Окрім вчителів, які безпосередньо навчають у класі, навчальні заклади також мають силу, яка мовчки робить свій внесок у справу освіти: шкільний персонал.
Пані Хоанг Тху Хыонг (початкова школа Бак Куонг, місто Лаокай ), 35 років і маючи 13-річний досвід роботи шкільним бібліотекарем, завжди каже собі, що вона повинна докладати зусиль у своїй професії, хоча наразі її зарплата є її єдиним джерелом доходу.
Пані Хьонг поспішно гортала свій блокнот, перевіряючи, чи не бракує книг. Вона зізналася: «Мій чоловік працює охоронцем, заробляючи близько 5 мільйонів донгів на місяць, плюс моя зарплата 6,1 мільйона донгів на місяць. Нам доводиться бути дуже економними, щоб зводити кінці з кінцями для нашої сім'ї з трьома маленькими дітьми. Двох дітей доводиться відправляти назад до будинку наших бабусі й дідуся в сільській місцевості, бо наша робота вимагає суворого робочого часу. Іноді ми йдемо на роботу рано вранці і повертаємося додому лише пізно ввечері. Робота в бібліотеці здається легкою, але вона сповнена «неназваних завдань»».
Раніше працівники бібліотеки просто тримали та позичали книги, але з Програмою загальної освіти 2018 року було додано щотижневу сесію читання. Тому працівники бібліотеки повинні підготувати сесію читання для учнів, подібну до уроку вчителя. Крім того, вони представляють книги під час щотижневої церемонії підняття прапора та організовують конкурси читання в різних форматах, щоб розвивати навички читання та пристрасть до книг.
У тій самій школі, що й пані Хьонг, пані Тран Тху Ханг, шкільний медичний працівник, має 16 років досвіду. Окрім своїх обов’язків щодо здоров’я вчителів та учнів, пані Ханг також виконує інші завдання, такі як моніторинг обіднього харчування учнів, зберігання зразків їжі, нагляд за програмою обідів та координація з медичною станцією району Бак Куонг для моніторингу, звітності та боротьби зі спалахами захворювань у школі.
«Мені доручили контролювати доставку їжі для шкільної обідньої програми, тому я маю бути в школі о 6-й ранку. Протягом усього навчального дня я чергую, не сміючи проявити недбалості жодної миті, бо в школі тисячі учнів, а падіння та хвороби трапляються часто. Я також виконую інші обов’язки, доручені адміністрацією школи, особливо під час шкільних заходів, де я беру участь у логістичній підтримці», – розповіла пані Ханг.
Наразі в школі працює чотири співробітники, які працюють у бібліотеці, бухгалтерії, медичних службах та на адміністративних посадах. Хоча вони працюють в освітньому секторі вісім годин на день, вони не отримують спеціальних пільг, які пропонує цей сектор. Розуміючи це, адміністрація школи доручила цим співробітникам додаткове завдання – наглядати за учнями-інтернатами чотири рази на тиждень, щоб доповнити їхній дохід. Під час шкільних канікул та свят персонал також отримує справедливі бонуси та заохочення, як і вчителі.
Через обмежені квоти на персонал у кожній школі, посади шкільного персоналу рідко заповнюються шляхом найму; натомість існуючі співробітники часто беруть на себе додаткові обов'язки. Це призводить до того, що шкільний персонал постійно змушений виконувати численні неназвані завдання, тоді як їхні зарплати та премії значно нижчі, ніж у вчителів з таким самим стажем.
Як і пані Ма Тхі Хуєн, шкільна медсестра початкової школи Хам Ронг (місто Са Па), вона не лише виконує медичні обов’язки, а й виконує ролі бібліотекаря, менеджера з обладнання та адміністративного асистента. Живучи в районі Бінь Мінь (місто Лао Кай), пані Хуєн щодня долає 80 км на мотоциклі до школи та назад. «Протягом 14 років я починала працювати о 6 ранку та поверталася додому о 6 вечора щодня, без жодних літніх канікул, як вчителі. Багато людей думають, що шкільні медсестри не працюють наполегливо. Насправді щодня шкільні медсестри перевантажені роботою для сотень учнів. Незважаючи на велике робоче навантаження, ми мовчки присвячуємо себе нашим улюбленим учням, але все одно відчуваємо прикрість від того, що після стількох років навчання нас об’єднують в одну категорію з різноробочими, які не потребують професійної кваліфікації», – зазначила пані Хуєн.
Шкільний персонал – це «невідомі герої», які забезпечують безперебійну роботу школи, керують забезпеченням навчальним обладнанням, зберігають книги та експериментальні навчальні матеріали, піклуються про здоров’я та вирішують медичні проблеми. Їхнє робоче навантаження значне, з багатьма неназваними завданнями, проте їхні зарплати скромні. Але завдяки любові до школи та своєї професії вони залишаються старанними у своїй роботі.
«Ми сподіваємося, що шкільний персонал отримає увагу з усіх рівнів і додаткові пільгові виплати для покращення рівня життя своїх сімей, щоб у них була більша мотивація служити освітньому сектору ще краще», – поділився вчитель Тран Тхі Тхоа, директор початкової школи Хам Ронг.
Джерело
Коментар (0)