Згадуючи першого голову уряду провінції Хатінь

Життя пана Тран Хю Дуєта – першого голови провінційного народного комітету в Хатінь охопило два режими, пережило багато потрясінь, витримало багато труднощів і труднощів, але його революційна воля, патріотизм і любов до народу були сповнені.

Товариш Тран Хю Дуєт — перший голова провінційного народного комітету в Хатінь. Фото надано .

Товариш Тран Хю Дуєт народився 2 жовтня 1906 року в селі Нхионг Бан, невеликому рибальському селі, розташованому поруч з гирлом річки Кі Ла. Земля була гарною, населення дедалі більше зростало, і до 19 століття воно стало комуною Нхионг Бан, комуною Лак Сюєн, районом Кі Ла (нині комуна Кам Нхионг, Кам Сюєн).

Дух батьківщини та культурні традиції землі Нхионг Бан сформували характер Чан Хюе. Його батько був конфуціанським вченим. У дитинстві його відправили до Хюе навчатися в школі Ко-ле (середня школа). У третьому класі Чан Хюе брав участь у революційних організаціях у Хюе. У 1927 році він офіційно став членом партії Тан В'єт. Наприкінці 1929 року його було призначено до Далата для організації створення осередку партії Тан В'єт міжпровінційної громади Нгу Транг (включаючи провінції: Кханьхоа, Ніньтхуан , Біньтхуан, Даклак, Ламдонг), що належить до Південного Кьо Бо.

Партійний осередок Тан В'єт у міжпровінційному Нгу Трангу, секретарем якого він був, швидко мобілізував робітників і створив революційні бази на ламповій фабриці, в готелі Балат і Хоа Са. На початку 1930 року, коли партійні організації Тан В'єт були розпущені для створення Комуністичної федерації Індокитаю, а потім приєдналися до Комуністичної партії Індокитаю, пан Тран Хю Дуєт став членом Комуністичної партії Індокитаю. У цей час його перевели на посаду секретаря провінційного партійного комітету Кханьхоа , і він продовжував керувати осередком Комуністичної партії Далат.

Також у цей час, на його батьківщині, сильно розвинувся радянський рух у Нге Тінь, особливо з 1 травня 1930 року. Французькі колонізатори та південні феодали здійснили надзвичайно запеклий білий терор, рух був затоплений у морі крові. Терор французьких колонізаторів та південних феодалістів не припинився в Нге Ані та Ха Тіньї, а поширився повсюди. Товариша Чан Хыу Дуєта було заарештовано в Нячангу та засуджено до довічного ув'язнення. Його заслали до в'язниці Кон Тум, потім перевели до в'язниці Лао Бао (Куанг Чі). Це були дні, коли Чан Хыу Дуєт зазнав незліченних жорстоких тортур від ворога, але його революційна воля перемогла.

У 1936 році його звільнили з в'язниці та повернули до Хатінь під нагляд місцевої колоніальної та феодальної влади Південної династії. У 1941 році Чан Хыу Дуєт зв'язався з Центральним комітетом Центрального регіону та вступив до лав В'єтмінь Нге Тінь.

20 травня 1945 року за допомогою Центрального комітету партії було створено Комітет зі створення фронту В'єтміня в провінціях Нгеан та Хатінь. Виконуючи директиву Центрального комітету, фронт В'єтміня в провінціях Нгеан та Хатінь зібрався та ухвалив багато активних заходів для термінової підготовки до захоплення влади масами, коли настане така можливість, а також одночасно вирішив скликати з'їзд В'єтміня в провінціях Нгетінь.

Згадуючи першого голову уряду провінції Хатінь

Товариш Тран Хю Дуєт (третій праворуч) та президент Фідель Кастро під час візиту та робочого візиту на Кубу. Архівне фото.

Згідно з рішенням Міжпровінційного конгресу В'єтміня, у Хатіньї було розділено на два регіони: Північний субрегіон Хатінь (також званий Бак Ха), що включає райони Нгі Суан, Дик Тхо, Хыонг Сон, Хыонг Кхе, безпосередньо керований Міжпровінційним комітетом В'єтміня, та Південний субрегіон Хатінь (також званий Нам Ха), що включає Кан Лок, Тхат Ха, місто Хатінь, Кам Сюйен, К'ї Ань, керований Нам Ха В'єтмінем.

