Що потрібно знати про використання ліків для лікування алергічного риніту

1. Симптоми алергічного риніту

Типові симптоми алергічного риніту включають:

- Свербіж у носі, чхання: це найпоширеніший і дуже неприємний симптом. Свербіж у носі, чхання при різкій зміні погоди, що супроводжується м’язовими спазмами або головним болем під час чхання; свербіж шкіри в області шиї, очей, горла або зовнішнього слухового проходу.

- Нежить, закладеність носа: при алергічному риніті слизова оболонка носа набрякла та водяниста, що призводить до закладеності носа та утрудненого дихання. Виділення з носа спочатку прозорі та рідкі, потім поступово густішають. У разі вторинної інфекції виділення з носа стають каламутними та зеленими або жовтими. Утруднене дихання змушує пацієнта дихати ротом, що призводить до сухості в роті та горлі. Закладеність носа призводить до зворотного потоку виділень з носа. Цей процес призведе до кашльового рефлексу, навіть до сильного кашлю...

- Втома: Поряд із вищезазначеними симптомами, пацієнти часто відчувають біль у тілі та млявість.

Чхання, нежить, закладеність носа... – неприємні симптоми алергічного риніту.

2. Препарати для лікування алергічного риніту та примітки щодо їх застосування

Наразі специфічного лікування алергічного риніту не існує, але медикаменти в основному використовуються для полегшення симптомів. До поширених препаратів належать:

- Засоби для гігієни носа: перед використанням інших ліків першим заходом є очищення носа, щоб допомогти йому очиститися та зменшити сухість і свербіж. Для цього часто рекомендується використовувати 0,9% фізіологічний розчин NaCl. 0,9% NaCl готується у формі назальних крапель та спреїв. Ліки розріджують носовий слиз, сприяють його легшому відтоку та заспокоюють слизову оболонку носа.

0,9% NaCl є дуже безпечним, має мало побічних ефектів і може використовуватися вагітними жінками, немовлятами, людьми похилого віку... Під час очищення носа дітей батькам потрібно бути обережними, щоб уникнути сильного впливу, який може пошкодити слизову оболонку носа дитини.

- Антигістамінні препарати: Гістамін – це хімічна речовина, що виробляється організмом і призводить до алергічних реакцій. При алергічному риніті вивільняється гістамін, який стимулює такі симптоми, як нежить, свербіж очей, чхання, свербіж у носі...

При лікуванні алергічного риніту часто призначають антигістамінні препарати, що діють на H1-рецептори (H1-антигістамінні препарати) 1-го покоління, такі як прометазин, хлорфенірамін, дифенгідрамін, які мають високу протиалергічну ефективність. Однак ці препарати мають недолік: викликають сухість очей, сонливість, погіршення зору, сухість у роті, запор...

До антигістамінних препаратів другого покоління, які можуть подолати вищезазначені побічні ефекти, належать лоратадин, астемізол, фексофенадин, цетиризин... Тому сьогодні антигістамінні препарати другого покоління використовуються ширше, ніж препарати першого покоління.

Однак, ефективність того чи іншого типу залежить від конкретного випадку. Більше того, антигістамінні препарати будуть більш корисними, якщо їх використовувати на початку алергії. Якщо алергія триває довго, антигістамінні препарати будуть не дуже ефективними.

- Протинабрякові засоби: закладеність носа є найнеприємнішим симптомом алергічного риніту. Тому пацієнти найчастіше використовують протинабрякові засоби. Протинабрякові засоби готуються у формі назальних крапель, спреїв або пероральних препаратів.

Деякі поширені назальні краплі/спреї, такі як: ефедрин, нафазолін, оксиметазолін... мають ефект звуження кровоносних судин у слизовій оболонці носа, що допомагає зменшити набряк, тим самим допомагаючи очистити та полегшити закладеність носа.

Оскільки назальні деконгестанти швидко діють і легко дихають одразу після закапування/розпилення, пацієнти схильні зловживати ними. Однак, якщо спреї/краплі для носа від закладеності носа використовуються більше 7 днів або часто зловживаються, вони матимуть побічні ефекти, такі як лікарська стійкість, лікарська залежність, повторні рецидиви та труднощі з повним лікуванням захворювання через фіброз слизової оболонки носа.

Пероральні препарати, що містять фенілпропаноламін, діють шляхом звуження кровоносних судин, зменшення набряку слизових оболонок та сприяння відтоку рідини й швидкому полегшенню закладеності носа. Препарат слід використовувати лише після консультації з лікарем. До поширених побічних ефектів належать нервозність, тремор, затримка сечі та серцебиття.

Більш серйозні реакції можуть включати утруднене дихання, стиснення в горлі, набряк губ, язика/обличчя, висип, судоми, галюцинації; порушення серцевого ритму, запаморочення, головний біль, тривогу; неспокій, нудоту, блювоту, пітливість... Якщо у вас виникне один із цих побічних ефектів, повідомте свого лікаря для своєчасного лікування.

Використовуйте ліки за призначенням лікаря для досягнення найкращих результатів лікування.

- Кортикоїд: має протизапальну дію, пригнічує вивільнення цитокінів, тим самим допомагаючи зменшити симптоми алергічного риніту. Залежно від стану, кортикостероїди можуть використовуватися у формі спрею або перорально.

+ Кортикоїдний спрей: Спреї, що містять кортикостероїди, допомагають швидко зменшити запалення слизової оболонки носа та покращити перебіг захворювання завдяки протизапальним механізмам. Кортикоїдні спреї мають менше побічних ефектів, ніж пероральні кортикостероїди. Препарат рекомендується для лікування алергічного риніту у дітей віком від 2 років (залежно від типу препарату).

Однак пацієнтам не слід зловживати ліками, а використовувати їх відповідно до вказівок лікаря.

+ Пероральні кортикостероїди: Часто використовуються рідше для лікування алергічного риніту через численні небезпечні побічні ефекти. Пероральні кортикостероїди, якщо їх застосовувати у високих дозах, можуть спричинити остеопороз, виразку шлунка, підвищення рівня цукру в крові, недостатність надниркових залоз...

Лікарі зважать ризики та переваги, перш ніж призначати пероральні кортикостероїди для лікування алергічного риніту пацієнтам з тяжким ринітом.

- Антибіотики: використовуються лише тоді, коли алергічний риніт супроводжується бактеріальною суперінфекцією. Рекомендовані антибіотики включають цефалоспорини, пеніциліни тощо. Під час курсу лікування пацієнти повинні суворо дотримуватися режиму лікування, щоб уникнути ризику розвитку резистентності до антибіотиків та інших ускладнень.

Алергічний риніт не є небезпечним, але значно впливає на якість життя пацієнта. Використання правильних ліків у поєднанні з дієтою та обмеженням впливу факторів ризику допоможе пацієнтам запобігти рецидиву захворювання.

Доктор До Тхі Дунг

Джерело: https://giadinh.suckhoedoisong.vn/nhung-dieu-can-biet-khi-dung-thuoc-tri-viem-mui-di-ung-17224030715501836.htm