Маяк для книжкової галузі.

З нагоди 25-ї річниці Асоціації видавців В'єтнаму (2001-2026), Tri Thuc-Znews поспілкувався з першим головою Асоціації – генерал-майором, журналістом, колишнім заступником міністра культури та інформації (в минулому) Фан Кхак Хай.

Навіть у свої 80 років він зберігає спокійну поведінку, ясний погляд та глибоку стурбованість видавничою індустрією, яка прагне досягти регіонального визнання.

Генерал-майор, журналіст, колишній заступник міністра культури та інформації Фан Кхак Хай. Фото: Інститут журналістики та комунікаційної підготовки.

Потрібні механізми для посилення ролі Асоціації.

– Пане, минуло 25 років з часу заснування Асоціації видавців В’єтнаму (Асоціація). Який момент запам’ятався найбільше на згадку про її першого Голову?

– Це був день заснування Асоціації – у 2001 році. На той час у нас було дуже мало: ні штаб-квартири, ні персоналу, ні фінансування. Жартівливо, нас було «три нулі», але наші серця були сповнені ентузіазму. Найголовніше під час створення Асоціації було не бути адміністративною організацією, а спільним домом для тих, хто працює в книжковій та видавничій галузі – від видавців та книжкових компаній до редакторів та дистриб’юторів… Я завжди пам’ятатиму вислів: «Асоціація має бути місцем, де люди професії почуваються почутими та захищеними».

– Але насправді, протягом багатьох років Асоціацію видавців В’єтнаму називали «асоціацією трьох «ні»»? Що ви думаєте з цього приводу?

– «Три недоліки» правдиві, але не вся правда. Це правда, що ми живемо в орендованому житлі, працюємо на інших і маємо обмежені кошти. Але найбільший «недолік» – це не гроші, а брак механізмів, за допомогою яких Асоціація могла б по-справжньому виконувати свою роль у критичному аналізі, нагляді та конструктивному розвитку. За ці роки Асоціація багато чого досягла: організувала Національну книжкову премію, провела навчання, семінари, налагодила міжнародні зв’язки… але все це робилося без чітких доручень у законі.

Я радий, що це питання тепер порушили в Директиві 04-CT/TW. Йдеться про «легалізацію ролі об’єднань» – це величезний крок уперед.

– Директива 04-CT/TW Центрального Комітету партії (2026) передбачає, що видавнича справа має стати « економічним та технологічним сектором, що розвивається, відіграючи ключову роль в екосистемі створення вартості». Яким був ваш настрій, коли ви читали цю Директиву?

– Я перечитував це знову і знову. Мушу сказати: Директива 04 – це «зміна мислення». Раніше видавничу справу часто розглядали як суто ідеологічну та культурну сферу. Тепер партія та держава ставлять її в центр екосистеми знань, і найголовніше: технології та економіка більше не є периферійними питаннями, а основою.

Мені особливо подобається термін «ядро». Ядро — це ядро, джерело енергії. Якщо видавнича справа включає лише виробництво паперових книг, їх пакування та доставку, вона не може бути ядром. Видавнича справа має здійснюватися на цифровій платформі, перетворюючи контент на інтелектуальну власність (ІВ) та експортуючи в'єтнамські знання у світ .

– Якою буде роль Асоціації видавців В’єтнаму у впровадженні Директиви 04, сер?

– Це дуже зрозуміло. Асоціація не може стояти склавши руки. Якщо Директива 04 – це шлях, Асоціація має намалювати карту та прокласти шлях. Зокрема:

По-перше, Асоціація повинна брати участь в інституційному розвитку: надавати свою підтримку щодо Закону про видавничу справу, постанов про цифрове авторське право та податків для видавничої галузі. Наразі комісії за управління видавничою діяльністю в партнерствах є низькими – це є необґрунтованим і спотворює ринок.

По-друге, Асоціація повинна виступати як місток для співпраці між державним та приватним секторами. Моделі «державні інвестиції – приватне управління» та «державне лідерство – приватне управління» у Директиві 04 є дуже новими. Приватні видавництва, такі як Saigon Books, Thai Ha Books, Alpha Books тощо, дуже добре себе зарекомендували. Асоціації необхідно створити рівні умови гри без дискримінації за залежністю від економічного сектору.

По-третє, Асоціація має очолити цифрову трансформацію та міжнародну інтеграцію. Я був дуже вражений, коли пані Клаудія Кайзер, віцепрезидент Франкфуртського книжкового ярмарку, сказала, що Німеччина створює дуже гарні та захопливі романи для молоді. Ми можемо з цього повчитися.

