«Кольори» збройних конфліктів за останні 20 років

У перші два десятиліття 21-го століття світ пережив багато глибоких змін, низка збройних конфліктів ставала дедалі складнішою та непередбачуванішою.

Конфлікти, що спалахують по всьому світу, дедалі більше погіршують картину глобальної безпеки. Ілюстративне фото. (Джерело: AFP)

Від затяжних громадянських війн на Близькому Сході та в Африці до запеклих територіальних суперечок в Азії та Східній Європі, глобальний ландшафт безпеки виглядає дедалі похмурішим. Терористичні атаки 11 вересня не лише шокували всі Сполучені Штати, але й започаткували нову еру, де межа між традиційними війнами та нетрадиційними загрозами безпеці розмивається більше, ніж будь-коли.

У цьому контексті цифрова революція та штучний інтелект (ШІ) швидко змінюють способи взаємодії людей, включаючи методи ведення війни та конфліктів. Водночас конкуренція за вплив між великими державами стає дедалі запеклішою, що загрожує послабленням і без того хитких багатосторонніх інституцій. Наслідки цих конфліктів є не лише безпосередніми трагедіями, але й залишають глибокі рани, перешкоджаючи зусиллям щодо сталого розвитку всього людства.

Складна картина

Протягом останніх двох десятиліть світ став свідком понад 100 збройних конфліктів різного масштабу, нерівномірно розподілених по регіонах. Африка стала найбільшою гарячою точкою, де було майже 50 конфліктів, що становить близько 40% від загальної кількості. Далі йде Близький Схід, де було близько 30 конфліктів, тоді як інші регіони, такі як Південна Азія, Південно-Східна Азія та Східна Європа, зазнали значної нестабільності.

Конфлікти зосереджені переважно в країнах, що розвиваються. Громадянська війна в Судані, яка триває з 2003 року дотепер, спричинила одну з найбільших гуманітарних криз у світі, внаслідок якої мільйони людей були змушені покинути свої домівки. На Близькому Сході громадянська війна в Сирії, яка розпочалася у 2011 році, призвела до втручання багатьох держав, спричинивши хвилю біженців чисельністю до 5 мільйонів осіб та змінивши геополітичний ландшафт регіону.

Що стосується причин, то двома основними причинами конфліктів залишаються політична боротьба за владу (близько 25% випадків) та територіальні суперечки (майже 20%). Це чітко видно у напруженості між Росією та Україною, де питання національної безпеки та територіальні суперечки відіграють центральну роль. Крім того, тероризм становить близько 15% випадків, як це видно у боротьбі проти збройного угруповання ІДІЛ в Іраку та Сирії.

За масштабом та інтенсивністю майже половина конфліктів призвела до втрат понад 1000 життів. Примітно, що деякі конфлікти, такі як війна в Дарфурі, громадянська війна в Іраку та російсько-український конфлікт, призвели до понад 100 000 жертв. Це відображає тенденцію до зростання інтенсивності та руйнівності конфліктів, особливо в гуманітарному плані.

Що стосується тривалості, то тенденція до затяжних конфліктів зростає, причому понад третина з них досі не завершуються, включаючи ті, що тривають понад 10 років. Лише близько 30% конфліктів завершуються менш ніж за рік, що відображає зростаючу складність поточної ситуації та неефективність міжнародних механізмів врегулювання конфліктів.

Зрештою, роль технологій стає дедалі помітнішою. ​​Поширеність цифрових технологій та соціальних мереж створила середовище, сприятливе для інформаційної війни, сприяючи поширенню екстремістських ідеологій, стаючи потужним інструментом для терористичних груп для розповсюдження та вербування членів. Кібератаки стають дедалі поширенішими, як це видно на прикладі російсько-українського конфлікту, відкриваючи новий фронт у сучасній війні. Загалом, тенденції у збройних конфліктах за останні два десятиліття представляють складну картину зі збільшенням кількості, інтенсивності та тривалості конфліктів, що відображає глибоку зміну характеру війни у ​​21 столітті.

Далекосяжні наслідки

Збройні конфлікти протягом останніх двох десятиліть мали далекосяжні наслідки, які виходять далеко за межі безпосередньо залучених країн та регіонів. Від гуманітарних криз до глобальної політичної нестабільності, їхній вплив складним чином змінює світ.

