з Куанг Нгай

(Газета Куанг Нгай ) - Пишучи про поезію Те Ханя, я хочу використати його вірші, щоб прокоментувати характерну рису душі народу Куанг Нгай: «Поезія Те Ханя переконує народ Куанг Нгай саме тому, що його поетична душа надзвичайно чиста та проста. Це душа людини Куанг Нгай. З історичних, географічних та інших причин душа народу Куанг Нгай особливо чиста та проста. Ця душа може бути інтенсивною, надзвичайною, а іноді й витонченою, але її найвизначнішою рисою є її чистота, невинність та сильна схильність до внутрішніх почуттів».

Те Хан був великим поетом, бо його душа резонувала з душею народу Куангнгай. Читаючи його вірші, можна чітко побачити дух і сутність народу Куангнгай.

Мальовничий краєвид на річці Тра Кхук. Фото: ДОАН ВУОНГ КВОК

Після того, як у червні 1975 року, після 21 року розлуки з Куангнгай (мені було лише 8 років, коли я покинув рідне місто для перегрупування), було відновлено мир , і повернувшись до рідного міста, моє серце раптово сповнилося емоціями. Моє рідне місто не сильно змінилося після 21 року війни, але те, що викликало мої емоції, — це прихильність моїх родичів, яка залишалася такою ж чистою, чесною та простою, як і в день мого від'їзду на Північ. Саме цей характер, ця манера говорити, ця простота народу Куангнгай складають душу моєї батьківщини.

Потім, коли ми з родиною повернулися до Куангнгай приблизно під час відокремлення провінції у 1989 році, я спочатку був досить стурбований, бо не міг уявити, як я інтегруюся з людьми з Куангнгай, з якими я житиму, працюватиму та спілкуватимуся. Але те, про що я хвилювався, виявилося неймовірно приємним. Більшість людей з Куангнгай, з якими я зустрічався щодня, були дуже добрими. Моя вільна натура з її трохи «гангстерським» відтінком робила мене дуже доступним. І я також був дуже доступним і з мною було легко потоваришувати, незалежно від того, чи були це чиновники, чи звичайні громадяни.

Нам легко працювати разом, і нам дуже весело разом. Проживши в Куангнгай кілька десятиліть, я краще зрозумів жителів Куангнгай через своїх друзів, молодших братів і сестер, племінників і племінниць. Можливо, в сучасному суспільстві чесний, довірливий і приємний спосіб життя жителів Куангнгай, як я чув від тих, кого знаю і з ким близький, не обов'язково приносить їм удачу. Але «Як тільки звикаєш, то втрачаєш дорогу», вони все ще живуть так, так ставляться до життя і приймають ризики, якщо такі є, з тим самим настроєм — не як просвітлені істоти, а як люди, які звикли жити з відкритим серцем.

Не знаю, чи правда те, що люди кажуть сьогодні: «Відкрий своє серце, і ти зустрінеш світ», бо характер мешканців Куанг Нгай, як я знаю, не надто складний чи глибоко вдумливий. Часто вони прямолінійні та відверті, і навіть якщо вони розумні, вони все одно доступні. Звичайно, «сучасні люди Куанг Нгай» відрізняються від «традиційних людей Куанг Нгай». Але я думаю, що відмінні риси, які складають душу народу Куанг Нгай, досі досить глибоко вкорінені в особистостях молодих людей Куанг Нгай сьогодні.

Навіть така людина, як моя дружина, яка є «невісткою Куангнгай», але родом з Хюе, прожила в Куангнгай 35 років за своє життя, практично ставши корінною жителькою Куангнгай. Вона має ніжний характер, як у людини з Хюе, але проста та щира, як у людини з Куангнгай. Вона знає, як жити та думати про інших, любить своїх друзів, молодших братів і сестер, племінниць та племінників, але залишається чесною та добросердечною.

Можливо, характер народу Куангнгай не поширився так широко, як у людей з Півночі чи Півдня, або навіть ближче, як у людей з Куангнаму, але все ж є «щось», що змушує людей одразу їх впізнати: вони люди з Куангнгай.

Ви "чужинець Куанг Нгай"? Ви надаєте перевагу чистому, темно-коричневому тростинному цукру з патоки, чи рафінованому, чистому білому цукру? Якщо вам подобається тростинний цукор з патоки, ви приєдналися до спільноти Куанг Нгай!

Тхань Тао

ПОВ'ЯЗАНІ НОВИНИ ТА СТАТТІ:

Джерело