Крихке та запізніле щастя

«Пізня» та «пошрамована» – мабуть, два найвлучніші прикметники для опису її оповідань. І «Продовжитиме » – це збірка, яка це ілюструє. Ця не нова збірка, ця робота складається з 21 оповідання, ретельно відібраного Да Нган – від найновішого, однойменного оповідання, написаного під час періоду соціального дистанціювання в місті під час пандемії 2020 року, до твору, який приніс їй славу у в'єтнамській літературі в 1985 році, « Собака та розлучення». Добірка охоплює чотири десятиліття, які постійно хвилюють уми читачів, ця робота має важливе значення: вона дозволяє тим, хто любив Да Нган, поміркувати над її подорожжю, а також надає можливість майбутнім поколінням почати увійти у світ унікальних емоцій Да Нган.

Письменник Да Нган

Жіноче серце.

У її 21 оповіданні неважко помітити дві повторювані теми в її письменницькій кар'єрі, одна з яких — тяжке становище жінок. Багато критиків зазначали, що завдяки роману *Маленька сім'я * та оповіданню * Собака та розлучення* Да Нган вже завоювала своє місце в серцях читачів. Їхня спільність полягає в тому, що в обох головними героїнями є жінки, тим самим підкреслюючи приховані та важкозрозумілі емоції та думки жінок. Да Нган не просто малює поверхню; вона заглиблюється в суть, щоб дослідити радощі, печалі, кохання та ненависть життя.

«Пізня» та «зі шрамами» – це, мабуть, два найвлучніші прикметники для опису її оповідань. І « Продовжитиме » – це збірка, яка це ілюструє. Це не нова збірка, а добірка з 21 оповідання, ретельно відібраного Дạ Нган – від найновішого, однойменного оповідання, написаного під час періоду соціального дистанціювання в місті під час пандемії 2020 року, до твору, який приніс їй славу у в'єтнамській літературі в 1985 році, « Собака та розлучення».

Згадані вище персонажі в оповіданнях Дан Нган часто маленькі та сповнені недоліків. Вони не «сильні жінки», а радше дуже близькі до людей. Її сила полягає в її стилі письма, який такий же природний, як дихання. Вона не прикрашає їх, перетворюючи на легковажних персонажів. Їхній світ — це поля, села, сім'ї та обов'язки. Вони замикаються в традиційних звичаях і мовчки переносять труднощі часу. В очах інших вони здаються нерухомими, але всередині них вирує постійна підводна течія безладу. Вони існують одночасно між добром і красою, між потворністю та егоїзмом, між поверхневим лицемірством і незбагненним, складним внутрішнім світом…

Для Данґан саме це джерело збагатило її власний літературний стиль. Там ви знаходите красу в їхній чутливості, жертовності, співпереживанні та розумінні оточуючих, знайомих чи незнайомих, у таких коротких оповіданнях , як «Дружина солдата», «На краю землі», «Хто з Ханоя », «На даху жінки» тощо. Але водночас вони завжди несуть протилежний аспект. Це люди в сім'ї, які в ім'я різних речей — традицій і стандартів, любові та жертовності — заважають своїм дітям знайти кохання («Дім без чоловіка») . Це також ревнощі та біль, коли «супутниця» в «життя без чоловіка» тепер знайшла новий притулок, у «Пізній незайманій», «Несвідомо, Довга річка».

Але навіть попри це, є привід для співчуття – біль і втрати, які їм завдають війни. Хоча твори Дан Нган зображують життя звичайних людей, якщо висловитися більш драматично, це також антивоєнні твори. Це не з чоловічої точки зору, зосереджуючись на кровопролитті та насильстві; у цій збірці ми бачимо це крізь втрати жінок. Вони іноді діяли ірраціонально, дозволяючи гніву поглинути їх… але зрештою залишається лише біль, який із запізненням приносить щастя.

Обкладинка книги «Понесеш це з собою», виданої видавництвом Lien Viet Books та видавництвом Vietnam Women's Publishing House.

Форма війни

Розпочавши свою письменницьку кар'єру в 1980 році, Данґан бачила навколо себе рани повоєнного періоду. Це були розлуки в багатьох сенсах, від нерозділеного кохання між солдатами та тилом у «Тихому коханні», «Весняній діві » тощо, до затяжного болю після закінчення жорстокості, коли інвалідність роздаляла їх («Смуток білої подушки») та психологічні травми різного ступеня («Наша яма») .

У творі «Смуток білої подушки», який був перекладений англійською мовою та включений до антології «Туги» з 22 оповідань 22 відомих в'єтнамських письменниць у 2024 році, Дạ Нган пише про травму, яка заважає чоловікові мати дитину та, як наслідок, призводить до відмови від дружини. Роками дружина знала лише, як щорічно міняти наволочки, навіть знаючи, що підтримка чистоти ліжка не змінить шлюб. Жінка в її оповіданні подібна до білого кольору та бездоганного бавовняного наповнювача – свіжа, чиста та прагне кохання, але війна принесла смуток у її розум, і вона буде класти на нього голову кожної безсонної ночі.

Післявоєнний період також приніс раптові зміни в людях, оскільки доля вела їх заплутаними стежками, залишаючи багатьох у незручних ситуаціях або невпевненими, що робити, як у випадку зі спільним чоловіком у творі «Навіть якщо нам доведеться жити менше ». Ми також бачимо це в оповіданні, обраному для цієї збірки, де сором’язливість поступається місцем складним рішенням заради наступного покоління, так що обіцянка «Повернися, гаразд?» перетворюється на «Йди геть, гаразд?»…

Завдяки своїм зворушливим оповіданням Дạ Ngân можна вважати однією з авторок, які здатні з глибокими емоціями досліджувати психологію жінок, дозволяючи нам краще розуміти, любити та цінувати їх. Водночас, через ці історії ми бачимо спільний біль усієї нації, де «війни переплітаються, як петлі заплутаної мотузки; що б не говорили, це все одно кров і кістки, навіть якщо мотузка стає довшою», щоб запобігти повторенню такої жорстокості.

Письменниця Да Нган, справжнє ім'я якої Ле Хонг Нга, народилася в 1952 році в Лонг Му, провінція Хậu Giang. Вона дев'ять років працювала журналісткою в південно-західній зоні бойових дій і почала писати в 1980 році. Вона опублікувала вісім збірок оповідань (окрім дев'яти оповідань, написаних у співавторстві), три романи та сім збірок есеїв. Багато її творів перекладено англійською, французькою та іншими мовами.

Джерело: https://thanhnien.vn/sach-hay-nhung-hanh-phuc-eo-theo-va-muon-man-185250207201641661.htm