Запалювання полум'я культури через традиційне приготування рису.

Народ Стьєнг — одна з етнічних меншин, яка здавна проживає в районі Чионгшон — Центральному нагір'ї та південно-східних регіонах В'єтнаму, володіючи багатою культурною спадщиною та унікальною ідентичністю. Провінція Донгнай вважається важливим житловим районом для народу Стьєнг, слугуючи «колискою» для збереження їхніх дорогоцінних традиційних цінностей.

Ремісник Điểu Sroi та пані ТхịỐ виконують музику для ґонг та навчають дітей, як її грати.

Серед метушні сучасного життя, у Гамлеті 6, комуні Тхо Сон, провінції Донг Най, родина ремісників Дьєу Срой стала прекрасним символом любові до спадщини. Для них збереження національної ідентичності не є чимось далеким, а радше плеканням кожного звуку музичного інструменту, кожної нитки та кожного способу життя їхніх предків прямо під власним дахом, одночасно подаючи приклад економічного розвитку та збагачення своєї батьківщини.

«Збереження полум’я» для традиційних музичних інструментів.

Село №6 у комуні Тхо Сон розташоване в мирному місці, приблизно 90% населення якого складають стієнг. Серед пишних зелених плантацій каучуку та кешью будинок пана Дьєу Сроя завжди резонує унікальними звуками: ніжними звуками гарбузового ріжка, мелодійними нотами інструменту чапі та резонансними гонгами, на яких грають пан Срой та його дружина разом зі своїми онуками.

Пан Срой, людина з грубими, але вмілими руками, завжди плекає дорогоцінні артефакти своєї етнічної групи. Він не лише вправний музикант, але й присвячує себе пошуку та колекціонуванню традиційних народних інструментів. Він набуває ці предмети, дбайливо доглядає за ними протягом багатьох років та акуратно виставляє їх на стінах свого будинку. Ще більш цінним те, що він власноруч виготовляє традиційні інструменти, на яких грає, такі як гарбузова труба та бамбукова лютня (чапі-лютня). Для нього щоразу, коли він завершує роботу над інструментом, голос предків оживає. Завдяки цьому глибокому розумінню він був удостоєний срібної медалі на Національному конкурсі народного виконавського мистецтва етнічних груп 2024 року.

Ремісник Dieu Sroi поділився: «Як людина з племені Стьєнг, я повинен зберігати свою традиційну музику та музичні інструменти. Це інструменти, яких я навчився від свого дідуся та бабусі й дідуся. Коли я бачу, що музичні інструменти корисні для збереження способу життя мого народу, я повинен їх зберігати. Якщо якісь зламані, я сам їх ремонтую або переробляю. Так я віддячую тим, хто був до мене та залишив цей дорогоцінний скарб для майбутніх поколінь. Якщо я їх не збережу, звук рогів та струнних інструментів буде втрачено, а народ Стьєнг втратить своє коріння…»

Родина пана Дьєу Сроя є яскравим прикладом збереження місцевої етнічної культурної ідентичності. Вони дуже віддані своїй справі та зробили багато практичного внеску у відновлення та просування традиційних цінностей. Як результат, Народний комітет комуни впровадив багато програм та політик для підтримки та поширення практик родини пана Дьєу Сроя в інших домогосподарствах цього району.

Пані ĐIỂU THỊ HẠNH, віце-голова Народного комітету комуни Thọ Sơn

Нитки любові та єдності під одним дахом

За успіхом ремісника Điểu Sroi криється мовчазне розуміння та підтримка його дружини, пані Тхо. Вона дуже добре знає музичні інструменти. Вона любить звук флейти та сопілки свого чоловіка так само сильно, як і власне дихання. Вона не лише тче парчу, щоб задовольнити потреби своєї родини в одязі, або шиє вишукані костюми для виступів пана Сроя, але й перетворила це традиційне ремесло на стабільне джерело доходу. Яскраві парчеві тканини, що носять бренд цієї ремісниці з Гамлета 6, комуни Тхо Сон, подорожують далеко та широко з клієнтами, стаючи незамінними предметами для важливих подій для народу Стьєнг, таких як весілля та Тет (місячний Новий рік). Залежно від складності візерунків, замовлених клієнтами, час, необхідний для завершення парчевої тканини, може варіюватися, але в середньому, щоб виготовити якісний виріб, їй доводиться старанно працювати за своїм ткацьким верстатом цілий місяць.

Пані Тхі О тче парчу, щоб задовольнити потреби своєї родини в одязі, та шиє одяг для пана Дьєу Сроя, щоб той носив його під час виступів, перетворюючи це традиційне ремесло на стабільне джерело доходу.

Пані Тхі О зізналася: «Я навчилася ткати від своїх батьків, коли була молодою. Кожен візерунок має своє значення для народу Стьєнг. Я хочу зберегти це ремесло, бо це наша традиція; якщо ми його не збережемо, воно поступово зникне. Бачити захоплення мого чоловіка музикою робить мене дуже щасливою, тому я особисто тчу та шию найгарніші вбрання для нього, щоб він міг носити їх на виступи. Крім того, я також тчу, щоб продавати їх людям, які люблять парчу. Дохід від ткацтва допомагає нашій родині мати додаткові гроші. Ми з чоловіком поділяємо одну думку: ми повинні знайти спосіб, щоб музика та кольори нашої етнічної групи не зникли».

Окрім виготовлення музичних інструментів, ремісник Điểu Sroi також виготовляє арбалети. У спогадах стародавнього народу С'тієнг арбалет був незамінним інструментом для самозахисту та пошуку їжі для сім'ї. Щоб зробити хороший арбалет, від його відскоку до сили пружини, пан Sroi має шукати міцну деревину, ретельно вирізаючи лук і стрілу протягом тижня, а іноді навіть місяця. Його наполегливість у виготовленні арбалетів полягає не в полюванні, а в тому, щоб зберегти частинку історії, щоб майбутні покоління могли зрозуміти важке, але стійке життя своїх предків.

Пан Дьєу Срой виготовляє арбалети; це процес вирізання наконечників стріл з бамбука.

Не зупиняючись на цьому, пан Срой також продемонстрував свою ділову хватку. Він та його дружина старанно покращували землю та інвестували у вирощування високоцінних культур, таких як дуріан та кава. Завдяки їхній наполегливій праці у вивченні нових методів, їхні сади постійно давали стабільну врожайність, ставши зразковим прикладом у селі.

Яскраве культурне життя в родині ремісників Điểu Sroi стало джерелом натхнення, яке поширюється по всій сільській місцевості комуни Тхо Сон. Історія цієї пари ремісників показує, що збереження культурної спадщини починається з невеликих, але наполегливих дій у кожній родині. Їхній внесок був визнаний місцевою владою та вважається ключовим елементом у просуванні руху за розбудову культурного життя на низовому рівні.

Щодня ритмічний звук гарбузової труби пана Сроя поєднується з ритмом плетіння пані Тхі О в їхньому маленькому будинку в сільській місцевості Тхо Сон. У цьому мирному просторі культура недалека, але завжди присутня, яскрава та свіжа в серцях, які плекають давні цінності. Такі люди, як пан Деу Срой та пані Тхі О, тихо пишуть нові розділи для ідентичності С'тіенг, щоб полум'я культури їхніх предків завжди яскраво горіло в їхніх скромних домівках.

Тху Ха

Джерело: https://baodongnai.com.vn/dong-nai-cuoi-tuan/202604/thap-sang-ngon-lua-van-hoa-tu-nep-nha-98b2ca2/