Окрім вивчення гончарних технік та технік вишивки, вони також мають можливість відвідати майстер-класи, почути про історію ремісничого села та відкрити для себе красу традиційної культури.
 |
Досвід гончарного мистецтва в гончарній майстерні Huân. |
Пауза з керамікою
У тихому цегляному дворі гончарної майстерні Хуань група людей, вкрита брудом, старанно працювала на гончарних кругах, а їхні обличчя виражали захоплення від безпосереднього дотику та відчуття м’якості, прохолоди та вологого, землистого аромату глини. «Це відчуття близькості та автентичності. Ми торкаємося тиші землі», – зворушено сказав молодий маркетолог Мін Транг.
Пані Хуонг, гончарка, яка того дня проводила майстер-клас, люб’язно розповіла про процес виготовлення гончарних виробів. «Під час обертання кераміки потрібно зосередитися, щоб відрегулювати тиск руки та відчути товщину глини», – поділилася досвідчена гончарка. Ваза на гончарному колі, яка вже набувала форми, раптово деформувалася з лівого боку через нетерпіння молодого учня на ім’я Туан. Опівдні, з болем у спині, ногах та бурчанням у животі, його творчий виріб ручної роботи все ще був далеко не завершений. Туан здобув цінний досвід у ремеслі та творчому процесі.
У сусідньому сільському виставковому просторі власник майстерні розповідав про історію гончарного села Фу Ланг (нині комуна Фу Ланг, провінція Бакнінь ), тримаючи в руках гарно глазуровану керамічну чашу із задоволенням. Пояснюючи своє рішення повернутися до рідного міста Фу Ланг, щоб відкрити власну майстерню після закінчення навчання, власник гончарної майстерні Буй Ван Хуан сказав, що це було зумовлено долею. І саме завдяки долі Хуан обрав шлях ручної роботи, ліплення кераміки.
 |
Молодь із задоволенням працює з гончарними виробами ручної роботи. |
На сьогоднішній день гончарна майстерня Хуан є одним з небагатьох місць, де досі обирають традиційну техніку виготовлення кераміки на дерев'яному випалі. Хоча це трудомістке та ризиковане, спонтанне використання кольорів глазурі створює унікальну та неповторну красу. Багато колекцій Хуана були представлені на художніх виставках та експортовані до Японії, Південної Кореї та Європи. Найбільше Хуан пишається тим, що «може заробляти на життя своєю любов'ю до традиційних ремесел». Хуан каже, що все більше людей цінують вироби ручної роботи та хочуть дізнатися про них. Батьки також приводять своїх дітей відвідати село та спробувати себе у гончарстві.
Завершення виготовлення гончарного виробу виснажує учнів. Тому кожен виріб є кульмінацією терпіння та творчості. Після сушіння та глазурування вироби учнів випалюють у майстерні Фу Ланг. Багато саморобних виробів, які тріскаються або ламаються під час випалювання, стають експонатами, що демонструють процес виготовлення гончарних виробів для відвідувачів.
Багато таких невеликих класів було відкрито прямо на подвір’ях ремісників та в гончарних майстернях у Фу Ланг. Наразі в гончарному селі Фу Ланг є близько 10 закладів, що пропонують досвідний туризм , поєднуючи професійну підготовку та культурне знайомство з іноземними відвідувачами. Відвідувачі можуть спробувати свої сили у ліпленні ваз та чашок, а також послухати історії про життя та роботу ремісників у гончарному селі вздовж річки Кау. На відміну від сухої, суперечливої інформації, що заполонила інтернет, багато людей розглядають ці жваві класи в спокійній обстановці як місце для повторного відкриття себе, можливість зупинитися та відчути, дозволяючи своїм душам заспокоїтися простою глиною в їхніх руках.
Урок вишивання
Шукаючи в інтернеті ідеї для завдання з дизайну ювелірних виробів, Нгуєн Ву Мі (студентка третього курсу Університету промислових образотворчих мистецтв) натрапила на заняття, яке проводить майстриня Нгуєн Тхі Ханг, голова Кооперативу ручної вишивки My Duc (Ханой).
 |
Гурт вишивки приваблює багатьох молодих людей. |
Натхненна історіями, якими вона розповідала на заняттях з вишивки, Май вирушила на зустріч з майстрами вишивки в село Хоань (комуна Фук Сон, Ханой). Для Ву Май заняття з вишивкою стали неймовірно корисним практичним досвідом. Учениці сподобалося навчатися секретам ремесел села від майстрів та досліджувати місцеві звичаї та традиції. Завдяки цьому вона глибше зрозуміла глибокий зміст кожного традиційного мотиву та візерунка.
Багато разів повертаючись до села вишивальниць з цікавості та захоплення, Май та її друзі дізналися більше про ретельність та увагу до деталей у кожному стібку. Вперше вони почули про такі техніки, як вишивка крученим швом, вишивка наскрізь, вишивка хрестиком, вишивка бісером, вишивка лускою та вишивка накидом.
Зокрема, їм надали детальні пояснення походження кожного типу візерунка та мотиву. Кожен візерунок і мотив пов'язані з певною культурною історією. Біля п'яльця кожен майстриня ретельно показала їм, як наносити кожен візерунок і мотив на різні типи тканини, використовуючи різні стилі вишивки та стібки.
Відвідування курсів вишивки призначене не лише для студентів, які шукають творчого натхнення. Багато студентів – це офісні працівники, фрілансери та домогосподарки, які шукають хобі. Коли їх запитали, багато хто згадував переваги занять рукоділлям для психічного здоров’я. «Ця робота вимагає терпіння та ретельності. Вишивка допомагає мені зосередитися; це спосіб для мене втекти від хаотичних думок і зосередитися на поточному завданні», – поділилася Ву Хуєн (28 років).
«Чим більше я дізнаюся про традиційну культуру, тим більше мені подобаються вироби ручної роботи. Це дає мені нову енергію та натхнення для моїх творінь», – поділилася Ву Май. Вона сказала, що дізнається більше про традиційні візерунки та застосовуватиме їх у своїх дизайнах ювелірних виробів.
Джерело: https://baobacninhtv.vn/song-cham-voi-workshop-thu-cong-postid444236.bbg
Коментар (0)