Спеціальна страва солдата, який захищає дядька Хо

«Захищати дядька Хо має хтось із чистим минулим, сильною революційною ідеологією, добре володіє бойовими мистецтвами та дотримується абсолютної секретності... Тому участь у забезпеченні безпеки президента Хо Ши Міна — це не лише відповідальність, а й честь і гордість, які не кожен може мати», — згадував пан Тран Нгуєн Муой.

90-річний пан Тран Нгуєн Муой (проживає в комуні Фук Тхо, район Нгі Лок, Нге Ан ), 60 років у партії, із сивим волоссям, випромінює гостру, розумну красу.

У віці 18 років, коли запекло відбувалася осінньо-зимова кампанія на кордоні, молодий чоловік Тран Нгуєн Муой був присутній у команді молодих волонтерів Нге Ан, щоб відкрити стратегічний шлях з Тхань Хоа до Хоа Бінь .

Наприкінці 1953 року місію з розчищення доріг було завершено. Згідно з новими вимогами місії, Молодіжний добровольчий полк Фук Тхо перемістився до безпечної зони Дінь Хоа (ATK) (Тхай Нгуєн). Тут підрозділ відповідав за охорону вхідного посту ATK та займався транспортуванням на поромному терміналі Кок – перевезенням кадрів до ATK та з нього. На цьому поромному терміналі через річку Кок юнак з Нгі Лок вперше зустрів дядька Хо.

Це була ніч кінця 1953 року, коли взвод добровольців молодіжної групи Фук Тхо мав завдання переправити машину через струмок. Усі знали, що з ATK вийде важлива особа. Було холодно, вода текла швидко, брати кричали, щоб тягнули лебідку, швидко перевозячи пасажирів через пристань.

Коли автобус від’їхав зі станції, один із товаришів у групі запитав: «Хто тут головний?» У той час я був командиром взводу молодіжних добровольців, тому я відповів. Товариш підійшов ближче, нахилився до мого вуха і прошепотів: «В автобусі дядько Хо. Ти ще зустрінешся з ним». Почувши це, я одночасно нервував і був радий.

Коли я підійшов, дядько Хо поклав руку мені на плече і запитав про здоров'я братів, які працюють на поромі. Почувши мою відповідь, дядько Хо впізнав мій акцент з племені Нгеан і запитав: «Ви з нашого рідного міста?» Я відповів: «Дядьку, весь взвод з Нгі Лок, Нгеан». Почувши це, дядько Хо дуже зрадів і надіслав усьому взводу коробку цукерок і пачку сигарет», – згадував пан Муой.

Несподівано зустрівши дядька Хо особисто, юнак довго стояв нерухомо, аж поки машина не зникла вдалині, перш ніж він отямився. Він побіг до поромного терміналу, ділячись своєю радістю з усіма. Коли вони дізналися, що щойно обслужили дядька Хо, всі зраділи. Вони стали ще щасливішими, коли отримали від дядька Хо подарунок.

Після перемоги в кампанії за Дьєнб'єнфу, підрозділу пана Муоя було наказано залишити АТК та повернутися до Ханоя, щоб підготуватися до зустрічі повернення центральних відомств. Пана Муоя було обрано для участі в параді з нагоди визволення столиці, вітаючи повернення дядька Хо після 9 років війни опору.

10 жовтня 1954 року, з вулиці Куа О, 5, під урочисту музику, радісні вигуки жителів столиці та ліс прапорів і квітів, переможна армія увійшла до центру міста. Це був другий раз, коли пан Муой побачив дядька Хо на власні очі. І він не міг уявити, що зовсім скоро стане солдатом служби безпеки, охороняючи дядька Хо в Президентському палаці.

У квітні 1955 року молодого чоловіка Тран Нгуєна Муоя перевели до поліції, де він відвідував «тренувальний клас 3» у місті Хадонг. Після завершення курсу молодий солдат отримав рішення працювати в кімнаті 1, Департаменту охорони Міністерства громадської безпеки, із завданням охороняти дядька Хо в Президентському палаці, де він жив і працював з грудня 1954 року.

«Робота з охорони дядька Хо надзвичайно сувора і має 3 рівні. Зовнішній рівень відповідає за армію, далі йдуть постові служби замаскованої безпеки, обов'язок яких — захищати цілодобово, і, нарешті, охоронці дядька Хо».

Через особливу важливість місії, ті, хто брав участь у захисті дядька Хо, були ретельно відібрані з багатьох підрозділів і мали відповідати багатьом суворим критеріям щодо політичних якостей, ідеології, етики, навичок бойових мистецтв та абсолютної секретності... Тому для таких охоронців, як ми, це місія, а також честь і гордість», – поділився пан Тран Нгуєн Муой.