13 серпня 1945 року в будинку пана Нгуєн Суан Буонга в Кам Нхионгу (Кам Сюєн) відбулася конференція кадрів Ха провінції В'єтмінь. На ній обговорювався план повстання та створено Комітет повстання. 15 серпня 1945 року було створено Провінційний комітет повстання Хатінь, до складу якого увійшли товариші Ле Лок, Фам Тхе, Тран Хю Дуєт, а головою став товариш Ле Лок.

Того ж дня, отримавши звістку про капітуляцію Японії перед союзниками, Комітет повстання видав наказ про повстання. Разом із наказом про повстання містився заклик до народу: «Давайте об’єднаємося під червоним прапором із жовтою зіркою В’єтміня, повстанемо, щоб повалити зрадницький в’єтнамський уряд, встановити революційний народний уряд і підготувати сили для боротьби з реакціонерами» ⁽¹⁾ .

Після видання наказу про повстання були створені районні комітети повстання, які швидко узгодили план повстання з метою захоплення влади. Мітинги, демонстрації та збройні марші всюди залучали десятки тисяч учасників. Ніхто в кожному регіоні провінції не спав, всі були схвильовані та метушливі. Ворожі чиновники та лакеї були розгублені, державні службовці ворожого апарату звільнялися з роботи або добровільно вступали до лав В'єтміня. Колоніальний та феодальний урядовий апарат був паралізований.

Під керівництвом В'єтміня, за короткий час, з 16 по 21 серпня 1945 року, було створено революційний уряд, Народний уряд. 18 серпня 1945 року тисячі людей урочисто зібралися на стадіоні міста Хатінь, вітаючи народження Тимчасового революційного народного уряду провінції Хатінь. Абсолютно відданий революційним ідеалам, захоплений, розумний у роботі, тісно пов'язаний з масовим рухом, пан Чан Хыу Дуєт був першим головою молодого уряду - Народного уряду (до 24 серпня 1945 року тимчасовий революційний уряд було змінено на Революційний народний комітет провінції Хатінь). Завдяки вищезазначеним якостям, після виборів 17 лютого 1946 року Народна рада провінції обрала Адміністративний комітет провінції, а його самого було обрано головою. Він також був одним із 7 депутатів 1-х Національних зборів, обраних у Хатінь.

Наприкінці 1949 року він залишив Хатінь, щоб стати секретарем і головою Адміністративного комітету опору провінції Тханьхоа. Потім він був членом IV міжзонного партійного комітету, відповідальним за фронт Бінь Чжі Тхієн. У 1954 році він був директором Департаменту промисловості та торгівлі IV міжзонного комітету. Після цього він працював начальником канцелярії Міністерства зовнішньої торгівлі, головою урядового комітету у справах релігії, членом Центрального комітету Президії та генеральним секретарем Вітчизняного фронту В'єтнаму. Він був делегатом Національних зборів Демократичної Республіки В'єтнам I та II скликань. За його важливий внесок у революційну справу країни він був нагороджений медаллю Опору першого ступеня, медаллю за боротьбу з американськими злочинами першого ступеня, медаллю за незалежність першого ступеня та значком за 50-річчя членства в партії.

29 листопада 1986 року він увійшов у вічне життя у віці 80 років. Його життя охопило два режими, пережило багато перипетій, витримало багато труднощів і злиднів, але його революційна воля, патріотизм і любов до народу залишилися на все його життя.

Героїчний вчинок безтурботності

Захистіть людей та збережіть чесноту для країни

(Значення: Вчинення праведних справ демонструє великий дух, незалежно від кінцевого результату)

Врятуй людей і збережи чесноту, покажи її країні) ⁽²⁾ .

Дух батьківщини та характер народу Нхионг Бан сформували характер Тран Хю Дуєта.

(У статті використано матеріали з «Історії партійного комітету Хатінь» – Національне політичне видавництво, 1993; «Історії Хатінь» – Національне політичне видавництво, 2001; «Стародавнього села Хатінь» – Департаменту культури, спорту та туризму та Асоціації культури та спорту, видавництво, 2006, надані паном Тран Хуу Нюаном).

(1). Уривок з історії партійного комітету Хатінь - Національне політичне видавництво, 1997, сторінка 142.

(2). Паралельні речення у храмі пана Ван Хієна в селі Нхьонг Бан - переклад Тай Кім Дінь - Отримано з видавництва Стародавнього села Ха Тінь, Департамент культури, спорту та туризму та Асоціація літератури та мистецтв, видавництво, 2006, сторінка 119.

Німецька рада

Джерело