Випадки, коли розрахунок податку на доходи фізичних осіб не потрібен

Згідно з пунктом 6 статті 8 Декрету № 126/2020/ND-CP, що детально описує низку статей Закону про податкове адміністрування, існують деякі випадки, коли фізичним особам не потрібно остаточно розраховувати податок на доходи фізичних осіб, зокрема:

- Фізичні особи, які не мають доплати податку або мають доплатити податок на доходи фізичних осіб після остаточного розрахунку кожного року від 50 000 донгів або менше, або мають дохідний податок на доходи фізичних осіб, менший за суму попередньо сплаченого податку, без звернення за поверненням або зарахуванням податку в наступному податковому деклараційному періоді, не зобов'язані остаточно декларувати податок на доходи фізичних осіб.

- Фізичні особи з доходом від заробітної плати, які уклали трудові договори на 3 місяці або більше в одному підприємстві та мають нерегулярний дохід з інших місць із середньомісячним доходом не більше 10 мільйонів донгів на рік та з яких було утримано податок на доходи фізичних осіб за ставкою 10%, за відсутності запиту вони не повинні остаточно сплачувати податок з цього доходу.

- Для фізичних осіб, роботодавці яких придбали страхування життя (крім добровільного пенсійного страхування) або інше необов'язкове страхування з накопиченими внесками, за яке роботодавець або страхова компанія утримали податок на доходи фізичних осіб за ставкою 10% від суми страхового внеску, що відповідає частині, придбаній або внесеній роботодавцем за працівника, працівник не повинен сплачувати податок на доходи фізичних осіб з цього доходу.

Випадки прямого або уповноваженого врегулювання податку на доходи фізичних осіб

- Фізичні особи-резиденти, які мають доходи від заробітної плати та оплати праці з двох або більше місць, але не відповідають умовам для дозволеного врегулювання згідно з нормативними актами, повинні безпосередньо декларувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб податковому органу, якщо є донарахований податок або якщо є переплачена сума податку, яку необхідно повернути або зарахувати в наступному податковому деклараційному періоді.

Фізичні особи мають право сплачувати податки, якщо їхній оподатковуваний дохід є нерегулярним доходом з інших місць із середньомісячним доходом не більше 10 мільйонів донгів за рік, і з нього було утримано податок на доходи фізичних осіб за ставкою 10%, і фізична особа не вимагає врегулювання податку за цей дохід.

- Іноземні громадяни, які виконали свої трудові контракти у В'єтнамі, повинні декларувати та сплатити податки податковим органам перед виїздом з країни.

У разі, якщо фізична особа не завершила процедури врегулювання податків з податковим органом, вона повинна уповноважити організацію-платника доходів або іншу організацію чи фізичну особу врегулювати податок відповідно до положень про врегулювання податків для фізичних осіб. У разі отримання організацією-платником доходів або іншою організацією чи фізичною особою уповноваження на врегулювання податку, вона несе відповідальність за донарахування податку на доходи фізичних осіб або їй повертається надміру сплачений податок.

- Фізичні особи-резиденти з доходом від заробітної плати та оплати праці, які також мають право на зниження податку у зв'язку зі стихійними лихами, пожежами, нещасними випадками або серйозними захворюваннями, що впливають на їхню платоспроможність, не повинні уповноважувати організації або осіб, які виплачують дохід, здійснювати податкові розрахунки від їхнього імені, а повинні безпосередньо декларувати та сплачувати податки податковому органу відповідно до правил.