Покоління Z та шлях до збереження культурної душі етнічної групи гіай

"Форма взуття"

У способі життя народу гіай традиційне взуття не лише захищає ноги, але й несе духовні цінності, що зберігаються протягом багатьох поколінь. Від дня весілля, коли наречена йде до будинку свого чоловіка в новому взутті, щоб передати свою любов і благословення, до прощальних церемоній з померлим, взуття завжди є важливою віхою в житті кожної людини. Кожен стібок, кожна нитка тканини – це маленька історія, що завершується вірою в те, що, незважаючи на проходження багатьох сільськогосподарських сезонів і багатьох гірських схилів, народ гіай все ще зберігає свою ідентичність на кожному кроці свого життя.

Підпис до фотографії — Взуття етнічної групи Гіай постає в міні-версії, красивій та привабливій.

З цього незмінного культурного матеріалу було започатковано проект «Форма черевика Гаї», створений групою молодих людей з GenZ. Буй Куїнь Хыонг, голова оргкомітету проекту, поділився: «Ми маємо особливу симпатію до культури та людей Хазянг (нині Туєн Куанг). Один із учасників групи народився в Хазянгу, завжди пам’ятаючи про мирні села та прості духовні цінності, які етнічні люди зберігали протягом поколінь. Саме ці історії справляють на нас сильне враження від життя корінних народів, де ландшафт, люди та культура дуже природно поєднуються».

Серед безлічі краси, взуття ручної роботи народу гіай постає як окремий символ: майстерне, міцне, що втілює філософію життя всієї громади. Однак ця цінність ризикує зникнути, оскільки виготовлення взуття вимагає ретельності, терпіння, і все менше молодих людей достатньо захоплені, щоб йти слідами своїх предків.

Кінь Хьонг завжди пам’ятатиме момент, коли вперше попрацювала з ремісниками. «Коли ми побачили їхні очі, очі, сповнені пристрасті, тихі, але наполегливі, ми чітко відчули бажання зберегти професію, хоча й знали, що попереду багато труднощів. У них була гордість, яку не потрібно було виражати словами, вона проявлялася лише в тому, як вони берегли кожен шматочок тканини, кожну голку та нитку. Ця відданість допомогла нам зрозуміти, що пара взуття — це не просто виріб, а дух усієї спільноти, яка намагається зберегти свою ідентичність».

Група молодих людей побачила не лише культурну глибину, але й потенціал для розвитку шевської професії народу гіай у контексті корінного туризму, який цікавить молодь. Такі заходи, як шевські майстер-класи, виробництво сувенірів або проживання, пов'язане з традиційними професіями, у сім'ях можуть повністю відкрити напрямок для сталого розвитку, як генеруючи дохід, так і створюючи можливості для поширення культури.

«Саме гармонія між культурною красою, потенціалом розвитку та щирою відданістю тих, хто зберігає ремесло, спонукала нас обрати традиційне взуття етнічної групи Гіай центром проєкту», – зізнався Куїнь Хыонг.

Послання проєкту «Форма взуття Giay» — «Доторкнися та відчуй цінності, що живлять душу землі», не зупиняючись на представленні простого виробу ручної роботи, а розширюючи його до історії про духовні цінності та культурну ідентичність. Там кожна голка та нитка не лише несуть на собі слід праці, а й містять подих традицій, душу народу та душу землі.

Проєкт має на меті поширювати та шанувати цінності сталого розвитку, тісно пов'язані з громадою. Замість того, щоб просто «розповідати» про продукт, проєкт сподівається підвищити обізнаність про спадщину, яка продовжує зберігатися та відроджуватися в сучасному житті. Культура не лежить тихо у скляній шафі, а вдихається в життя руками, серцями та подихами людей. Такий підхід допомагає громадськості зрозуміти, що збереження культури — це не просто збереження того, що вже існує, а продовження плекання цінностей, які нас плекали та плекають.

Говорячи про труднощі, пов’язані з реалізацією проєкту, Куїнь Хыонг зізнався: «Як зберегти первісний дух культури Гіай, але водночас мати змогу перетворити його на досвід, близький молоді, – це найскладніша проблема для нас. Балансування між збереженням старих цінностей та створенням нових підходів ніколи не було простим, особливо коли кожне рішення вимагає поваги, правильного розуміння та товариства самої громади Гіай».

Для цього групі довелося постійно слухати ремісників, порівнювати інформацію та розповідати історію, яка була б одночасно автентичною та цікавою. Екскурсія в Хазянг (нині Туєн Куанг ) також була пам'ятною «екскурсією»: круті гірські перевали, непередбачувана погода, великі відстані та постійні відвідування й обстеження багатьох сіл забирали багато часу та зусиль.

