Чилійська дружба через поезію в пам'ять про Тран Данг Хоа

На вірш, написаний молодим чилійцем про В'єтнам у 1968 році, поет Тран Данг Хоа, якому тоді було лише 10 років, відповів віршем, адресованим людині, яку він ніколи не зустрічав. Майже 60 років по тому він розповів цю особливу історію на презентації чилійської серії дитячих книг «Папелучо», разом із глибокими спогадами про країну та людей Чилі – місце, яке він назвав «неймовірно красивим, таким чистим, що навіть витираючи вулицю рушником, не побачиш жодного пилу».

На офіційній церемонії оголошення про вихід відомої чилійської серії дитячих книг «Папелучо» у В'єтнамі 24 червня поет Тран Данг Хоа, колишній віце-президент Асоціації письменників В'єтнаму , виголосив емоційну промову не лише про дитячу літературу та культуру читання, а й про позачасову історію про дружбу, поезію та зв'язок між в'єтнамським та чилійським народами.

«Я знав Чилі ще дитиною. Коли у В’єтнамі ще воювали, з нами були чилійські друзі. Я знав сотні віршів Пабло Неруди і любив його поезію», – почав пан Хоа.

Поет Тран Данг Кхоа виступає на офіційній церемонії оголошення про вихід серії дитячих книг «Папелучо» у В'єтнамі 24 червня 2025 року. (Фото: Дінь Хоа)

Він розповів, що в 1968 році, коли йому було лише 10 років, він прочитав вірш під назвою «Відкритий лист до В'єтнаму» молодої чилійки Мірайї Хілімет, якій тоді було 15 років і яка жила в Сантьяго. Вірш був опублікований у газеті «Тхієу Нієн Тьєн Фонг» № 524, який так зворушив юного Тран Данг Хоа, що він вивчив його напам'ять і зберігає донині.

У вірші сказано:

В'єтнам

Гарний, як чистий струмок

Кровоточиве рожеве серце

Через твоє життя

Боляче через бомби та кулі

…

В'єтнам! Улюблений В'єтнам

Я далеко

Все ще близько один до одного, бійці

Я закричав у відчаї

Весь світ кричить

Безкоштовно

Щасливий

Для В'єтнаму...

Згодом хлопчик Тран Данг Кхоа написав у відповідь вірш «Моєму другу Чилі», висловивши свою глибоку прихильність до свого далекого друга, включаючи такий уривок:

Я ніколи тебе не зустрічав,

Але слухаючи твої вірші, моє серце тремтить…

Ти любиш мою країну

У струмку небо та хмари блакитні

Люблю багато ніжних маленьких друзів

Посмішка розплющилася, очі блакитне небо…

«Я пам’ятаю, що досі цей вірш був надрукований і передрукований у моїх поетичних збірках 168 разів. Він на 5 років старший за мене. Мені зараз майже 70, йому, мабуть, близько 75. Хоча ми ніколи не зустрічалися через поезію, здається, що ми дружимо вже давно», – поділився поет Тран Данг Кхоа.

Він також розповів про свій візит до Чилі понад десять років тому, подорож, яку він назвав «не схожою на жодне інше місце, де я будь-коли був». Побувавши у 46 країнах, Тран Данг Кхоа підтвердив, що жодна країна не залишила такого сильного враження, як Чилі. «Це неймовірно красива країна. Місто таке чисте, що здається, ніби можна витерти вулицю рушником і не побачити жодного пилу. За кожним будинком за вікном стоїть кошик з квітами, і особливість полягає в тому, що жоден будинок не схожий на інший».

Під час цієї поїздки він відвідав будинок поета Пабло Неруди, який був послом, культурним діячем та поетичним пам'ятником Чилі. Він розповів, що коли Неруда помер у 1973 році, чилійський народ встав, щоб прочитати прощальні вірші, скандуючи його ім'я: «Пабло Неруда – присутній!», як безсмертний символ національного духу.

Розповідаючи про серію «Папелучо» чилійської письменниці Марсели Пас, поет Тран Данг Хоа високо оцінив якість та довговічність твору: «Це книга, опублікована в 1930-х роках, але досі вона дуже приваблива, така ж нова, ніби щойно написана. Це чудова річ».

З власного досвіду, писавши вірші для газет, коли йому було лише 8 років, він стверджував: «Писати для дітей дуже важко. Письменники повинні розуміти як дітей, так і дорослих. Справжній твір — це той, який із задоволенням читають діти, і дорослі також із задоволенням читають. У кожній дитині є дорослий, що твориться, і в кожному дорослому є дитина, яка ніколи не старіє».

Він особливо наголосив на факторі привабливості – передумові поширення дитячої літератури. За його словами, «Папелучо» – це твір, який повністю відповідає цій вимозі: «Книга приваблива на кожній сторінці, з багатьма гумористичними, розумними та непередбачуваними деталями. Але що ще цінніше, так це те, що уроки передаються м’яко, засвоюються дітьми, як ігри, звичайні заняття, не створюючи відчуття, що їх читають лекції».

Хоча події цієї історії відбувалися в Чилі майже століття тому, для нього «Папелучо» досі близький в’єтнамським дітям: «Читаючи його, ви не відчуваєте дивного, але, закривши його, читачі чітко впізнають особистість, красу та культуру Чилі, що проявляються на кожній сторінці книги».

Поет Тран Данг Хоа висловив бажання зміцнити співпрацю у сфері перекладу та видання дитячої літератури між Чилі та В'єтнамом, щоб запропонувати читачам унікальні твори двох культур.

«Я вважаю, що є багато інших чилійських письменників, які чекають на знайомство з в’єтнамськими читачами, не лише Мірайя Хілімет, Марсела Пас чи Пабло Неруда. Навпаки, ми також сподіваємося, що в’єтнамська дитяча література досягне чилійських дітей та світу. Через літературу ми краще розуміємо одне одного. А в дружбі між народами взаєморозуміння є найміцнішою основою», – наголосив він.

Джерело: https://thoidai.com.vn/tinh-ban-chile-qua-tho-trong-ky-uc-tran-dang-khoa-214424.html