Хранитель писемності Чампа.

TP – У поспішному потоці цифрової епохи, коли давні цінності легко забуваються під пилом часу, є вчителька, яка тихо «вплітає» душу своєї нації. Для пані Хан Тхі Кім Ань (Ахар Трах) це не просто вир літер на сторінці, а подих, душа тисячолітнього королівства Чампа.

Колискові з колиски та долі з Ахар Трах

Серед палючого сонця та сухих вітрів південно-центрального прибережного регіону, де вкриті мохом чамські вежі мовчки стоять, споглядаючи хмари, безшумно, наполегливо та потужно тече підземний культурний потік. Це не артефакт, що дрімає в музеї, а писемність Ахар Тхра (традиційний чамський алфавіт), відроджена руками місцевої вчительки. Вона не просто навчає алфавіту; вона «вплітає» саму душу тисячолітнього королівства Чам Па серцем, глибоко відданим його ідентичності.

У селі Тан Дик, комуна Фуок Хю, провінція Кханьхоа , якщо ви запитаєте про вчительку Хан Тхі Кім Ань (49 років), люди одразу ж вкажуть вам на початкову школу Тан Дик, де щодня досі регулярно лунає читання вголос її рідною мовою. Пані Кім Ань зустріла нас з ніжною посмішкою, її обличчя сяяло гордістю справжньої жінки етнічної групи чам.

Кім Ань згадує, що її історія починається в далекому дитинстві: «З моменту народження, лежачи в колисці, я росла, слухаючи солодкі колискові мовою чам, які співали моя бабуся та мама». У її дитячих спогадах найпрекраснішим образом були не іграшки, а стародавні тексти її бабусь і дідусів та батьків з їхньою плавною, елегантною каліграфією. Ці ієрогліфи були не просто символами; вони були чарівними витворами мистецтва, невидимою ниткою, що пов'язувала її любов до її етнічної спадщини.

Дорослішаючи, вона обрала кар'єру вчительки, навчаючи дітей базовим предметам за загальною навчальною програмою. Однак, посеред уроків математики та в'єтнамської мови серце молодої вчительки стискалося, коли вона думала про чамську писемність, джерело гордості, яке поступово зникало. Діти в селі вміли розмовляти чамською, але коли вони дивилися на писемність Ахар Тхра, вони були збентежені, ніби дивилися на дивний стародавній артефакт. Страх перед тим, що покоління стане неписьменним рідною мовою, став рушійною силою її дій.

Поворотним моментом у її житті став 2007 рік, коли Міністерство освіти та навчання офіційно запровадило програму вивчення мови чам у школах. Для Кім Ань це було культурним «відродженням». Маючи фундамент знань, отриманих з дитинства, та яскраву чамську кров, що тече в її жилах, вона зголосилася відвідувати курси підвищення кваліфікації.

Після повернення до школи вона повністю перейшла на викладання чамської мови. Саме тоді «душа» чамської культури в ній справді найсильніше вразила її. На подіумі кожен мазок білої крейди яскраво оживляв письмо Ахар Тхра, яке раніше дрімало в музеях чи стародавніх текстах. Вона не лише навчала письму, але й тому, як співати народні пісні, а також як розуміти звичаї, традиції та спосіб мислення стародавніх через кожен ієрогліф. «Чамське письмо плавне та складне; на перший погляд, людям здається, що воно дуже складне, але насправді його дуже легко вивчити, якщо вкласти в це душу», – поділилася пані Кім Ань.

«Відродження» духу Чампи на платформі джанг.

Її радість просто походить від споглядання того, як сяють невинні очі її учнів, коли вони вперше ретельно та правильно пишуть свої імена мовою своїх предків. Вона також є важливим членом редакційної колегії з навчальної програми з мови чам у початковій школі, сприяючи стандартизації та наближенню письма до реального життя.

Але авторитет цієї вчительки виходить за межі класів початкової школи. Розуміючи, що збереження культури стосується не лише народу чам, а й взаєморозуміння між етнічними групами, вона бере участь у навчанні чамської мови чиновників, урядових установ, поліції та солдатів, які працюють у цьому районі. Це унікальне та складне завдання. Для поліцейських та солдатів вивчення чамської мови — це не просто опанування іншої мови, а й «слухання того, як говорять люди, і розмова з ними зрозумілою мовою», сприяння тіснішим зв’язкам між військовими та цивільним населенням у культурно унікальних регіонах.

На заняттях для стажерів у військовій формі пані Кім Ань була одночасно вчителькою та культурним мостом. Вона навчила їх правильним звичаям вітання чамів, а також розумінню їхньої психології та переконань, щоб солдати могли ефективно виконувати свою роботу з цивільним населенням. Образ мініатюрної вчительки, яка стоїть серед своїх стажерів, офіцерів та солдатів, захоплено пояснюючи красу культури чам па, став прекрасним символом єдності та поваги до етнічної ідентичності в місцевості.

Окрім навчання студентів, пані Кім Ань (четверта праворуч) також бере участь у навчанні чамської мови для поліцейських та військовослужбовців.

Пізно вдень, коли золоте сонячне світло падало на початкову школу Тан Дик, у тихому просторі все ще лунав гул дітей, які декламували уроки мовою чам. Пані Кім Ань все ще була там, старанно працювала над своїми рукописами, писала плавним почерком і палала любов'ю до свого коріння.

Розмовляючи з нами, пані Ба Тхі Хуєн, директорка початкової школи Тан Дик, не могла приховати своєї гордості, згадуючи свою віддану колегу: «Пані Кім Ань не лише чудова вчителька свого предмета, але й «душа» руху за збереження культури чамів у школі. Викладання мови чам у школі має багато унікальних труднощів, але завдяки її ініціативі та креативності цей предмет став улюбленим серед учнів. Зокрема, її участь у мовній підготовці для поліції та військових сил допомогла школі зробити свій внесок у зміцнення національної єдності», – сказала пані Хуєн.

Пані Кім Ань стоїть на подіумі та навчає своїх учнів письму чампа.

Щодня пані Кім Ань старанно навчає своїх учнів письма чампа.

Навіть якщо час покриє вкриті мохом руїни чамських веж пилом, а цегла та каміння стиратимуться з роками, доки існуватимуть такі жінки, як пані Кім Ань, які ретельно пишуть кожного персонажа для майбутніх поколінь, культура чамів залишатиметься яскравою. Ці елегантні, плавні персонажі ніколи не підуть у минуле, бо вони все ще пишуться з ритмом сердець, глибоко відданих своїй батьківщині.

Джерело: https://tienphong.vn/nguoi-giu-mach-nguon-van-tu-cham-pa-post1834454.tpo