
Протягом останніх чотирьох десятиліть новаторства партія стверджувала, що культура є духовною основою суспільства, метою та рушійною силою розвитку. У проектах документів, поданих на 14-й з'їзд, це мислення було розвинено на новий рівень, коли партія наголосила: «Культура є основою національного розвитку». Це новий пункт, який коригує концепцію, розширює зміст та переміщує культуру в моделі національного розвитку.
З тез «культура – це духовна основа суспільства»
У Резолюції 4-ї Центральної конференції 7-го скликання (1993) було стверджено: «Культура є духовною основою суспільства, рушійною силою соціально -економічного розвитку і водночас метою соціалізму». Відтоді наша партія послідовно стверджує роль культури як духовної основи суспільства. Це важливий розвиток теоретичного мислення про культуру, що випливає з глибокого розуміння взаємозв'язку між культурою, народом і процесом розвитку країни. Пройшовши багато етапів, ця теза продемонструвала свою незмінну теоретичну та практичну цінність, ставши ідеологічною основою, що спрямовує культурні стратегії партії.
Зміст дисертації включає два основні аспекти: по-перше, культура з основним елементом системи цінностей створила духовний вигляд нації, включаючи ідеологію, етику, спосіб життя, переконання, ідентичність, традиції та соціальні норми. Ця система цінностей створює стабільність у суспільному житті, спрямовує поведінку, створює силу для об'єднання громади та формує характер в'єтнамського народу. У періоди сильних національних перетворень, особливо на ранньому етапі оновлення, ці духовні цінності відіграють ключову роль, допомагаючи суспільству долати труднощі, створювати консенсус, об'єднувати волю та плекати прагнення до розвитку.
По-друге, духовна основа культури сприяє створенню духовної мотивації до інновацій та розвитку. Такі цінності, як патріотизм, людяність, працьовитість, креативність, солідарність та відповідальність, стали важливими рушійними силами суспільства. Аргументація про те, що «культура є духовною основою суспільства», таким чином, відповідає вимогам, сформульованим протягом останніх десятиліть, сприяючи соціальній стабільності, зміцненню довіри, формуванню нових людей, збереженню ідентичності, орієнтуванню на стандарти та створенню здорового духовного середовища.
Можна стверджувати, що теза про те, що «культура є духовною основою суспільства», стала одним із важливих теоретичних досягнень у культурній лінії партії, створивши основу для планування цілей, девізів, стратегій та культурної політики за 40 років оновлення. Однак, поряд із сильними змінами в практичному житті, акцентування лише на аспекті «духовної основи» виявило певні обмеження, особливо при розгляді культури у зв'язку з моделлю національного розвитку в епоху національного розвитку.
«Культура – це основа розвитку»
У проекті документа 14-го Національного конгресу наголошується на необхідності створення нової моделі зростання, заснованої на науці та технологіях, інноваціях, цифровій трансформації, зеленій трансформації, енергетичній трансформації, структурній трансформації та якості людських ресурсів... для сприяння ендогенній силі нації. У системі ендогенних ресурсів культура та люди визначені як такі, що відіграють центральну роль, визначаючи сталий розвиток. Цей контекст вимагає розвитку партійного мислення щодо культури, що виходить за рамки «духовного фундаменту», щоб мати змогу відповідати новим вимогам моделі зростання.
Перш за все, культуру потрібно сприймати як основу моделі розвитку, а не лише як ідеологічну та етичну орієнтацію. У сучасній економічній моделі обмежені ресурси, такі як земля, дешева робоча сила чи інвестиційний капітал, не можуть створити стійких конкурентних переваг. Натомість, знання, креативність, соціальна довіра, культурні норми, громадська етика, корпоративна культура та національна ідентичність стають вирішальними факторами якості зростання. Тому культурне мислення має зміститися з акценту на «зміцненні духу» на акцент на «створенні імпульсу розвитку».
