Тет у селі

Чекаючи на Тет

На початку 80-х років минулого століття в моєму рідному місті, суто сільськогосподарському районі Нгеан , майже кожна сім'я цілий рік відчувала нестачу їжі. Страви, що складалися з рису, змішаного з бататом, локшини з щитівкою, вареного коріння бананів, переслідували 6-7-річних дітей, таких як я. І ми з нетерпінням чекали лише Тет. На Тет були баньчунг, м'ясо, білий рис, новий одяг... хоча він приходив і зникав дуже швидко.

Tết ở làng- Ảnh 1. — Сільський ринок на свято Тет

У моєму рідному місті Тет Нгуєн Дан починається 23 грудня з церемонії поклоніння Кухонному Богу. У ті часи голоду ритуали поклоніння були дуже простими, переважно вегетаріанська їжа, дуже мало сімей пропонували м'ясні жертви, і ми, ненажерливі діти, не отримували від цього особливої користі. Тет по-справжньому досяг кожної родини лише з 27 грудня.

Того ранку з верхніх і нижніх сіл долинав гамірний вереск свиней. Це був час, коли сільськогосподарські кооперативи забивали свиней, щоб роздавати м'ясо своїм членам на Тет. У 1980-х роках мій батько ще служив в армії, а ми з мамою та молодшим братом отримували м'ясо на Тет. Ми зібралися навколо подвір'я кооперативу, щоб спостерігати, як дорослі забивають свиней. В атмосфері радості та хвилювання ми з нетерпінням чекали моменту, коли зможемо поділитися м'ясом і принести його додому.

М'ясо нарізали на дрібні шматочки та виклали на бамбукові підноси. Одна людина тримала блокнот, читала список членів сім'ї, щоб 4-5 інших могли зважити м'ясо. М'ясо з кістками нанизували на бамбукові смужки. Кожна людина отримувала 200 грамів м'яса. У моїй сім'ї було 3 людини, тому ми отримали 600 грамів, а також трохи варених кишок. Отримавши сімейний пайок, я з нетерпінням поніс додому шпажку з м'ясом, йшов і бігав, моє серце було сповнене радості.

Мама розділила кілька шматочків кишок, щоб ми з братом з'їли їх першими. Кишки були холодними, але все одно смачними. Що стосується свинини, мама зняла жир і закопала його в контейнер для солі в кутку кухні, щоб зберегти його для смаження та обсмажування овочів. Мама тушкувала нежирне м'ясо з сіллю. Невеликої каструлі тушкованого м'яса не вистачило, щоб з'їсти його під час свята Тет, але його чудовий смак залишився зі мною досі.

Ринок Вео в сусідній комуні, за кілька кілометрів від мого села, збирається по парних днях. Щороку 28 грудня цей ринок найлюдніший, бо це головна сесія ринку Тет. Моя мати несла бамбуковий кошик у конічному капелюсі та вела мого молодшого брата на ринок. Я стрибав позаду. Мрячив весняний дощ, сільська дорога була багнистою. Ринок Тет кишів покупцями та продавцями, дуже щасливими. Моя мати часто купувала одяг для мене та моїх братів, потім купувала бетель, ареку, трохи апельсинів, морську рибу та кілограм м'яса. Моя мати сказала, що як би важко не було, ми повинні купити ці речі для Тет. Моя мати віднесла кошик додому, і Тет поспішив до будинку.

З Новим роком

Вранці першого дня Нового року моя мама приготувала нам горіхи арека, бетель та апельсини, щоб ми пішли привітати один одного з Новим роком. Моя мама йшла першою, а ми з молодшим братом йшли позаду. Ми пішли до будинків наших родичів у селі та родичів в інших селах. Старшим мама приносила подарунки, зазвичай 3-5 горіхів арека або 1 апельсин як новорічний подарунок. Моя мама поклала подарунки на стіл і чемно сказала: «Сьогодні перший день Нового року, у нас є горіхи арека, щоб привітати вас і ваших бабусю та дідуся з Новим роком...». Моя мама навчила мене цього новорічного привітання, і коли я був у першому класі, я вимовляв побажання від імені своєї мами, і дорослі хвалили мене та дарували цукерки, тому я був дуже щасливий. Привітання один одного з Новим роком у моєму рідному місті називається «Мунг Туой», що означає побажання нової ери. Коли я йшов привітати один одного з Новим роком, я також отримував щасливі гроші. Найприємніше було отримати монети для гри в кульки; їли баньчунг та цукерки; речі, про які ми навряд чи могли мріяти після закінчення Нового року.

