Музикант Куан Тханг: Вдихаємо життя в музичну партитуру

Під час розмови з нами очі музиканта Куан Тханга завжди сяяли. Говорячи про музику та творче натхнення, він палко сказав: «Я дуже прив'язаний до кожного місця, де я був, і до кожного, кого зустрів. І ці почуття передаються в музиці». Для старого музиканта музика не обов'язково має бути чимось надто великим чи величним, вона – це емоція в душі митця, яку він передає через кожну ноту та текст пісні.

Музикант Куан Тханг народився та виріс у родині, де ніхто не прагнув музичної кар'єри. Але з раннього віку хлопчик Куан Тханг виявляв талант до співу. Він міг слухати музику по радіо та наспівувати точну мелодію. Коли він пішов до школи, то швидко став центром шкільної мистецької сцени.

Після закінчення середньої школи юний Куан Тханг був прийнятий до Центрального коледжу музики та образотворчих мистецтв і зібрав валізи, щоб поїхати до Ханоя навчатися грі на акордеоні.

Вивчаючи музику та практикуючись на гітарі, юнак майже 2 місяці збирав гроші, щоб купити зошит у твердій палітурці. Щоразу, коли він стикався з цікавою подією, людиною чи ситуацією, він записував це. Ці сторінки згодом стали нескінченним натхненням для музиканта Куан Тханга.

Протягом своєї кар'єри музикант Куан Тханг написав багато пісень на різні теми, такі як: мир , країна, рідне місто Тхай Нгуєн, кохання між парами... Персонажі в його піснях також дуже різноманітні: від солдатів на війні до жінок-робітниць, фермерів у полях, шахтарів, металургів...

Музикант Куан Тханг має відносно велику кількість пісень та бере участь у багатьох об'єднаннях та групах художників.

Кожна з його композицій вважається «дуже реалістичною» через її автентичність та близькість до життя. Багато його пісень стали відомими, як-от: The Elite Soldiers Ready, Mountain Scent, My Hometown, Singing About Memories, Bac Thai at the Age of Twenty…

Після 3 років гри на акордеоні, Тхангу наказали вступити до армії, і він став солдатом спецпідрозділу в дивізії 305, дислокованій на фронті Віньлінь, провінція Куангчі. Здобувши середню освіту та будучи кмітливою людиною, його підрозділ призначив його досліджувати поле бою.

Музикант Куан Тханг та його товариші виступали під час війни.

Згадуючи жорстокі воєнні роки, пан Тханг із захопленням розповідав історії про своє життя в армії, про своїх товаришів та сільську місцевість, через яку він проїжджав або зупинявся та розміщувався там...

Музикант Куан Тханг у молодості.

Дивлячись на обличчя старого музиканта, ми досі бачимо образ молодого солдата, який всю ніч не спав з картою поля бою, а потім повільно і теплим голосом розмовляв зі своїми товаришами. Іноді вони раділи перемозі, іноді сумували через втрати своїх товаришів. Особливо гордістю світилися його очі, коли він розповідав про покоління молодих людей дев'ятнадцяти та двадцяти років, які йшли за покликом країни, самовіддано кидаючись на поле бою, щоб захистити кожен сантиметр Вітчизни.

Зрозумівши, що молодий солдат добре грає на гітарі, добре співає та компонує музику, після періоду бойових дій у Куангчі, у 1973 році, пана Тханга перевели на Північ, до складу пропагандистської групи спецпризначення. Тільки тоді він встиг завершити свої перші пісні, хоча вже мав багато записів у своїх зошитах.

Такі пісні, як: «Hyong Tram Noi Dau Song», «Anh Hung Ho Thi Ky», «Anh Hung Dau Dong Sai Gon»... виконувалися на багатьох фронтах, допомагаючи підбадьорювати дух солдатів і народу до ентузіазму в боротьбі.

У 1979 році, коли спалахнула прикордонна війна, він продовжував служити в Као Банг та Ланг Сон. Участь у двох війнах, військове життя та реалії поля бою надихнули артиста Куан Тханга на створення понад 60 пісень.

У маленькому будинку родини музиканта Куан Тханга кожен ранок сповнений звуками музики та співу. Він грає на гітарі, вона співає. Щодня музикант Куан Тханг та його дружина, пані Нгуєн Тхі Куй, колишня співробітниця пропаганди, завжди підтримують свою любов до музики таким чином.

Відкривши для нас свою шафу з «ціннісними скарбами», музикант Куан Тханг із задоволенням представив свої рукописи композицій, старі радіоприймачі, які були з ним багато років, і старий орган, який досі щодня наспівує мелодії. Розповідь про музику продовжилася, коли на ганок раптово почав лити дощ.

Після 11 років військової служби, у 1982 році, музиканта Куан Тханга було звільнено з армії та призначено до відділу мистецтв Департаменту культури та інформації Бак Тай, де він обійняв посаду начальника відділу, а потім очолив Провінційний будинок культури.

Це був період сильного розвитку масового культурного руху, а також захопливий час для співробітників Департаменту культури. Пан Тханг та його колеги несли на спинах десятки кілограмів спорядження, піднімалися в гори та переходили через струмки до Санг Мок, Тхан Са, Транг Са, аж до Бан Тен, Ван Ланг... несучи пісні у віддалені райони, створюючи рухи та організовуючи фестивалі на всіх рівнях.

Музикант Куан Тханг досі зберігає багато старих пам'ятних речей, пов'язаних з його кар'єрою.

Багатий матеріал гірського життя, рясне музичне натхнення, багато творів, народжених у цей час, були високо оцінені музикантом Куан Тхангом.

Одним із найвідоміших творів музиканта Куан Тханга є пісня «Співаючи про спогади», написана в 1985 році. Ця пісня була відібрана провінцією Бак Тай для участі у фестивалі села Сен і регулярно виконується на багатьох масштабних мистецьких виставах.

Протягом тривалого часу тексти пісень, що розповідають історії: «Неосяжні зелені гори та ліси, де стара зона бойових дій відображає образ Людини / Вітер перевалу Део та потік гори Хонг, що шепочуть, шепочуть, співають про Людину / Співають про спогади, коли дядько був у зоні бойових дій / Співають про спогади, коли дядько повернувся до Тхай Нгуєн…» завжди були дуже улюбленими слухачами радіостанції Bac Thai.

Для музиканта Куан Тханга музика — це його пристрасть, його вишукане задоволення, його погляд на життя. Він майже не пише про себе, має лише кілька пісень, які розповідають про минуле, але всі вони він тримає в таємниці.

Любов до музики у нього в крові, тому навіть після виходу на пенсію музикант Куан Тханг продовжує складати музику. Він також активно включає у свої твори народні мелодії Куан Хо, північні народні пісні, південні народні пісні, мелодії Чо, мелодії Тхен тощо, щоб створити унікальний слід і зробити свій внесок у збереження та передачу культури.

Зараз музиканту Куан Тхангу 75 років, але любов до музики все ще палає в серці. Він продовжує залишати свій слід на музичній сцені Тхай Нгуєна та В'єтнаму.