«Існує мало документації про шевське виробництво, майже немає офіційних записів. Це змусило групу знаходити кожну інформацію з розповідей людей, зі спостережень на місці або через тривалі розмови з ремісниками. Однак саме ці труднощі допомагають нам глибше зрозуміти культурну історію, яку ми досліджуємо, і більше цінувати шлях поширення цінності традиційної шевської професії народу Гіай», – поділився Куїнь Хыонг.

Однак цей досвід залишив молодим людям незабутні спогади. Ву Хуєн Транг, керівник відділу зовнішніх зв'язків проекту, зізнався: «Взаємодіючи з громадою Гіай та намагаючись виконати деякі кроки в процесі виготовлення взуття, група зрозуміла, що ця професія набагато складніша, ніж уявлялося. Здавалося б, невеликі операції вимагають ретельності, терпіння та високої техніки, що допомагає нам краще зрозуміти винахідливість та ретельність, які ремісники вкладають у кожну пару взуття».

Зокрема, слухаючи зізнання та шепіт ремісників етнічної групи гіай: «Зараз мало хто навчається цій професії. Молоде покоління не дуже зацікавлене, та й жінки вже старі. Ми не знаємо, хто продовжить займатися цією професією в майбутньому», група молодих людей ще більше налаштована реалізувати проєкт, наблизивши громадськість до культурної краси етнічної групи гіай.

Нонг Мі Фуонг Тхао (експерт, Ханой), захоплено беручи участь у заходах, поділилася: «Я була вражена, беручи участь у майстер-класі, де я відчула виготовлення взуття народу зяї. Тримаючи в руці мініатюрну версію взуття, виготовлену для щоденного використання як брелок для ключів, я усвідомила ретельність та винахідливість, які нічим не відрізняються від готового взуття. Я ще більше вдячна вам за те, що ви привезли цю красу з віддаленої землі Туєн Куанг до Ханоя, щоб молодь, яка любить культуру та хоче знайти традиції, могла доторкнутися до неї. Це справді незабутній спогад для мене. Після цього досвіду я ще більше люблю цю культурну красу і обов’язково відвідаю народ зяї в Туєн Куангу в майбутньому, щоб мати можливість придбати пару готового взуття».

Покоління Z «розповідає історії» про спадщину

В епоху цифрових технологій покоління Z, динамічне, креативне та сміливе, поступово стає витонченими оповідачами культурних історій… Від вишитого взуття народу Гіай, традиційні вироби стають емоційними точками дотику, де молодь може відчувати, створювати та поширювати цінності спадщини по-своєму.

Ву Хуєн Транг, керівник відділу зовнішніх зв'язків проєкту, поділився тим, що молодь може зробити свій внесок у збереження культурної спадщини, проактивно вивчаючи та переповідаючи культурні історії творчим способом через медіа, цифровий контент, виставки чи семінари. Що ще важливіше, вони можуть стати мостом, що наближає культуру корінних народів до сучасного життя, завжди з повагою та бажанням навчатися.

Пані Буй Куїнь Хьонг, голова оргкомітету проєкту, наголосила на особливій ролі молоді у збереженні та поширенні національних цінностей. Починаючи з вивчення, переживання та переказу культурних історій у творчий спосіб через соціальні мережі, цифровий контент, семінари, виставки чи мистецькі проєкти..., молодь не лише передає спадщину, а й пов’язує сучасне покоління з давніми традиціями. Щирість, терпіння та глибоке розуміння є передумовами сталого збереження культури.

Пані Ле Тхі Тхоа, викладачка бренд-менеджменту Школи міждисциплінарних наук і мистецтв, поділилася: «Реальність проекту «Форма черевика з часником», а також багатьох інших комунікаційних проектів студентів Школи міждисциплінарних наук і мистецтв, показала мені оптимістичний сигнал: молодь, особливо покоління Z сьогодні, не байдужа до традиційної культури, але їй бракує та має багато можливостей відчути, «доторкнутися» до спадщини, до унікальних рис в’єтнамської культури у справжньому сенсі».

Пані Ле Тхі Тхоа очікує: молодь не лише дізнається про існування пари вишитого вручну взуття, але й сподівається, що цей проект призведе до зміни усвідомлення – від сприйняття культурних продуктів як звичайних предметів до розуміння «душі» всередині. Це звичаї, звички та погляди на життя та світ навколо народу Гіай, особливо в сучасному житті. Наприклад, молодь, яка відвідувала семінари в Донг Ван (Туєн Куанг) та в Ханої в рамках проекту, була дуже зворушена, дізнавшись, що взуття Гіай асоціюється з синівською шанобливістю на весіллях, винахідливістю жінок, успадкуванням сімейних традицій поколінь або повнотою на похоронах, коли діти та онуки дарують померлому пару взуття...