Tết ở làng- Ảnh 3. — Обгортка для торта Тет

У моєму рідному місті, з давніх часів і донині, під час Тет усі в селі відвідують будинки один одного, щоб відсвяткувати новий рік. Раніше подарунками були лише кілька горіхів ареки для дорослих, щоб жувати бетель, або кілька апельсинів, тепер це упаковка тістечок. Але подарунки на Тет поступово впорядкувалися і в основному включають відвідування будинків, побажання родині щасливого Нового року, пиття води та розмови. Ніхто нікого не змушує відвідувати будинок, щоб побажати щасливого Нового року, але це стало звичаєм, і не йти туди здається іншим помилкою. Звичай дарувати щасливі гроші допомагає всім у селі та громаді бути більш згуртованими та ділитися один з одним. Даруючи щасливі гроші самотнім літнім людям, людям у скрутних обставинах, хворим, дітям часто приносять тістечка, а дорослі часто приносять трохи грошей, щоб відвідати.

У моєму рідному місті був пан Тхой. Тоді його родина була бідною, але він жив дуже люблячим життям. Кожного Тета він ходив по комуні, щоб дарувати щасливі гроші, незалежно від того, чи були вони родичами, чи ні. Пан Тхой часто приносив кілька апельсинів, клав їх у нейлоновий пакет. У кожному будинку він діставав по одному, кажучи: «Для Тета немає нічого, тільки апельсини. Я прийшов, щоб дарувати щасливі гроші родині на мирний Новий рік, удачі в бізнесі». У кожному будинку пан Тхой просто сидів кілька хвилин, весело питав і розмовляв, а потім прощався. Усі в комуні поважали його, приймали побажання та просили повернути йому апельсини. Пан Тхой посміхнувся і сказав: «Якщо ви віддасте це мені, я заберу це назад, бажаю вам усього найкращого в новому році».

У минулому і сьогоденні, щоранку першого дня нового року в моєму рідному місті діти та онуки стікаються до будинків своїх бабусь і дідусів та батьків, щоб привітати їх з Новим роком, перш ніж піти дарувати щасливі гроші іншим родичам. Було багато сміху та жартів. Сімейні храми вирують від звуку жертовних барабанів. Стовпи встановлені в кожному куточку села. Дівчата вбрані, несуть підноси з їжею до храму, щоб поклонитися своїм предкам. У звичайні дні в селі залишаються лише жінки, а люди похилого віку, молодь та люди середнього віку їдуть на північ, на південь, на заробітки за кордон, але щороку на Новий рік у селі людно та метушливо. Новий рік – це привід для возз'єднання, що змушує людей, які далеко від дому, бажати повернутися до своїх сімей та родичів. Вдома старі батьки та матері з нетерпінням чекають Нового року лише для того, щоб їхні діти та онуки могли повернутися додому та возз'єднатися.

Покинувши село майже 30 років тому, багато людей похилого віку, чиї будинки я відвідував на Новий рік, померли, але зв'язок, пов'язаний зі звичаєм дарувати щасливі гроші, допоміг мені чітко пам'ятати сімейні стосунки, хоча між ними багато поколінь.

Тет все той самий, все ще несе багато духовних цінностей, які змушують будь-кого, хто далеко від дому, сумувати та прагнути повернутися.

Вулиці Хошиміна безлюдні, храми переповнені в перший день Тет.

Джерело: https://thanhnien.vn/tet-o-lang-185250106171924561.htm