34-річна Беатріс Орійо живе зі своїми трьома дітьми у тісній кімнаті в Кібері, найбільшому неформальному поселенні в столиці Кенії Найробі. Орійо витрачає понад 43 долари на місяць на оренду кімнати. Однак у кімнаті немає власного туалету, і Орійо доводиться платити за кожне користування громадським туалетом. День за днем ​​усі її сімейні справи зосереджені тут, спальня також служить вітальнею, кухнею та ванною кімнатою, а ігровий майданчик для трьох дітей – це справжня розкіш.

Сьогодні у світі є багато інших сімей, які перебувають у такій самій ситуації, як Орійо та її мати. Інформаційне агентство Reuters цитувало звіт ООН-Хабітат, в якому йдеться, що загалом понад 1 мільярд людей у ​​світі живуть у трущобах, подібних до того, що в Кібері, де вони мають проблеми з доступом до основних послуг, таких як житло, чиста вода, енергія, санітарія... Очікується, що до 2050 року кількість людей, які живуть у трущобах, становитиме близько 3 мільярдів осіб, оскільки населення світу зростає, і все більше людей переїжджають до міст у пошуках можливостей змінити своє життя. Це також створює великий виклик для урядів багатьох країн.

За даними Світового банку, понад половина міського населення Кенії зараз живе в переповнених нетрях, таких як Кібера. Більшість мешканців – мігранти з сільської місцевості. Їхня робота також переважно є низькооплачуваною, близько 2 доларів на день, наприклад, водії мотоциклів, охоронці, робітники або тимчасові працівники. Звичайно, з таким невеликим доходом ці люди не можуть дозволити собі орендувати пристойну квартиру чи кімнату в столиці Найробі.

Куточок нетрів Кібера в столиці Кенії Найробі. Фото: CNN

ООН-Хабітат прогнозує, що в майбутньому 50% приросту населення нетрів буде зосереджено у восьми країнах: Нігерії, Філіппінах, Ефіопії, Танзанії, Індії, Конго, Єгипті та Пакистані. «Наше майбутнє – міське... Більше половини населення світу зараз проживає в містах і селищах. Міське населення збільшиться на 70% до 2050 року. Тому боротьба з нерівністю та бідністю в містах є більш актуальною, ніж будь-коли», – сказала виконавчий директор ООН-Хабітат Маймуна Мохд Шаріф.

Також, за даними Reuters, представники ООН-Хабітат заявили, що раніше дефіцит житла був проблемою в країнах, що розвиваються, але тепер він перетворився на глобальну кризу, з якою стикаються навіть багаті країни, такі як США, Велика Британія та Німеччина. «Глобальна житлова криза присутня в кожному регіоні світу», – сказав Едлам Ємеру, керівник відділу знань та інновацій ООН-Хабітат.

Уряди розглядають способи допомогти давнім мешканцям нетрів покращити своє життя, але, схоже, це не так просто. За словами пана Джозефа Мутурі, президента Slum Dwellers International, мережі бідних людей, які живуть у міських трущобах, країнам потрібно зосередитися на покращенні нетрів, а не на переміщенні їх за межі міста. Тому що те, що сталося в минулому, довело, що переїзд багатьох сімей з нетрів до нового житла за межами міста ізолював їх, надавав їм менше можливостей працевлаштування та зрештою змусив їх повернутися до свого старого житла, яким би жалюгідним і задушливим воно не було.

Лояльність