Близько чверті населення світу зараз проживає в постраждалих районах, а кількість біженців та внутрішньо переміщених осіб, як очікується, перевищить 100 мільйонів у 2022 році – найбільша кількість з часів Другої світової війни. За цими цифрами криються незліченні особисті та сімейні трагедії, а також тривалі фізичні та психічні пошкодження.

Конфлікт має серйозні економічні наслідки. Інфраструктура, включаючи критично важливу, руйнується, ресурси виснажуються, а економічне зростання стагнує. За даними Світового банку, у країнах, що постраждали від конфлікту, рівень бідності на 20 відсоткових пунктів вищий, ніж у країнах, що не постраждали від конфлікту. Це впливає не лише на країни, що беруть участь у конфлікті, але й перешкоджає зусиллям міжнародної спільноти щодо досягнення Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй.

На міжнародному політичному рівні конфлікти поглибили розкол між великими державами, тим самим послаблюючи ефективність багатосторонніх механізмів. Ризик розповсюдження ядерної зброї є поширеним і неконтрольованим. Рада Безпеки ООН неодноразово потрапляла в глухий кут, коли їй доводилося приймати важливі резолюції, як у випадку сирійського конфлікту чи нещодавно в Україні. В результаті престиж міжнародних організацій знизився, а можливості міжнародного співтовариства запобігати конфліктам і вирішувати їх також значно обмежені.

Збройні конфлікти також створюють сприятливе середовище для розвитку нетрадиційних загроз безпеці. Тривала нестабільність є благодатним ґрунтом для терористичних організацій та транснаціональних злочинців, таких як ІДІЛ в Іраку та Сирії. Крім того, конфлікти також загострюють глобальні проблеми, такі як зміна клімату, продовольча небезпека та хвороби.

Тенденція надмірної сек'юритизації та збільшення світових військових витрат відволікає значні ресурси від цілей розвитку. Це ставить під серйозні питання щодо здатності людства вирішувати такі спільні проблеми, як бідність, нерівність та зміна клімату.

Вплив збройних конфліктів протягом останніх двох десятиліть був всеохоплюючим і далекосяжним, виходячи далеко за межі географічних і часових рамок конкретних конфліктів. Від гуманітарних криз до глобальної політичної нестабільності, від економічної рецесії до нових викликів безпеці – наслідки конфліктів створюють величезні виклики для миру, безпеки та сталого розвитку всього людства.

Нові проблеми

Тенденція збройних конфліктів протягом останніх двох десятиліть висвітлює кілька важливих питань.

По-перше, складність та різноманітність причин конфліктів вимагають більш проактивного, комплексного підходу, який ставить безпеку людини в центр національної безпеки. Хоча традиційні загрози зберігаються, такі фактори, як суперечки щодо ресурсів, економічна нерівність та зміна клімату, дедалі частіше стають джерелами нестабільності. Це вимагає від держав розширення концепції національної безпеки за межі суто військової сфери, включивши до неї економічні, соціальні та екологічні аспекти.

По-друге, тенденція затяжних та важкорозв'язних конфліктів підкреслює важливість запобігання конфліктам та зміцнення довіри. Замість того, щоб зосереджуватися виключно на зміцненні військового потенціалу, країни повинні приділяти більше уваги превентивній дипломатії, сприянню діалогу та створенню ефективних механізмів кризового менеджменту на регіональному та глобальному рівнях.

По-третє, дедалі важливіша роль технологій у сучасних конфліктах створює нагальну потребу в нарощуванні потенціалу в сферах кібербезпеки та передових військових технологій. Держави повинні розглянути можливість інвестування в дослідження та розробки в цих галузях, одночасно зміцнюючи міжнародну співпрацю з питань кібербезпеки та керуючи розробкою та використанням нових технологій у військовій сфері.

Зрештою, зниження ефективності багатосторонніх механізмів у вирішенні конфліктів вимагає від міжнародної спільноти прийняття нового підходу до глобального управління. Зберігаючи відданість багатосторонності, країни повинні бути більш проактивними у реформуванні існуючих міжнародних організацій та створенні гнучких механізмів співпраці, зосереджених на конкретних питаннях, таких як морська безпека, транскордонне управління ресурсами або реагування на зміну клімату.

Джерело: https://baoquocte.vn/nhung-gam-mau-xung-dot-vu-trang-trong-20-nam-qua-284304.html