Президент Володимир Зеленський стверджує, що українські чиновники представили США його «План перемоги» та отримали першу відповідь – очікується, що команда Білого дому відвідає Україну найближчим часом.
| Президент Росії Путін назвав пропозицію свого українського колеги Зеленського щодо ядерної зброї «небезпечною провокацією». (Джерело: Independent) |
Пан Зеленський наголосив, що українська делегація в США конкретно обговорювала два пункти так званого «плану перемоги» – запрошення України до вступу до НАТО та зміцнення Збройних сил України.
Виступаючи 18 жовтня в загальнонаціональній телевізійній програмі зі збору коштів, президент Зеленський підтвердив: «Відповідь була отримана майже миттєво... Я очікую команду Білого дому в Києві, ми чекаємо, і найближчим часом вони будуть тут із чіткими відповідями».
Він зазначив, що хоча питання запрошення України до НАТО часто обговорюється, є країни, які не мають наміру закривати двері для діалогу з Росією. За словами президента Зеленського, Німеччина, зокрема, залишається скептично налаштованою.
Український лідер заявив, що переговори з Францією щодо «плану перемоги» йдуть дуже добре. «До кінця листопада бригада (яка проходить навчання у Франції) буде в Україні», – сказав Зеленський.
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова відкинула «план перемоги» президента Зеленського, назвавши його збіркою незв'язних гасел, які підштовхнуть НАТО до прямого конфлікту з Росією. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що конфлікт закінчиться, коли Київ зрозуміє, що його політика «марна».
* Міністерство оборони Росії оголосило, що 18 жовтня Росія та Україна обмінялися загалом 190 полоненими , по 95 осіб з кожної сторони, згідно з угодою, укладеною за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ).
У своєму Telegram- каналі Міністерство оборони Росії повідомило, що військовослужбовці, що повернулися з країни, проходять медичні огляди в Білорусі – одному з найближчих союзників Москви у майже трирічному військовому конфлікті.
Наразі Україна не зробила заяв, що підтверджують вищезгаданий обмін полоненими.
Останній обмін полоненими між Росією та Україною відбувся у вересні, в ньому взяли участь загалом 103 особи з обох сторін.
* Президент Росії Володимир Путін 18 жовтня оцінив пропозицію свого українського колеги Володимира Зеленського про те, що Київ прагнутиме отримати ядерну зброю, якщо не зможе вступити до Організації Північноатлантичного договору (НАТО), як «небезпечну провокацію».
Виступаючи перед журналістами з групи БРІКС, що входить до числа провідних країн з економікою, що розвивається, президент Путін заявив: «Це небезпечна провокація. Будь-які кроки в цьому напрямку будуть зустрінуті адекватною відповіддю».
На прес-конференції російський лідер також підтвердив, що не буде присутній на саміті G20, який запланований на листопад наступного року в Бразилії.
* 18 жовтня канцлер Німеччини Олаф Шольц підтвердив свою тверду підтримку України , але наголосив, що Організація Північноатлантичного договору (НАТО) не повинна перетворитися на воюючу сторону.
Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом США Джо Байденом у Берліні, канцлер Німеччини сказала: «Ми будемо з Україною стільки, скільки буде необхідно», водночас зазначивши, що дії тісно координуються між обома сторонами Атлантики.
Зі свого боку, президент Байден зазначив, що Сполучені Штати та Німеччина проведуть консультації, щоб обговорити поточні зусилля щодо збільшення підтримки українських військових, зміцнення цивільної енергетичної інфраструктури східноєвропейської країни та допомоги Києву у відновленні за рахунок використання заморожених російських активів.
Президент Байден прибув до Берліна ввечері 17 жовтня, востаннє перед тим, як залишити посаду.
* Президент США Джо Байден 18 жовтня визнав, що його адміністрація ще не досягла консенсусу щодо скасування обмежень на використання зброї, наданої Вашингтоном, щоб дозволити Україні атакувати цілі глибоко всередині російської території.
Перед посадкою на літак Air Force One, щоб вилетіти з Берліна, на запитання про можливість зміни рішення щодо далекобійної зброї президент Байден відповів: «У зовнішній політиці ніколи не говорять: «Я ніколи не змінюю своєї думки». Зараз немає консенсусу щодо далекобійної зброї».
Раніше президент Росії Володимир Путін заявив, що країни-члени НАТО не лише обговорюють можливість дозволити Києву використовувати західну зброю далекобійної дії проти Москви, а й по суті вирішують, чи брати пряму участь в українському конфлікті. За його словами, пряма участь західних країн змінить характер українського конфлікту, і Москва буде змушена приймати рішення, виходячи з нових загроз для Росії.
* Речник Ради національної безпеки Білого дому Шон Саветт 18 жовтня висловив стурбованість повідомленнями про те, що Північна Корея мобілізувала війська для підтримки Росії у спеціальній військовій операції в Україні, після того, як розвідувальне агентство Південної Кореї згадало про цю подію.
Відповідаючи на запитання інформаційного агентства Yonhap щодо вищезазначеної інформації, пан Саветт зазначив: «Ми стурбовані інформацією про північнокорейських солдатів, які воюють на боці Росії. Якщо це правда, цей крок ознаменує значне посилення оборонних відносин між Північною Кореєю та Росією».
* Згідно з останньою інформацією щодо ситуації в Україні, Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) 18 жовтня схвалила виділення Україні 1,1 мільярда доларів США з метою підтримки бюджету східноєвропейської країни, спустошеної військовим конфліктом.
Цей транш є останнім траншем у рамках чотирирічної програми фінансування на суму 15,5 мільярда доларів, яку МВФ схвалив для України у березні 2023 року. Цей п'ятий транш доводить загальну суму, виплачену Україні з того часу, до 8,7 мільярда доларів.
«Російсько-український конфлікт продовжує завдавати важких соціальних та економічних витрат. Незважаючи на конфлікт, макроекономічна та фінансова стабільність була збережена завдяки вмілій політиці української влади та суттєвій зовнішній підтримці», – заявила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва. «Економіка залишається стійкою, незважаючи на серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури, що відображає постійну стійкість домогосподарств та бізнесу».
МВФ заявив, що Україна виконала всі відповідні цілі, включаючи структурні реформи щодо податкових пільг, державних підприємств та митну реформу. За даними організації, українська економіка «відновилася швидше, ніж очікувалося» у першій половині 2024 року, при цьому позитивні внутрішні показники «підкріплюються значною та постійною зовнішньою підтримкою».
Однак МВФ попередив, що перспективи на решту наступного року погіршилися, «головним чином через постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України та невизначеність навколо конфлікту». МВФ також заявив, що економічні перспективи України все ще стикаються з «надзвичайно високою невизначеністю».
Джерело: https://baoquocte.vn/xung-dot-nga-ukraine-tong-thong-zelensky-thong-bao-ke-hac-chien-thang-duoc-my-phan-hoi-ngay-duc-ngan-nato-imf-mang-tin-vui-cho-kiev-290603.html






Коментар (0)