Крім того, швидкий, але сталий розвиток вимагає, щоб культура відігравала регулюючу та орієнтуючу роль у моделі зростання. Без культурного керівництва розвиток може призвести до таких наслідків, як зростання нерівності, руйнування соціальних норм, криза довіри та зниження якості людських ресурсів. Тому культуру необхідно розглядати як фактор, що формує гармонійну модель розвитку між економікою, суспільством, довкіллям та людьми.
Крім того, у проекті документа 14-го Національного конгресу наголошується на необхідності всебічного розвитку в'єтнамського народу в епоху цифрової трансформації, економіки знань та глибокої інтеграції. Це вимагає прориву в культурному мисленні в напрямку розгляду культури не лише для виховання духу, а й для формування цифрового потенціалу, креативності, професійних якостей, адаптивності та культурної самобутності, що є основними вимогами до високоякісних людських ресурсів.
Зокрема, насправді культура дедалі більше стає прямим джерелом економічного зростання завдяки розвитку культурних індустрій. У креативній економіці додана вартість переважно походить від ідей, авторських прав, дизайну, контент-технологій, культурних активів та художніх творінь. Такі галузі, як кіно, музика , реклама, дизайн, мода, ігри, цифрові медіа, культурний туризм тощо, не лише сприяють розвитку духовного життя, але й створюють великі доходи, високоякісні робочі місця, утверджують національний імідж та нову конкурентоспроможність.
У проекті документа 14-го Національного конгресу визначено необхідність активного використання цих ресурсів, пов'язаних з цифровою трансформацією та цифровою економікою, стверджуючи, що культура не лише «орієнтує», а й безпосередньо сприяє економічному зростанню. Це вимагає розширення осмислення культури від «духовних цінностей» до «ресурсів розвитку», від «соціальної сфери» до «економічної рушійної сили».
Можна побачити, що перехід від концепції «культури як духовної основи» до концепції «культури як основи розвитку» не лише виникає зі змін у новому контексті, але й є результатом ендогенного розвитку теоретичного мислення партії. Це неминучий крок розвитку теоретичної системи, яка завжди рухається в ногу з розвитком країни, водночас відображаючи дедалі глибше бачення ролі культури як фундаментальної цінності, особливого ресурсу та важливого компонента моделі національного розвитку. Нова аргументація не заперечує стару аргументацію, а успадковує та піднімає її на новий рівень, відповідно до законів національного розвитку в епоху економіки знань, цифрових технологій та глибокої інтеграції.
Утвердження культури як основи швидкого та сталого національного розвитку вимагає значних інновацій у мисленні щодо управління культурою, інновацій у методах інвестування, інституційного вдосконалення та створення правового простору для повноцінного виконання культурними ресурсами своєї ролі. Культура має стати критерієм у розробці політики розвитку; культурні індустрії необхідно вважати важливими економічними секторами в структурі зростання; культурний індекс та індекс людського розвитку необхідно розглядати як показники сталого розвитку. Це вимагає стратегічного та синхронного бачення від центрального до місцевого рівня, від інституційного будівництва до мобілізації ресурсів для культурного та людського розвитку.
Аргументація про те, що культура є основою національного розвитку, викладена в проектах документів 14-го Національного конгресу, підтверджує важливий крок розвитку в теоретичному мисленні партії щодо культури, переосмислюючи культуру як стратегічний ресурс та ендогенну рушійну силу, що має вирішальне значення для моделі національного розвитку. Цей розвиток не лише успадковує основні цінності культурної політики протягом усіх періодів, але й відкриває новий простір мислення, відповідно до вимог створення моделі зростання, заснованої на науці та технологіях, інноваціях, цифровій трансформації та силі в'єтнамської культури та народу. Піднесення культури до позиції «основи розвитку» створює наукову основу для встановлення нових методів розвитку, підкреслюючи роль культури в регулюванні, керівництві та забезпеченні сталості всього процесу національного розвитку.
Джерело: https://baovanhoa.vn/van-hoa/tu-nen-tang-tinh-than-den-nen-tang-phat-trien-181975.html






Коментар (0)