За словами пані Ле Тхі Тхоа, коли усвідомлення досягає глибини емоцій, любов природно розквітає, а бажання пізнавати культурну красу стане невід’ємною потребою молоді. «Я сподіваюся, що кожна молода людина, яка бере участь у проєкті, чи то організатор, чи учасник, стане «культурним послом», «медійним послом», добровільно продовжуючи розповідати історію села та людей крізь призму власного покоління. Зокрема, ви втілюєте ці унікальні культурні особливості в художніх продуктах чи додатках для просування серед внутрішньої та міжнародної громадськості, щоб створити спільну ідентичність для в’єтнамського народу», – зазначила пані Ле Тхі Тхоа.

Щоб традиційні культурні матеріали, такі як культура етнічної групи Гіай... могли торкнутися емоцій молоді та стати джерелом творчого натхнення в сучасному житті, за словами майстра Ле Тхі Тхоа, «ключ» полягає у двох словах: Розуміння та Співтворчість.

Молоді люди повинні розуміти реальність та досліджувати документи. Проект «Форми взуття з Гіая» був успішним, тому що молодь не просто сиділа в лекційній залі та уявляла, а група студентів виконувала проект дуже систематично, з чіткими планами та цілями, здійснювала екскурсії до Донг Ван (Туєн Куанг), їла, жила та шила взуття з ремісниками. Історії, почуті безпосередньо від «живих свідків», мали сильніший вплив, ніж будь-яка лекція.

Культура визначається як важливий ресурс економічного розвитку, боротьби з бідністю та сталого соціального розвитку. Збереження та просування національних культурних цінностей завжди було центральним, довгостроковим завданням, яке ставили перед собою наша партія та держава у всі часи.

«Цікаво те, що серед групи студентів, які реалізують цей проєкт, є студент з Донг Вана, тому він дуже пишався цим і разом зі своїми колегами віддано прагнув втілити унікальні культурні особливості народу Гіай у комунікації, просуванні та творчій практичній діяльності», – поділилася пані Ле Тхі Тхоа.

Поряд з цим, щоб стати творчим натхненням, молодь повинна мати можливість співтворчості. Традиції не повинні бути просто оформлені у скляній шафі, а повинні бути застосовані та адаптовані в сучасному житті. У цьому проєкті перетворення дітьми технік шевського мистецтва на міні-майстер-класи з декорування взуття, щоб виготовляти брелоки, аксесуари для сумок або привносити мотиви гіай у сучасні предмети, представлені на пішохідній вулиці Ханоя, – це спосіб зробити спадщину свіжою, багатою, різноманітною та душевною.

Водночас студенти спілкуються з громадськістю через точки дотику, від онлайн до офлайн, через основні ЗМІ, а також платформи соціальних мереж, створюють візуальні медіа-публікації, що приваблюють публіку, та організовують захопливі онлайн-міні-ігри...

У нинішньому контексті пані Ле Тхі Тхоа вважає, що молодь є і буде відігравати роль чудових культурних «перекладачів». Спадщина етнічних меншин часто несе глибокий зміст і іноді важкодоступна для громадськості. Однак покоління Z та наступне покоління Y, з їхньою відкритістю та технологічними навичками, стануть містком для «перекладу» та перетворення цих традиційних цінностей на «мову» та подих нової ери. Це мова зображень, інтерактивного досвіду та соціальних мереж у формі відео, віртуальної реальності, ігор, мемів, челенджів, а згодом і більших культурних проектів та подій.

Згідно з положеннями Закону про спадщину: «В'єтнамська культурна спадщина є цінним надбанням в'єтнамської етнічної спільноти, частиною світової культурної спадщини, відіграє важливу роль у справі народу – розбудові та захисті країни. Держава представляє власника та об'єднує управління культурною спадщиною, що належить всьому народу; визнає та захищає культурну спадщину у формі приватної та спільної власності відповідно до положень Конституції, положень цього Закону та інших відповідних правових норм».

Пані Ле Тхі Тхоа наголосила, що важливою рушійною силою креативності молоді є зв'язок та дух сміливості до експериментів. Вони не бояться помилятися, сміливо шукають нові підходи (наприклад, створення відео для TikTok, дизайн графічних публікацій, організація семінарів, медіатурів тощо). Саме ця сміливість зруйнувала стереотип про те, що традиційна культура є сухою чи старою. Завдяки молоді взуття з віддалених сіл народу Гіай може «вийти на вулиці», злитися з яскравим життям Ханоя та бути зустрінутим громадою максимально захоплено та природно, як у проекті «Форма взуття Гії».

Стаття замовлена Департаментом законодавства Міністерства культури, спорту та туризму.

Джерело: https://baotintuc.vn/doi-song-van-hoa/gen-z-va-hanh-trinh-giu-hon-van-hoa-dan-toc-giay-20251129185810762.htm