– Пане, відомо, що у 2012 році при Асоціації видавців В’єтнаму було створено Клуб директорів видавництв. Чи не могли б ви розповісти більше про значення та видатну діяльність цього Клубу?

– Саме так. У 2012 році Керівний комітет зі створення Клубу директорів видавництв офіційно започаткував роботу Клубу в рамках Асоціації. З самого початку, попри численні труднощі, Клуб став дуже важливою системою підтримки. Його діяльність була дуже активною: організація семінарів для представлення нових книг авторів-членів, передача книг шкільним бібліотекам у віддалених районах, відвідування та дарування подарунків літнім членам на їхні дні народження, а також заохочення їх писати про свої глибокі спогади у видавничій галузі.

Зокрема, у 2025 році Клуб представив книгу «Професія букмекера — незабутні історії», видану видавництвом Університету освіти міста Хошимін, яка була представлена в Академії журналістики та комунікацій, Національній академії політики Хошиміна та на Книжковій вулиці міста Хошимін — чудовий спосіб поширити любов до книг.

Я вважаю, що ці невеликі, але гуманні дії є серцем Асоціації, доводячи, що навіть без повноцінної системи ті, хто працює у видавничій справі, все ще можуть об’єднуватися та робити свій внесок.

Книжкова вулиця Ханоя – це місце з багатьма заходами, що пропагують культуру читання. Фото: Тран Хієн.

Не перетворюйте культуру читання на тренд чи реєстрацію в бібліотеці.

– Ви пережили еру друкованої журналістики та традиційного видавничого мистецтва. Зараз, у цифрову епоху, коли штучний інтелект пише книги, перекладає книги, конспектує контент тощо, чи хвилює вас те, що тих, хто працює у видавничій справі, замінять?

– Я не хвилююся, але вимагаю, щоб видавці змінилися. Штучний інтелект може швидко писати та перекладати, але ШІ не може плакати, сміятися чи бути зворушеним долею людини. Справжнє видавництво – це передача глибоких емоцій та знань. Паперові та електронні книги не замінюють одна одну – вони доповнюють одна одну. Як я завжди кажу: читання паперових книг допомагає мозку краще розвиватися. Але це не означає, що ми повинні відкидати технології.

Можливість полягає в наступному: ШІ може спростити завдання перекладу та створювати аудіорозповіді. Але проблеми також значні: авторське право, права інтелектуальної власності на твори, створені ШІ, і, найголовніше, ризик широкого опублікування низькоякісного контенту. Тому роль Асоціації у встановленні професійних стандартів та кодексів поведінки для ШІ стає надзвичайно актуальною.

– Щодо культури читання, як, на вашу думку, зміниться В’єтнам через 25 років?

– Досягнуто значного прогресу, але цього все ще недостатньо. У 1990-х роках середньостатистичний в’єтнамець читав менше однієї книги на рік. Зараз ця цифра вища, але все ще існує розрив порівняно з країнами з розвиненою культурою читання. У цій Директиві 04 культура читання згадується шість разів – це дуже сильний сигнал. Зокрема, проривом є те, що читання книг є вибірковим предметом у школах.

Моє єдине занепокоєння: не дозволяйте культурі читання перетворитися лише на тренд «фотографування та реєстрація в бібліотеці». Вона має бути справжньою. Шкільні бібліотеки повинні бути не просто сховищем для книг, а яскравими життєвими просторами. І мають бути двомовні книги, а також книги етнічними мовами для віддалених районів. Саме в цьому полягає справжня справедливість у доступі до знань.

– Якби ви могли звернутися до молодого покоління у видавничій справі сьогодні, що б ви сказали?

– Скажу лише одне: «Видавнича справа – це не просто друк книг, видавнича справа – це створення реальності». Молодь повинна створювати книги не лише заради доходу, а й не повинна робити це заради порожніх ідеалів. Створюйте контент, який має душу, ідентичність та міжнародну конкурентоспроможність. Перетворіть кожну книгу на ворота у світ.

І понад усе, давайте перетворимо Асоціацію видавців В'єтнаму на справді сильну організацію – маяк для всієї галузі. Маяк повинен завжди яскраво світити.

Дякую за цю розмову!

Джерело: https://znews.vn/ngon-hai-dang-cho-nganh-sach-post1653935.html