80 років літератури в одному регіоні

Вісімдесят років, що перетинають два століття (1945-2025), – це недовгий термін у довгій історії нації, але література Хатінь залишила багато важливих слідів у потоці національної літератури, продовжуючи традиції попередніх століть і по праву заслуживши репутацію великого культурного регіону країни.

Багато дослідників високо цінують літературу провінції Нгеан (включаючи провінцію Хатінь), як з точки зору народної, так і писемної літератури, вважаючи її одним із трьох основних культурних регіонів країни, поступаючись лише Тханглонгу - Ханою та Хюе. Це досить переконливо, оскільки має вагомі наукові підстави. З XIII століття до кінця XX століття, від ранніх етапів до періодів розквіту національної літератури, Хатінь зробив значний внесок як з точки зору авторів, так і творів.

Завдяки своїм унікальним природним та культурним особливостям, література Ха Тінь зробила значний внесок у національний літературний ландшафт. (Фото: Дау Ха ).

На початку 20-го століття, особливо після Серпневої революції (1945), патріотичний та революційний рух по всій країні, а також у Хатіньї, зазнав нової трансформації: оновлення ідеології. Він перейшов від феодальної ідеології до буржуазної, а потім до пролетарської ідеології. Народження Демократичної Республіки В'єтнам у 1945 році ознаменувало новий історичний період для нації, започаткувавши новий етап для в'єтнамської літератури. Література – це дзеркало, що відображає національну душу. Література Хатінья, через дві війни опору проти Франції та Сполучених Штатів, яскраво відобразила життя та народ Хатінья протягом того героїчного півстоліття. У роки опору та національної відбудови література Хатінья створювалася переважно методом соціалістичного реалізму, гармонійно відображаючи місцеве життя та людей у національних літературних рамках, зберігаючи при цьому особливості регіону Хонглам.

Під час війни літературні твори зображували людей, хоробрих у битві, чистих і благородних у моралі, а також делікатних у особистих почуттях: «Перевал попереду» Чан Хыу Тонга, «Клятка неба» Нгуєн Сіня, «Десять днів на все життя» Сюань Тхієу. Війна залишила після себе незгладиму спадщину, як негативну, так і позитивну. Зіткнувшись із вимогливими та різноманітними вимогами, люди зазнали диференціації, а ієрархія цінностей значно змінилася порівняно з минулим. Це благодатний ґрунт для розвитку наративної літератури. Нгуєн Куанг Тхан у творі «Людина, яка не подорожувала одним поїздом», Ван Фан у «Часі крізь трояндовий сад», Нгуєн Куок Чунг у «Сезоні збору врожаю кешью» та Ван Лінь у «Жебраку» звеличують благородних особистостей, які наважуються брати на себе відповідальність, люблять творчу працю та готові прийняти труднощі. Гуманістична перспектива авторів допомагає читачам розпізнати та повірити у світло добра. Люди живуть, щоб любити та боротися.

Образ працьовитих, мужніх, стійких та творчих людей Хатінь став постійним джерелом натхнення для літератури провінції.

Поряд із прозою, поезія також глибоко зображує народ Хатінь під час двох воєн опору, з унікальною та безпомилковою красою. Серед них діти, які були одночасно стражденними та героїчними, солдати, які були непохитними та оптимістичними, хоробрими та відважними робітниками, чесні та працьовиті фермери… Фам Нгок Кань, військовий поет, має відомий вірш «Дивізія», який узагальнює формування та зростання нашої армії: «Будуть сталеві дивізії / Скрізь / Непохитні, ув'язнені та вбиті». Єн Тхань, з образом дівчат Донг Лок, які долають жертви, підкреслює традицію героїчних синів і дочок Хатінь.

Загін вишикувався в ряд.

Кук! Де ти? Чому ти не повертаєшся, щоб приєднатися до групи?

Зібралися дев'ять друзів разом:

Малий - Весна - Ха - Хуонг - Хой -

Промениста весна

Командир відділення Во Тхі Тан оголошує перекличку...

(Кук ơi)

У період реформ література Хатінья – краю з унікальними природними та культурними особливостями – сприяла національному літературному ландшафту, багатому та різноманітному відображенню душ в'єтнамського народу цієї епохи. Після тріумфального святкування перемоги література Хатінья продовжувала змальовувати картину прогресу батьківщини, подолання численних труднощів та викликів, включаючи бідність та загрозу стихійних лих і повеней. Література досить правдиво зображує життя та людей Хатінья, продовжуючи традиційну красу та підкреслюючи мужність і творчість у праці в нову еру. Пишучи про море, нові сільські райони, індустріалізацію, традиційні ремесла батьківщини, культуру та туризм у період відкритих дверей, літературні твори та вірші процвітали в газетах та книгах як у провінції, так і за її межами. Образ працьовитих, мужніх, стійких та творчих людей Хатінья відображений у багатьох творах.

Керівники провінції провели дискусії з митцями та письменниками на полях зустрічі, присвяченої 50-річчю літератури та мистецтва в провінції Хатінь після возз'єднання країни (30 квітня 1975 року – 30 квітня 2025 року).

