Розвиток культури читання знизу.

У відповідь на День книги та культури читання у В'єтнамі 2026 року, а також у зв'язку з впровадженням Директиви 04-CT/TW, Хошимін демонструє чіткий зсув у своєму підході до культури читання: від масових заходів до побудови стійкої основи читацької звички, починаючи з найзнайоміших місць, таких як школи, житлові райони та низові культурні заклади.

Коли читання пов'язане з досвідом, емоціями та повсякденним життям, книги перестають бути «завданням», а поступово стають внутрішньою потребою для учнів, особливо молодого покоління.

Коли читання стає живим досвідом.

Протягом останнього періоду загальною тенденцією, що спостерігається в багатьох школах Хошиміна , є те, що читання більше не здійснюється традиційним способом, а «переосмислюється» через експериментальні, творчі заняття та інтеграцію з технологіями, що допомагає учням більш проактивно отримувати доступ до знань.

Учні середньої школи Марії Кюрі (район Суань Хоа) відтворили знайомі літературні твори за допомогою драматизації, музики , живопису тощо.

У Технологічному університеті (В'єтнамський національний університет Хошиміна) заходи, що сприяють культурі читання, більше не обмежуються лише демонстрацією книг чи їх представленням, а розширилися до багатовимірного академічного простору. Студенти беруть участь у семінарах, використовують такі технології, як віртуальна реальність (VR), та обговорюють використання штучного інтелекту в навчанні… Завдяки цьому читання пов'язується з дослідженнями, творчістю та вирішенням проблем. Таким чином, бібліотечний простір стає місцем зустрічі знань, технологій та взаємодії, що відображає новий підхід: читання для глибокого розуміння та читання для застосування.

На рівні середньої школи цей рух відбувається більш інтимно та емоційно насичено. У середній школі Марії Кюрі (район Суань Хоа) учні відтворюють знайомі літературні твори за допомогою драматизації, музики та живопису. Коли персонажі виходять зі сторінок, учні не лише розуміють зміст, а й співпереживають, розігрують ролі та творять. Таким чином, читання перестає бути пасивним актом сприйняття, а стає інтерактивним процесом, де кожен учень може знайти свій власний голос.

Тим часом у середній школі Ле Куй Дон (район Суань Хоа) міждисциплінарні проекти, такі як «Уклін Вітчизни», продемонстрували здатність поєднувати читання з практикою. Знання з підручників не обмежуються теорією, а перетворюються на творчі продукти, такі як покази мод з перероблених матеріалів, реп-виступи та виставки моделей. Такий підхід допомагає учням отримувати доступ до знань через різні органи чуття, що призводить до глибшого розуміння та тривалішого запам'ятовування.

Відомі літературні твори переосмислюються через художню творчість учнів середньої школи Марії Кюрі.

На молодшому середньому рівні читання продовжує розширюватися за допомогою технологій. У середній школі Ван Ланг (район Тан Дінь) учнів заохочують створювати подкасти, відео та ділитися своїми оглядами книг на цифрових платформах. За словами пані Доан Тхі Нгуєт, завідувачки кафедри літератури, поєднання читання та технологій допомагає учням розвивати критичне мислення, виразні здібності та комунікативні навички.

«Коли діти мають можливість переказувати книгу по-своєму, читання перестає бути рутиною, а стає природною потребою», – поділилася пані Нгуєт.

Особливо на рівні початкової школи, де закладаються перші зерна культури читання, багато моделей продемонстрували вражаючу ефективність. Яскравим прикладом є громадський проект «Відкриті книги — відкрий майбутнє», реалізований письменницею Фуонг Хуєн, послом культури читання міста Хошимін, у співпраці з Освітнім фондом Тхієн Там у численних школах міста. Окрім пожертвування 200 книжкових полиць кожній школі, програма також створює відкриті простори для читання з такими заняттями, як малювання, написання рецензій та взаємодія з авторами, допомагаючи учням отримувати доступ до книг через досвід та емоції.

Завдяки цим заняттям учні поступово розвивають зв’язок з книгами. Кім Хоа, учениця 3/6 класів початкової школи Тан Донг Хіп (район Тан Донг Хіп), розповіла, що любить читати і завдяки книзі «Ферма квітів метеликового горошку» краще зрозуміла любов і співчуття до тварин.

Тим часом Буй Туе Лам (5/5 клас) була вражена яскравими образами природи в книзі, які ще більше полюбили її навколишній світ. Ці прості, але проникливі коментарі чітко показують, що за правильного підходу книги можуть зворушити емоції та сприяти розвитку характеру.

Письменниця Фуонг Хуєн, посол культури читання міста Хошимін, спілкувалася та спілкувалася з учнями початкової школи Фам Ван Чіу (район Ан Фу Донг).

