Студенти прокинулися о 2-й годині ночі, прагнучи «пополювати» за фотографіями традиційних ремісничих сіл.

Слідуючи слідами ткачів циновок, солеварень та гончарів з 2-ї години ночі, багато студентів-журналістів у Хошиміні повернулися зі зворушливими колекціями фотографій про традиційні ремісничі села, які були представлені на програмі обміну «Стародавні села, цифрові ритми» 13 травня.

Захід, організований Ho Chi Minh City Book Street у співпраці з іншими підрозділами, має на меті вшанувати та сприяти збереженню та розвитку традиційних в'єтнамських ремісничих сіл, а також підвищити обізнаність молоді в цифрову епоху про збереження культурної спадщини.

Ця діяльність також підтримує політику Народного комітету міста Хошимін щодо посилення впровадження рішень для розвитку сільської промисловості; Резолюція № 85/NQ-CP від ​​4 квітня 2026 року про сільське господарство , фермерів та сільські райони до 2030 року з перспективою до 2045 року.

Традиційні ремісничі села повинні бути пов'язані з враженнями та туризмом.

Серед доповідачів програми були: ремісник Тран Тхі Єн з гончарного села Лай Тхіеу; гончар покоління Z Нгуєн Тран Фуонг Тхао, посол культури читання міста Хошимін 2023-2024; журналіст Чунг Нгіа; та багато студентів факультету журналістики та комунікацій Університету соціальних та гуманітарних наук (В'єтнамський національний університет Хошиміна).

Журналіст Чунг Нгіа стверджує, що традиційні ремісничі села сьогодні не можуть просто зосереджуватися на продажу виробів ручної роботи, а мають бути пов’язані з враженнями, туризмом та розповіддю історій через цифрові платформи. «Сьогодні люди купують не лише продукт, вони також купують процес його створення», – поділився він.

Ми Суонг, студентка факультету журналістики, ділиться своїм шляхом створення фотосерії про традиційне село Дик Хоа, де виготовляють конічні капелюхи.

За словами журналіста Чунга Нгіа, соціальні мережі, відео та онлайн-платформи також відкривають можливості для традиційних ремісничих сіл охопити молодшу аудиторію.

На круглому столі з обміну ремісниця Тран Тхі Єн, яка займається гончарством Лай Тхіеу понад 40 років, сказала, що для неї найважливіше для збереження ремесла – це пристрасть та наполегливість. Найбільша радість для майстрині – це коли її вироби люблять і використовують покупці у своєму повсякденному житті. Для неї кожен виріб – це не просто виріб ручної роботи, а й кульмінація спогадів, емоцій та досвіду, накопичених протягом багатьох років.

Розповідь історій традиційних ремесел, використовуючи «мову» молоді.

Для ремісника покоління Z Нгуєн Тран Фуонг Тхао, поєднання елементів з фільмів, коміксів та сучасних кольорів у керамічних виробах — це спосіб для ремісничого села охопити молодше покоління.

За словами Фуонг Тхао, в цифрову епоху створення гарного зображення за допомогою технологій займає лише кілька секунд, але цінність виробів ручної роботи полягає в історії та емоціях, які передає ремісник. А молодь буде більш схильна цінувати традиційні цінності, коли зможе познайомитися з ними за допомогою нових методів розповіді історій.

Родзинкою програми є виставковий простір, де представлені фотографії традиційних ремісничих сіл Хошиміна та багатьох інших провінцій і міст, створені студентами факультету журналістики та комунікацій Університету соціальних і гуманітарних наук В'єтнамського національного університету Хошиміна.

На Книжковій вулиці представлена ​​колекція фотографій, що демонструє ремесло виготовлення дерев'яних сабо студентами-журналістами.

Виставка, відкрита для публіки на Книжковій вулиці з 13 по 17 травня, представляє численні фотоколекції про гончарне село Лай Тхієу, село ткацтва циновок Дінь Єн (Донг Тхап), село солі Лі Нхон (Кан Зіо), село рисового паперу Фу Хоа Донг (Ку Чі), село лаку Туонг Бінь Хієп, виготовлення голів левів та драконів у Чо Лон, село ладану Ле Мінь Суан, село бронзового лиття Ань Хой та виготовлення дерев'яних сабо Тху Дау Мот…

Журналіст Чунг Нгіа розповів, що для створення цієї фотосерії деякі групи студентів прокинулися о 2-й годині ночі, щоб вирушити до Кан Зіо та зафіксувати моменти, коли люди виробляють сіль або ловлять рибу на світанку. Інша група вирушила до села ткацтва циновок Дінь Єн (Донг Тхап) і провела два дні та одну ніч, фотографуючись, щоб зустрітися зі літніми ремісниками, які досі займаються традиційним ремеслом ткацтва циновок.

На заході читачам також представили ілюстровану книжкову серію «Славні традиційні ремесла», видану видавництвом «Кім Донг», – твір, який нещодавно отримав 8-му Національну книжкову премію 2026 року.

Виробництво солі в соляному селі Лі Нхон

Джерело: https://phunuvietnam.vn/sinh-vien-thuc-tu-2h-sang-hao-huc-san-anh-lang-nghe-238260513161211214.htm