Річка Хыонг – річка музики та поезії. Фото: Хоанг Хай

Прохолодний вітерець розбудив тих, хто вийшов рано. Місто вранці мало невимовну ніжну красу. Дерева та листя були ніжними, дороги були лагідними, а Ароматна річка була такою ніжною. Ми з другом стояли на балконі мосту Чионг Тьєн, дивлячись вгору за течією. Далеко попереду нас виднівся хребет туманно-зелених гір, вершини яких перекривалися білими хмарами. Там гори та хмари були єдиним цілим. Глибоко вдихнувши прохолодне, парне повітря, моє серце раптово відкрилося, мені захотілося летіти, летіти з усією чистотою та ясністю ранку.

Синя річка внизу, у цій безкраїй пустелі, я пам'ятаю, як колись шукав на цій річці «пурпурову квітку», «крик падіння птаха». Не мої мрії, а слова пісні привели мене до цієї прекрасної казкової країни.

На той час я щойно закінчив школу, був у найпрекраснішій юності свого життя, сповнений мрій та прагнень. Мені пощастило стати учнем радіостанції Тхуа Тхієн Хюе . Чесно кажучи, тоді я не до кінця розумів значення журналістики, але найбільшою радістю була можливість заходити та виходити з будівлі, розташованої в найгарнішому місці Хюе, поруч із мостом Чионг Тьєн (зараз це квітник із бронзовою статуєю Фан Бой Чау).

Музичною темою радіостанції Thua Thien Hue є мелодія пісні «Маленька весна», музика Тран Хоана, вірш Тхань Хая. Коли я вперше приєднався до станції, один старшокласник (який зараз пішов до білих хмар) дуже ніжно запитав мене: «Коли ти приєднаєшся до станції, чи знаєш ти музичною темою станції?». Таке просте запитання, але я не зміг точно відповісти, коли старшокласник запитав про походження цієї пісні, а не лише про мелодію, яку я співав. І я пішов знайти, а потім вивчив напам'ять вірш Тхань Хая «Маленька весна» в цій «вікторині для вивчення».

Бували пообіддя, коли я сидів біля вікна станції, що виходило на берег річки, дивлячись на річку, і кожен куплет вірша «Маленька весна» ніби з'являвся перед моїми очима, мерехтячи на річці під післяобіднім сонцем. Мені здавалося, що десь чути спів птахів, хоча я знав, що в безлюдній річці немає пташиного співу, як і немає на ній фіолетових квітів, але чомусь мені здавалося, що там є все. «Ростає посеред зеленої річки / Фіолетова квітка / О жайвороне / Чому ти так голосно співаєш / Кожна крапля, що падає, блищить / Я простягаю руку, щоб її зловити».

У той час ми, студенти, народжені наприкінці 60-х – на початку 70-х років, росли, коли в країні панував мир , молодь також була захоплена новим життям, шанувала історію та посилала стільки віри та надії в майбутнє: «Країна чотирьох тисяч років / Важкої праці та труднощів / Країна, як зірка / Рухаючись вперед / Я буду співочим птахом / Я буду квіткою / Я приєднаюся до хору / Волнуючої низької ноти». У наші двадцять років, читаючи такі вірші, співаючи такі тексти, ми відчували, як потік прохолодної води вливається в наші душі, родюче поле, що чекає на посів. І коли ми дійшли до вірша «Маленьке джерело / Тихо запропоноване життю / Навіть у двадцять років / Навіть коли наше волосся сиве», ми казали собі: «Ми намагатимемося прожити життя, гідне цього життя, цієї батьківщини». Озираючись на наше покоління того часу, багато моїх друзів жили як «маленькі джерела, тихо віддаючи життю», не шкодуючи про свій життєвий вибір. Вибираючи стояти на боці любові, вибираючи стояти на боці мовчазної відданості, «приєднуючись до хору», щоб створити «зворушливу низьку ноту», як багато інших.

Вірш «Маленька весна» був написаний поетом Тхань Хайем, коли він лежав на лікарняному ліжку, в останні дні свого життя. Спочатку вірш не мав назви, його переписала дружина поета в зошит. Він помер 15 грудня 1980 року. Пізніше вірш був покладений на музику музикантом Тран Хоаном, і пісня «Маленька весна» одразу ж стала широко популярною та була обрана як музична тема радіостанції Тхуа Тхієн Хюе (пізніше радіо- та телевізійна станція Тхуа Тхієн Хюе, а тепер радіо- та телевізійна станція Хюе). Вірш і музика несли душу поета Тхань Хая до кожного, ніжно та чітко протягом майже півстоліття і залишаться назавжди на деревах, на дорогах, на річках Хюе, бо останні слова – це палка любов до життя та батьківщини сина Фонг Діена, Фам Ба Нгоана (ім'я поета Тхань Хая при народженні): «Навесні я хотів би заспівати / вірші Нам Ай та Нам Бінь / тисячі миль гір і річок / тисячі миль кохання / ритм землі Хюе».

Сюань Ань

Джерело: https://huengaynay.vn/van-hoa-nghe-thuat/mua-xuan-nho-nho-151994.html