Також через особливу важливість завдання, кожна зміна поліцейської охорони в Президентському палаці триває лише 1 годину, зміни змінюються цілодобово, кожна людина працює по 2 зміни на день, вдень та вночі.

Окрім вартової служби, кожен має обов'язок відпрацьовувати навички охоронця та вивчати політику й культуру. Пан Муой щойно закінчив 4 клас, покинувши рідне місто, щоб приєднатися до руху опору. Під час служби тут, виконуючи обов'язки вартового, солдат Тран Нгуєн Муой завершив навчання за програмою середньої освіти, а потім мав честь вступити до лав Комуністичної партії В'єтнаму.

«Окрім тренувань та навчання, ми активно збільшуємо виробництво. Дядько сказав, що на ділянці землі завширшки близько одного метра можна виростити дві рослини баклажанів, тож ми можемо мати їжу та фізичні вправи», – сказав пан Муой.

Після більш ніж 2 років виконання обов'язків у Департаменті 1 – Департаменті безпеки, пана Муоя було переведено до Департаменту 3. Цей підрозділ відповідає за забезпечення абсолютної безпеки гостей (іноземних лідерів) під час візитів до В'єтнаму та у ділових поїздках президента Хо Ши Міна.

За словами пана Муоя, це справді складне завдання, реакційні сили, диверсійні загони та ворожі поплічники можна знайти всюди. Тим часом дядько Хо завжди був поруч з людьми, куди б він не йшов, він завжди хотів зустрітися з людьми безпосередньо, щоб вислухати їхні думки та прагнення. Тому іноді охоронцям доводилося виїжджати за місяць наперед, «очищати» територію, усувати всі ризики, щоб забезпечити абсолютну безпеку президента Хо.

У 1965 році пана Тран Нгуєна Муої було переведено з Департаменту охорони Міністерства громадської безпеки на посаду в Командуванні 4-го військового округу. З 1965 року до кінця 1966 року він відповідав за захист безпеки політичних комісарів 4-го військового округу, таких як генерал-лейтенанта Донг Сі Нгуєна та генерал-лейтенанта Ле Хієн Май.

В середині 1967 року пан Тран Нгуєн Муой супроводжував командувача та політичного комісара 4-го військового округу Ле Куанг Хоа та делегацію військового округу на Конгресі героїчних солдатів, сповнених рішучості перемогти американських загарбників. Саме тоді 22-га рота 4-го батальйону 222-го артилерійського полку збила літак F8U біля мосту Ом, район До Луонг (Нге Ан) – 1900-й літак, збитий на півночі.

Героїчна делегація та солдати-наслідувачі 4-го військового округу мали честь зустрітися з дядьком Хо та бути запрошеними ним на вечерю.

«Ми з водієм обідали надворі в машині, коли вийшов один із помічників дядька Хо та сказав йому покликати нас до себе. Їжа включала рибу, тарілку водяного шпинату, тарілку смажених яєць, миску соєвого соусу та миску маринованих баклажанів. Дядько Хо сказав: «Рибу виловили у ставку, водяний шпинат вирощений вдома, яйця вирощені на фермі, мариновані баклажани також вирощені братами в саду Президентського палацу, а соєвий соус мені подарували мешканці Нге Ан».

«Дядько розпитав про бойову обстановку та життя мешканців 4-го військового округу та закликав солдатів продовжувати змагатися за досягнення, аби якнайшвидше вигнати американських загарбників. Протягом усієї трапези дядько постійно давав нам їжу, закликаючи нас поїсти, але, маючи змогу сидіти поруч із дядьком, їсти з ним, я був такий щасливий, що забув поїсти», – згадував пан Муой про особливу трапезу, яку він назвав «найкращою трапезою» у своєму житті.

Протягом 10 років захисту дядька Хо, пан Муой вразив главу держави простою та близькою людиною, яка не відсторонювала президента від охоронців чи народу.

«Дядько Хо жив близько до мас, особливо до тих, хто мав недоліки. Він казав, що люди з недоліками повинні бути поруч з ними, щоб вони не почувалися неповноцінними, і повинні допомагати їм виправляти свої помилки та прогресувати. Він казав, що комуністи, що б вони не робили чи куди б вони не йшли, повинні говорити та діяти зразково, повинні вести себе за собою, перш ніж вони зможуть вести за собою інших», – зізнався пан Муой.

Після роботи на багатьох посадах, у 1984 році капітан Тран Нгуєн Муой вийшов у відставку. Повернувшись до рідного міста, він продовжував виконувати численні завдання в місцевих політичних організаціях. Навчаючись у дядька Хо, він жив праведно, чесно та ощадливо, запекло боровся з правопорушеннями та був близьким до народу... Він пишався тим, що його діти виросли, пішли його стопами та служили в армії та поліції.

Зміст: Хоанг Лам

Фото: Хоанг Лам

Дизайн: Мін Нгок

Dantri.com.vn