Застосування 10% ПДВ на експортні послуги та проблема підвищення конкурентоспроможності бізнесу

Міністерство фінансів консультується щодо Закону про податок на додану вартість (зі змінами) та проекту Указу, що детально описує Закон про податок на додану вартість (зі змінами). Зокрема, цей проект містить положення про застосування 10% податку на додану вартість (ПДВ) до всіх експортованих послуг (за винятком деяких спеціально регульованих послуг).

Відповідно, пункт 1 статті 9 проекту Закону про податок на додану вартість (зі змінами) передбачає, що на більшість експортних послуг буде стягуватися 10% податок замість 0%, як було раніше.

Зокрема, сектори експортних послуг, як і раніше, мають 0% ставку податку, залишаються лише міжнародні перевезення, оренда транспортних засобів за межами В'єтнаму та деякі пов'язані з ними послуги. Інші сектори послуг підлягатимуть відповідним ставкам податку, в основному 10%.

Автор редакції заявив, що поправка зумовлена тим фактом, що в минулому податковим органам було важко розрізнити, які доходи надходили від експортованих послуг, а які – від послуг, що споживаються всередині країни.

До появи вищезгаданої пропозиції багато думок стверджували, що орган, що розробляє законопроект, повинен врахувати цей зміст, оскільки запропоноване регулювання не лише створює несправедливість, але й впливає на конкурентоспроможність підприємств.

Щодо цього питання, нещодавно В'єтнамська асоціація експортерів та виробників морепродуктів (VASEP) опублікувала офіційне розсилання № 31/CV-VASEP до міністерств та галузей: фінансів, юстиції, планування та інвестицій; Консультативної ради з питань реформи адміністративних процедур та Головного департаменту оподаткування.

На думку VASEP, запропоновані в Проекті правила є необґрунтованими, не відповідають світовій практиці та тенденціям, збільшують витрати та знижують конкурентоспроможність експортованих товарів порівняно з іншими країнами. Пояснюючи це питання далі, VASEP зазначила, що згідно з міжнародною практикою, інші країни застосовують 0% ставку податку на експортні послуги та дозволяють підприємствам отримувати відшкодування вхідного податку. Водночас ці країни часто застосовують принцип самостійного декларування та взяття на себе відповідальності підприємствами, тоді як податкові органи здійснюють перевірку, виявлення та вирішення порушень.

Крім того, під час застосування податку на додану вартість до експортних послуг вітчизняні виробничі підприємства все ще мають право на відрахування. Процедура повернення податку буде ще простішою, оскільки він підлягає відрахуванню для експортних послуг. Однак для експортно-переробних підприємств, які не є суб'єктами податкового декларування, немає механізму отримання податкового відшкодування.

«Застосування податку на експортні послуги створює нерівність між підприємствами з переробки експорту та вітчизняними виробничими підприємствами, оскільки обидва є підприємствами з експортного виробництва, але одна сторона має право на податкові відрахування за експортні послуги, інша – ні. Водночас, при застосуванні до підприємств з переробки експорту це суперечить принципам стягнення податків та суб’єктів оподаткування», – визнала VASEP.

Згідно з VASEP, для експортно-переробних підприємств усі податки, що підлягають сплаті, будуть включені до собівартості. Це призводить до значного збільшення вартості експортної продукції. Несприятлива податкова політика знизить конкурентоспроможність експортно-переробних підприємств у В'єтнамі порівняно з конкурентами в інших країнах, зменшить експортний обіг, тим самим не вдаючись до утримання поточних інвесторів, а також не залучаючи нових інвесторів.

«Застосування податку на додану вартість до експортних послуг не лише знижує конкурентоспроможність експортної продукції підприємств з переробки експорту, але й створює більше податкових процедур для підприємств з переробки експорту. Водночас це суперечить політиці уряду щодо заохочення інвестицій, стимулювання експорту та підвищення національної конкурентоспроможності», – заявила VASEP.

Поділяючи думку VASEP, економічний експерт, доцент доктор Дінь Чонг Тхінь, також зазначив, що запропоноване в проекті регулювання не підходить, оскільки В'єтнам орієнтований на пріоритет експорту. Наразі в торговельній діяльності спостерігається профіцит, але експорт послуг дефіцитний, навіть великий дефіцит. Тому, якщо ми хочемо сприяти експорту послуг, ми не можемо запроваджувати податки.

Не кажучи вже про те, що сектор послуг є одним із важливих секторів, за допомогою якого ми можемо змінити структуру економіки, до якої ми зараз прагнемо, а саме збільшити частку експорту послуг та промисловості в загальному експортному обороті товарів В'єтнаму. Це означає, що експорт послуг має зайняти лідируючі позиції.

«Оскільки експорт послуг невеликий, але пропонуючи запровадити податок на додану вартість, ми блокуємо шлях або, іншими словами, використовуємо «гальма», щоб зупинити експорт послуг. Це суперечить бажанню реструктуризувати економіку», – зазначив цей експерт.

Фактично, експорт послуг – це галузь з великим потенціалом для розвитку. У 2023 році обіг експорту послуг В'єтнаму досягне близько 20 мільярдів доларів США, із середніми темпами зростання близько 11% на рік, що перевищує зростання ВВП. Більше того, діяльність з експорту послуг зазвичай не вимагає надто великого інвестиційного капіталу, тому вона підходить для в'єтнамської економіки.

Очевидно, що експортні послуги є однією з сильних сторін в'єтнамських підприємств. Особливо в сучасну епоху цифрової економіки експорт фінансових послуг, бухгалтерських послуг тощо є нашими сильними сторонами.

Якщо ми знатимемо, як розкрити потенціал, організуватися, знайти джерела та співпрацювати, наш експорт послуг процвітатиме в найближчий період. Однак, якщо нам доведеться сплачувати 10% ПДВ під час експорту, це ускладнить конкуренцію іноземних постачальників послуг з В'єтнаму з конкурентами з інших країн. Таким чином, це знизить конкурентоспроможність в'єтнамських підприємств, що призведе до того, що в'єтнамські інвестори прагнутимуть інвестувати за кордон. Це не лише виснажує розумові зусилля, але й не дозволяє заробляти іноземну валюту.

Джерело