Священна весільна церемонія в релігії Цао Дай

Церемонія шлюбу Цао Дай — це урочиста церемонія зі священним значенням, яка знаменує початок стосунків між чоловіком і жінкою, коли обоє стають чоловіком і дружиною. Релігійний закон чітко визначає мораль чоловіка та дружини у розділі світського права, а таїнство Шлюбу було дано Богом — верховною істотою релігії — як священне благословення, що об'єднує двох людей у ​​любові, повазі та прощенні, які живуть разом у гармонії все життя.

Сьогодні, хоча церемонія одруження з багатьох причин більше не практикується повноцінно, її все ще урочисто святкують у Храмі пари, які бажають одружитися у світлі Дхарми.

За словами професора Нгок Чіа Тханя – виконуючого обов'язки Верховного Патріарха Святого Престолу Тай Нінь , обов'язковою умовою для проведення весільної церемонії є те, що і наречений, і наречена повинні бути послідовниками релігії Као Дай. Крім того, вони повинні мати підтвердження від місцевого Ритуального комітету та парафії, а також свідоцтво про шлюб від уряду. Після завершення всіх процедур Ритуальний комітет організує програму та внесе інформацію про весілля до реєстру – як священну віху в новій подорожі пари.

Наречений і наречена у традиційних костюмах, підготовлених у залі церемонії

18-те число 5-го місячного місяця стало значущим днем ​​у шлюбі пана Цао Хю Лоя (район Лонг Хоа, провінція Тай Нінь) та пані Нгуєн Доан Трук Фуонг (місто Хошимін ). За свідченням Бога, обох сімей та багатьох одновірців, пан Лой та пані Фуонг офіційно стали чоловіком та дружиною, розпочавши нову подорож, де кохання поєднується з релігійними переконаннями.

Пані Трук Фуонг народилася в нерелігійній родині, але завдяки знайомству з паном Хю Лоєм – сином Святої Землі, вона поступово познайомилася з релігією Као Дай. Беручи участь у волонтерській діяльності, споживаючи прості вегетаріанські страви, маючи нагоду відвідати Тай Нінь на Великому фестивалі Дук Чі Тон, бенкеті в палаці Дьєу Трі… вона глибоко відчула красу внутрішньої релігії та добровільно навернулася до неї.

Батьки нареченої Трук Фуонг підписали шлюбну книгу Цао Дай

З раннього ранку обидва були присутні в Залі церемоній, щоб підготуватися до церемонії. Вишиті ліхтарі з драконами та феніксами, ао дай, тюрбан, конічний капелюх… були ретельно підготовлені Залою церемоній. У розвіваному рожевому ао дай, з чарівним конічним капелюхом на голові, наречена Трук Фуонг сором'язливо стояла поруч з елегантним нареченим Ху Лоєм у традиційному синьому ао дай. Обидва ніби відтворювали образ і простір стародавнього весілля, пронизаного в'єтнамською національною ідентичністю.

Наречений і наречена слухають вказівки ведучого.

У храмі, під керівництвом професора Нгок Чіа Тханя, за присутності обох сімей, високопосадовців та одновірців, церемонія відбулася в урочистій та священній атмосфері. Усі молилися за те, щоб молода пара була благословенна Богом і жила разом щасливо та злагоджено.

Після церемонії у Святому Храмі, де поклоняються Верховній Істоті, що представляє Небесного Отця, дві родини продовжують шлях до Бао Ан Ту, де поклоняються Матері Будді Дьєу Трі Кім Мау, символу безмежної материнської любові. Тут наречений, наречена та обидві родини вклоняються, щоб подякувати вихованню та попросити захисту у Дев'яти Поколінь та Семи Предків, молячись за щасливе подружнє життя та повноцінне життя.

Весільна церемонія відбулася у присутності родичів, одновірців та друзів з обох сторін.

Унікальна краса весіль у стилі Цао Дай полягає в тому, що після церемонії одруження всі весільні вечірки проводяться як вегетаріанські, виражаючи чистоту та вдячність за священну благодать.

«Багато сімей навіть запрошують нас відвідати весільну вечірку після церемонії одруження. Одного разу я був свідком церемонії для пари, що складалася з в'єтнамської нареченої та іноземного нареченого. Незважаючи на культурні відмінності, вони все ж провели церемонію разом і влаштували урочисту вегетаріанську вечірку», – поділився професор Нгок Чіа Тхань.

Весільна церемонія — це не лише пам'ятна подія в житті кожної пари Цаодай, але й початок взаєморозуміння, що живиться вірою та спільністю. Шлюб з цього моменту стає подорожжю, в якій двоє людей проходять разом кожен етап, підтримуючи та об'єднуючи їх на все життя — як у двох останніх реченнях шлюбної молитви Цаодай: «Посеред храму ми залишаємо разом частинку нашого життя, ми народжуємося разом, ми помираємо разом, ми покладаємося одне на одного».

Кхай Туонг

Джерело: https://baolongan.vn/thieng-lieng-le-hon-phoi-trong-dao-cao-dai-a200417.html