В'єтнам на шляху сталого розвитку

Зелене фінансування стає ключовим фактором, що стимулює стале зростання у В'єтнамі, з твердими зобов'язаннями та практичними рішеннями на майбутнє.

Зелене зростання та сталий розвиток завжди були стратегічними цілями, які послідовно впроваджувалися партією та державою. Уряд чітко заявив: «Зелене зростання є ключовим елементом у процесі реструктуризації економіки , трансформації моделі зростання у напрямку підвищення продуктивності, якості, ефективності та конкурентоспроможності з метою досягнення швидкого, але сталого розвитку».

В'єтнам брав активну участь у міжнародних зусиллях, продемонструвавши тверду відданість на COP26, коли прем'єр- міністр підтвердив ціль скорочення чистих викидів до нуля до 2050 року, і продовжив підтверджувати цю ціль на COP28.

У цьому контексті зелене фінансування стало важливим інструментом, на якому зосереджується не лише В'єтнам, а й міжнародна спільнота для сприяння зеленому та сталому зростанню. Згідно з прогнозами, В'єтнаму потрібен величезний ресурс у розмірі близько 368 мільярдів доларів США в період з цього часу до 2040 року, тобто близько 20 мільярдів доларів США на рік. Для досягнення цієї мети вкрай важливо створити ефективні механізми та політику мобілізації внутрішнього та іноземного капіталу, розвитку зеленого фінансового ринку та залучення потоків приватного капіталу в зелені сектори.

Окрім фінансових ресурсів з державного бюджету, міжнародних позик або підтримки міжнародних фінансових організацій, В'єтнаму необхідно одночасно розвивати як ринок зеленого капіталу, так і зелене кредитування, створюючи міцну основу для сталого розвитку.

Щоб краще зрозуміти питання «Сприяння зеленому фінансуванню – на шляху до сталого розвитку у В’єтнамі», газета «Конг Тхуонг» взяла інтерв’ю у доктора Ле Хай Чунга, заступника декана факультету банківської справи Банківської академії, для обговорення рішень, що сприяють досягненню цілей зеленого зростання.

Д-р Ле Хай Чунг - заступник завідувача факультету банківської справи, Банківська академія

Наша держава мала такі політики, як: Рішення Прем'єр-міністра № 889/2020/QD-TTg про затвердження Національної програми дій щодо сталого виробництва та споживання на період 2021-2030 років; або правовою основою є Закон про захист прав споживачів, що ви думаєте про політику В'єтнаму щодо сталого виробництва та споживання порівняно з іншими країнами світу ?

Пріоритет сталого виробництва та сталого споживання відіграє дуже важливу роль у процесі трансформації економіки в бік зеленого розвитку. Ці два фактори вважаються двома ключовими стовпами, що допомагають рухатися до економіки, яка не лише сильно розвивається, але й захищає навколишнє середовище та природні ресурси. Стале виробництво та стале споживання не можна розділяти, оскільки виробничий процес, особливо стале виробництво, має прямий вплив на споживання зелених продуктів та послуг, тим самим сприяючи сталому споживанню.

Політика В'єтнаму в галузі сталого виробництва та споживання розроблена як синхронна та проактивна, спрямована на розвиток сталої економіки відповідно до міжнародних тенденцій. Уряд запровадив податкові пільги для заохочення бізнесу до інвестицій у виробництво чистої енергії, відновлюваної енергії та зелених продуктів. Поряд з цим, податкові пільги також застосовуються до сталого споживання. Наприклад, споживачі отримуватимуть податкову підтримку під час придбання електромобілів або транспортних засобів, що використовують відновлювану енергію. Це практична політика, спрямована на сприяння як сталому виробництву, так і споживанню, тим самим сприяючи зменшенню забруднення та захисту навколишнього середовища.

Політика В'єтнаму не лише сумісна з міжнародними тенденціями розвитку, але й відносно узгоджується з політикою розвинених країн. У Європі країни активно впроваджують програми циркулярної економіки, заохочуючи підприємства використовувати перероблені матеріали та зменшувати кількість відходів. Південна Корея також запровадила політику «зеленого бізнесу», заохочуючи компанії використовувати перероблені матеріали у виробництві. Японія, з метою скорочення викидів парникових газів, також заохочує підприємства продовжувати життєві цикли продукції, щоб мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище. Усі ці політики спрямовані на створення сприятливого середовища для сприяння сталому виробництву та споживанню, одночасно мінімізуючи забруднення та захищаючи природні ресурси.

Однак, хоча політика В'єтнаму дуже чітка, а його політична рішучість велика, все ще існує багато труднощів із її практичним застосуванням. Одна з основних проблем полягає в тому, що чинна політика здебільшого міститься у великих національних стратегіях та загальних нормативних актах, без конкретних та синхронних коригувань для кожного сектора виробництва чи споживання. Це призводить до відсутності послідовності у практичному впровадженні цієї політики. Наприклад, коли В'єтнам бере участь у міжнародних зобов'язаннях щодо охорони навколишнього середовища, чинні податкові пільги можуть бути недостатньо привабливими для іноземних підприємств, особливо в «зелених» проектах. Це вимагає додаткової або скоригованої політики, щоб забезпечити, щоб податкові пільги залишалися рушійною силою для залучення підприємств до інвестицій у стале виробництво у В'єтнамі.