Розвиваючись з часом та узгоджуючись з основним літературним ландшафтом, сучасна література Ха Тінь, з точки зору тематики, більше не обмежується аспектами життя, боротьби та будівництва, а розширила свій обсяг, охоплюючи багато сфер, таких як історія, революція, соціальні проблеми та кохання. Тут представлена довга серія репрезентативних творів на історичні та революційні теми, що відлунюють голосами минулого. Ми зустрічаємо образ патріотичного героя Нгуєн Б'є з династії Тран через «Вогонь тисячі глибин» (Дик Бан), зворушуємось героїчною красою транспортних героїв у немаркованих поїздах, що перевозять зброю на південь, через епічну поему «Пробуджений шлях» (Нгуєн Нгок Фу), дізнаємося про благородні жертви молодих чоловіків, які покинули свою батьківщину, щоб досягти перемог на Півдні під час антиамериканської війни, через «Спогади про війну» (Вуонг Кха Сон), та бачимо сильне товариство між солдатами у воєнний та мирний час у «Полі часу» (Буй Куанг Тхань)...

Щодо соціальних питань, автори малюють картину батьківщини у повоєнний період, ландшафт труднощів та злиднів, не менш суворих, ніж ті, що були під час війни, що характеризуються консервативним способом життя, егоїстичними розрахунками та застарілими звичаями, що перешкоджають прогресу: «Кроки часу» (Тунг Бах), «Куди відправляються тіні» (Йєн Тхань), «Народження Будди» (Нгуєн Чунг Туєн)... Проте, яскраві приклади все ще виділяються, залишаючи місце для добра та прекрасних почуттів серед труднощів: «Сліди часу» (Фан Чунг Х'єу), 80 віршів (Зуй Тхао); чесне життя сіє надію для майбутніх поколінь: «Писати в очікуванні цвітіння лотоса» (Тран Нам Фонг), «Зараз осінь» (Фан Тронг Тао), «Немає обіцянок на сезон збору врожаю рису» (Тран Куїнь Нга), «Тиша після дощу» (Тран Ту Нгок), «Осінній поїзд» (Тран Хай Ван)...

В атмосфері оновлення багато авторів опублікували численні поетичні збірки про сім'ю, матерів та кохання з гуманістичними кольорами, які отримали велику прихильність читачів: «Посмішка матері» (Нгуєн Ван Тхань); «Саморефлексія», «Хризантема» (Ле Ван Ви)...

Культура батьківщини стала джерелом натхнення в літературі Хатінь. На фото: Відкриття мистецької програми «Сто років, тисяча років Хай Тхуонг Лан Онг» на святкуванні 300-річчя з дня народження Хай Тхуонг Лан Онг Ле Хыу Трак, організованому провінцією Хатінь. Фото: Дау Ха.

Новизна вдихає життя у твір. У мистецькому плані автори «Хонг Лам» постійно досліджували, перевершували самих себе та долали старі звички, щоб знайти новий, сучасний стиль письма, багатий на національну ідентичність. Загалом, проза з «Ха Тінь» здебільшого дотримується традиційного стилю, структурованого відповідно до послідовності подій та лінійної часової шкали. Образи минулого та сьогодення переплітаються, підкреслюючи один одного послідовним стилем письма.

Щодо персонажів, то хоча деякі твори містять фантастичні елементи, вони загалом креативні та реалістичні, формуючи окремі особистості поряд зі спільними рисами. Персонажі діють за типових обставин. Мова зазнала багатьох змін, стаючи ближчою до життя та яскравішою. Деякі молоді письменники досліджують інноваційні методи вираження, навіть використовуючи несвідомі та фантастичні аспекти. Лірична поезія демонструє нові характеристики, переходячи від традиційних реалістичних образів до поєднання сюрреалізму та сучасного символізму. Поетична форма змістилася від переважно метричної до вільного вірша. Мова загалом значно змінилася, стаючи ближчою до життя та жвавішою. Синтаксис менш жорсткий, ніж раніше, ритм вільний та нестримний, а словниковий запас використовує більше діалектів та розмовних виразів.

Літературна спільнота Ха Тінь гармонійно поєднує покоління: покоління письменників, які боролися проти США, покоління письменників після возз'єднання країни, включаючи письменників періоду дой-мой (відновлення). Хоча кількість авторів невелика, а кількість творів, що публікуються щорічно, невелика, літературна сцена Ха Тінь створила свій унікальний характер: її зв'язок з яскравою землею, багатою на літературні традиції, скарбницею народної літератури, що охоплює багато різноманітних жанрів, таких як народні казки, співи та балади, вплив яких на писемну літературу досить різноманітний. Багато авторів залишили свій слід на національній літературній сцені, такі як: Суань Хоай, Дик Бан, Зуй Тхао, Нгуєн Нгок Фу, Фан Чунг Х'єу, Тунг Бах, Фан Куок Бінь…; Молоде покоління також продемонструвало значну енергію, зокрема: Тран Нам Фонг, Нгуєн Ван Тхань, Ле Ван Ви, Квін Нху, Нгуєн Трунг Туйен, Тран Хау Тхін, Данг Тхань Ке, Нгуєн Сюан Дьєу, Ха Ле, Нгуєн Нгок Вуонг, Дінь Куанг Лан, Єн Тхань, Тран Куінь Нга, Хань Лоан, Тран Ту Нгок, Хо Мін Тонг, Нгуен Тхі Нгуєт, Тран Хай Ван, Фан Зунг Тоан, Тонг Фу Са...

У сучасну епоху в'єтнамська література досягла багатьох успіхів, і внесок літератури Ха Тінь не можна недооцінити. Література Ха Тінь згуртувалася на національній літературній траєкторії, вміючи спиратися на досягнення своєї багатої літературної традиції, водночас залишаючись яскравою, новаторською та сприйнятливою до нових досягнень.

Джерело: https://baohatinh.vn/80-nam-van-chuong-mot-vung-dat-post293772.html