Фан Ту та його спадщина у зоні пожеж Нуй Тхань.

(VHQN) - Фан Ту - один з найперших письменників, присутніх на полях битв у Зоні 5 та Куангнамі під час війни опору проти США. Його твори, написані в зоні вогню Нуй Тхань, стали перлинами в'єтнамської революційної літератури…

Пан Ле Хонг Куонг (крайній ліворуч), син письменника Фан Ту, гортає записи у щоденнику з часів Ту Мі - Кьісань, Чу Лай - Нуй Тхань.

З літературного простору Ту Мі - Кьі Сань

У 1961 році письменник Фан Ту вирушив на південь, прямуючи до запеклих полів битви в Зоні 5. Після прибуття до Куангнаму він негайно попрямував до району Ту Мі - Кісань, першого звільненого на той час регіону дельти Зони 5.

Письменник Хо Зуй Ле вважає, що підхід письменника Фан Ту одразу після відкриття звільненої зони Ту Мі - Кісань мав велике значення для його літературної кар'єри.

«Матеріали, які письменник Фан Ту зібрав у той час, були цінними, як золото. Письменник мав можливість отримати доступ до багатьох революційних родин, прикладів мужніх партизанів та зв’язкових, а також матерів, які всією душею присвятили себе революції… на основі яких він написав цінні романи, такі як «Ман і я», «Родина матері Бай» та «Повернення до села», – сказав письменник Хо Зуй Ло.

Що стосується Ту Мі, то організація запропонувала Фан Ту жити та працювати в родині пані Тран Тхі Тран – справжнього натхнення для персонажа Матері Бей у романі «Сім'я Матері Бей». Пані Буй Тхі Лой – наймолодша дочка пані Тран Тхі Тран (80 років), досі не може забути образ письменниці Фан Ту, сповнену спогадів зі своєю родиною.

Пані Лой згадувала: «Усі, хто не знав Фан Ту, казали, що з ним було важко, бо він був дуже серйозним і рідко жартував. Але він також був щиро ласкавим. Моя мати ставилася до Фан Ту як до власного сина».

Тоді будинок пані Тран Тхі Тран був простою спорудою з солом'яним дахом. Пані Тран викопала льох у кінці саду, щоб письменниця могла там ховатися та ховати документи під час неприємностей чи ворожих бомбардувань.

Пані Буй Тхі Лой сказала: «Вдень письменник Фан Ту сидів і писав на самоті у своїй солом’яній хатині на пагорбі. Він написав сотні, навіть тисячі сторінок різними мовами».

З землі Ту Мі - Кьісань, письменник жив серед людей, брав участь у революційних рухах та організаціях, записував інформацію.

У своєму щоденнику письменник записав: «Приватні розрахунки швидко затьмарюються сліпучими прикладами героїзму...»

Працюючи, він також писав короткі оповідання, натхненні бойовими діями, даючи їх читати кадрам, солдатам та народу. Так була створена збірка «Повернення в село».

Літературний дослідник Фам Фу Фонг сказав: «Роман «Сім’я матері Бай» – це перший роман, написаний про повстанський рух на Півдні. Автор був дуже щирим і чесним у своїх творах, зображуючи всі події життя та боротьбу народу того часу. Я вважаю, що Фан Ту є одним із найпредставніших письменників в’єтнамської революційної літератури».

Пані Дінь Тхі Фуонг Тхао, дружина письменника Фан Ту, читає вголос рукописні листи, які Фан Ту написав з поля бою.

...до зони пожежі Чу Лай

Поряд із романами «Сім’я матері Бей» та «Повернення до села», його роман «Людина і я» викликав великий фурор і полонив читачів. Поет То Хуу назвав його «приліжковою книгою молоді Півночі».

Через двох головних героїв, Мана та Тхіема, які представляють молодих, сміливих та розумних кадрів, автор реалістично відтворює запеклі битви, що велися між армією та людьми в районі навколо бази Чу Лай.

«Хіба ж не так, Мане, хоча я й подорожую на край світу, щоразу, коли я йду в бій, ми знову зустрічаємося; хіба ж не правда, що саме зараз ти тримаєшся за мене, так близько, що мені достатньо лише прикласти палець до серця, щоб почути голос моєї коханої, який шепоче мені на вухо, кажучи, що наша батьківщина так успішно виграла війну проти Америки, і що ми вдвох, як срібні квіти, що махають двома пальцями посеред струмка…» (уривок з «Мане і я»).

Письменник Хо Зуй Ле зазначив: «„Людина і я“ – це твір, який має як літературну, так і практичну цінність щодо боїв у районі Нуй Тхань того часу. Практичні аспекти у творі письменника служили бойовим діям того періоду та пізніше. Він відображає непохитну відданість революції народу Куангнаму зокрема та всього Півдня загалом…»

Письменниця Буй Сюань з Асоціації письменників В'єтнаму та колишня заступниця керівника відділу пропаганди міського партійного комітету Дананга заявила: «Жіночі персонажі в романах Фан Ту надзвичайно особливі, типові для Куангнаму, такі як Ман, Мати Бай тощо».

Через величезну цінність, якої досягли «Ман і я», коли письменник Фан Ти помер, серед багатьох вінків, принесених на прощання з ним, був один із написом: «Ман і я житимемо вічно».

І за словами поета Тхань Куе, це найбільше щастя в житті письменника…

Також саме в зоні пожеж Нуй Тхань письменник Фан Ту зробив тисячі щоденникових записів англійською, французькою, німецькою, лаоською та іншими мовами, які його родина пізніше зібрала в збірку щоденників «З поля битви 5-ї зони».

Письменник Тай Ба Лой сказав: «Створюючи цей щоденник, нам, окрім письменників, які розуміють поле бою, також потрібні були люди, які вільно володіють іноземними мовами, щоб його завершити. У мене склалося сильне враження, що це письменник із глибокими знаннями та ретельною роботою...»

Пані Буй Тхі Лой, також відома як Ут Нган, розповідає свої спогади разом із письменником Фан Ту.

Епілог...

Можна сказати, що вплив письменника Фан Ти на землю Куангнам, особливо на райони Чулай та Нуйтхань, є величезним.

Повернувшись до Ту Мі-Кісань (тепер Там Мі Тай), ми були глибоко зворушені, дізнавшись, що таємний льох за старим будинком пані Тран, де знайшов притулок письменник, все ще зберігся.

На жаль, досі немає меморіальної дошки на честь бункера, хатини та саду, наповненого спогадами про письменника Фан Ту, щоб нагадувати майбутнім поколінням про внесок та жертви їхніх предків за національну незалежність...

Джерело: https://baoquangnam.vn/phan-tu-va-dau-an-o-vanh-dai-lua-nui-thanh-3151703.html