За словами пані Доан Тхі Туй Ван, директорки початкової школи Тан Донг Хіеп, найважливішим аспектом діяльності з популяризації читання є створення інтересу: «Коли учні відчувають, що читання приносить радість, вони активно шукають книги. Досвідна діяльність допомагає їм впевнено висловлювати свої думки, тим самим природно формуючи звичку читати».

Письменниця Фуонг Хуєн також вважає, що читання книг не лише допомагає накопичувати знання, а й плекає душу та розширює світогляд. «Кожна книга залишає унікальний слід в емоціях дитини. Коли дітям дозволяють малювати, писати та розповідати про свої улюблені книги, читання стає частиною їхніх спогадів», – сказала Фуонг Хуєн, посол культури читання Хошиміна.

Культура читання поширюється за межі шкіл на інші житлові простори. У деяких житлових районах, таких як житловий комплекс Vista Verde (район Кат Лай), бібліотеки та книжкові ярмарки організовуються прямо в громадському центрі, допомагаючи дітям отримувати доступ до книг у повсякденному житті.

Від основоположних принципів до довгострокової політики

Спираючись на конкретні моделі на низовому рівні, Хошимін поступово розробляє стійку стратегію розвитку культури читання. Якщо раніше читацька діяльність часто визначалася тенденціями та залежала від свят, то зараз читання інституціоналізується за допомогою конкретних політик та програм дій.

Учні початкової школи Фам Ван Чіу (район Ан Фу Донг) захоплені читанням.

Пан Ле Хоанг, директор компанії Ho Chi Minh City Book Street Company Limited, вважає, що Директива 04-CT/TW є значним поворотним моментом, оскільки вона вперше чітко визначає читача як центр видавничої діяльності, водночас підкреслюючи основне завдання формування читацьких звичок у громаді.

За його словами, найфундаментальнішим рішенням є запровадження уроків читання як факультативного предмета в початковій та середній школі. «Якщо учні матимуть регулярний час для читання у своєму розкладі, зможуть самостійно вибирати книги, обговорювати та ділитися своїми почуттями, тоді читання перестане бути тягарем, а стане самостійною потребою, що сприятиме розвитку критичного мислення та формуванню звички навчання протягом усього життя», – сказав пан Ле Хоанг.

Пан Ле Хоанг також зазначив, що найбільшим «вузьким місцем» у сучасній культурі читання є відсутність ранніх звичок читання, про що свідчить низький середній рівень читання порівняно з багатьма країнами регіону. Тому побудова системи читальних просторів, культурних установ та інтеграція книг у повсякденне життя є ключовими умовами для сталого розвитку культури читання.

«Лише коли читання стане природною частиною життя, підтриманою відповідною політикою та простором, культура читання може по-справжньому розвиватися та тривати», – наголосив пан Ле Хоанг.

З точки зору управління, пан Нгуєн Нгок Хой, заступник директора Департаменту культури та спорту міста Хошимін, зазначив, що місто прагне розвивати глибоку культуру читання, зосереджуючись на побудові екосистеми читання знизу вгору, такої як школи, бібліотеки та житлові райони.

«Спільною рисою цих моделей є наближення книг до людей, у найзвичайніших місцях, щоб читання стало частиною життя», – наголосив пан Нгуєн Нгок Хой.

Радість позакласних занять та відкриття улюблених книг.

Однак, за словами пана Нгуєна Нгуєна, директора Департаменту видавничої справи, поліграфії та розповсюдження, необхідно правильно розуміти культуру читання, щоб знайти відповідні рішення. Пан Нгуєн вважає, що кількість виданих книг не дорівнює рівню читання, оскільки книга може бути доступна багатьом людям через бібліотеки або спільно використовуватись.

Наразі у В'єтнамі все ще бракує повних і точних даних про середню кількість прочитаних книг на душу населення через обмеження методів опитування. Це показує, що розвиток культури читання не може спиратися виключно на матеріальні показники, а має зосереджуватися на формуванні читацьких звичок у громаді та підвищенні ефективності бібліотечної системи.

З практичного впровадження стає зрозуміло, що Хошимін на правильному шляху, зміщуючи свою увагу з «організації заходів» на «формування звичок». Коли читання пов’язане з досвідом, технологіями та громадськими проектами, такими як «Відкриті книги – Відкрий майбутнє», книги перестають бути обов’язком, а стають самоорганізованою потребою.

Культура читання поширюється через культурні вистави та позакласні заходи, близькі до учнів.

Ця подорож починається не з масштабних кампаній, а з класів, сесій читання та невеликих просторів, де учні вперше відкривають для себе радість книги. Саме на цих фундаментальних засадах культура читання може розвиватися стійко та стати невід’ємною частиною сучасного міського життя.

За даними Baotintuc.vn

Джерело: https://baoangiang.com.vn/phat-trien-van-hoa-doc-tu-co-so-a484321.html