Ще одним важливим фактором є взаємозв'язок між правами та обов'язками бізнесу щодо впровадження політики сталого виробництва. Беручи участь у ініціативах сталого розвитку, бізнес повинен чітко бачити переваги, які він отримає, такі як доступ до міжнародних ринків, покращення іміджу бренду та використання податкових пільг. Крім того, обов'язки бізнесу також повинні бути тісно пов'язані з його правами. Це означає, що бізнес повинен дотримуватися норм охорони навколишнього середовища, використовувати перероблені матеріали та мінімізувати відходи, інакше йому буде важко брати участь у світовому ланцюжку поставок. Наприклад, якщо бізнес експортує деревину з вирубаної лісової території, його продукція не буде прийнята в багатьох країнах. Це є чіткою демонстрацією необхідності пов'язувати обов'язки з правами для сприяння сталому виробництву.

Крім того, споживачі повинні чітко усвідомлювати свою роль у просуванні сталого споживання. Споживання екологічно чистих продуктів, хоча вони можуть коштувати дорожче, ніж звичайні продукти, приносить довгострокові переваги для здоров'я та навколишнього середовища. Однак для просування сталого споживання необхідно підвищувати обізнаність громадськості за допомогою комплексної фінансової освіти та програм зеленого фінансування. Надання повної та точної інформації про екологічно чисті продукти, а також переваги використання цих продуктів допоможе споживачам краще зрозуміти довгострокові переваги, які вони отримують від вибору екологічно чистих продуктів. Водночас існує потреба в підтримці з боку рекламних програм та податкових стимулів, щоб полегшити споживачам перехід на використання екологічно чистих продуктів.

Коротше кажучи, сприяння сталому виробництву та споживанню вимагає не лише чіткої та конкретної політики, але й тісної координації між підприємствами, споживачами та урядами. Кожна сторона повинна чітко усвідомлювати свою відповідальність та вживати конкретних заходів для створення сталої економіки та захисту довкілля для майбутніх поколінь.

Для розвитку зеленого фінансового ринку необхідно паралельно розвивати як ринок зеленого капіталу, так і ринок зеленого кредитування.

Окрім підвищення обізнаності, як, пане, слід впроваджувати комплексну фінансову освіту для людей? З точки зору навчального закладу з фінансів та банківської справи, які заходи Банківська академія проводила, проводить і проводитиме для забезпечення фінансової освіти не лише студентів, а й усього суспільства?

Наша роль у впровадженні зелених продуктів дещо відрізняється від ролі державних управлінських органів та практичних підрозділів. Ми є одночасно дослідницьким центром і навчальним підрозділом, особливо тим, хто навчає студентів – майбутніх споживачів. Тому ми розуміємо важливість навчання, особливо в контексті фінансової інклюзії та сталого розвитку. У стратегії розвитку Банківського інституту ми зосередилися на меті сталого розвитку, що чітко проявляється через два основні напрямки: навчання та громадську діяльність.

Що стосується навчання, ми інтегруємо фінансову інклюзію та сталий розвиток у наші навчальні програми, спрямовані на досягнення цілей сталого розвитку країни. Ми пропонуємо міждисциплінарну підготовку, від бухгалтерського обліку, аудиту, права до інформаційних технологій, з програмами, що мають чіткі критерії сталого розвитку. Такі предмети, як «Етика та сталий розвиток» або «Особисті фінанси», не лише надають поглиблені знання, але й підвищують обізнаність студентів з цього питання.

Крім того, ми також впроваджуємо волонтерські програми, пов’язані з громадською діяльністю, такі як програма «Tinh nguyen tri thuc», запущена у 2021 році. Студенти не лише беруть участь у допоміжній роботі, але й організовують заняття з особистих фінансів для учнів та людей з неблагополучних районів. Це сприяє підвищенню фінансової обізнаності та допомагає людям приймати більш стійкі рішення щодо споживання.

Ми також координуємо зусилля з агентствами та організаціями щодо організації заходів, таких як програма «Прогресивне місто» або конкурси зі сталого розвитку, щоб створити майданчик для студентів, особливо студентів Банківської академії та інших університетів Ханоя. Це можливість для студентів висловити свою думку щодо сталого розвитку та підвищити обізнаність громадськості.

За допомогою цих заходів ми сподіваємося зробити свій невеликий внесок у сталий розвиток країни. Сподіваємося, що в майбутньому ми продовжимо співпрацювати з організаціями та агентствами для розширення цих фінансових та громадських навчальних заходів.

Дякую!

Джерело: https://congthuong.vn/thuc-day-tai-chinh-xanh-viet-nam-tren-hanh-trinh-phat-trien-ben-vung-361230.html