Міністр електроніки та інформаційних технологій Індії Раджив Чандрасехар виніс попередження компаніям соціальних мереж, закликаючи їх взяти на себе відповідальність за дипфейковий контент на своїх платформах, а також наголосив на важливості чітких і прозорих правил щодо штучного інтелекту (ШІ).
Міністр електроніки та інформаційних технологій Індії Раджив Чандрасекар. Фото: FT
Це прохання надходить у той час, як Індія готується до загальних виборів 2024 року, щоб контролювати дезінформацію загалом та фейкові діпфейки зокрема, аби мінімізувати будь-яке втручання штучного інтелекту в результати виборів.
В інтерв'ю Financial Times міністр Чандрасехар заявив: «Ми, очевидно, глибоко стурбовані впливом дезінформації, фейкових новин через кордони, які створюють проблеми для нашої демократії».
«Ми попереджали про це раніше, ніж більшість країн, оскільки це впливає на нас більш негативно, ніж на менші країни», – додав він.
Пан Чандрасехар наголосив, що Індія раніше за більшість країн усвідомила небезпеку, яку становлять діпфейки, визнаючи значний вплив дезінформації на країну.
Це попередження з'явилося на тлі того, що технологічні компанії надають послуги одному з найбільших користувачів Інтернету у світі . Згідно зі статистикою, в Індії 870 мільйонів користувачів Інтернету та 600 мільйонів користувачів соціальних мереж.
З моменту появи передових інструментів штучного інтелекту, дослідники та країни в усьому світі висловлюють стурбованість щодо зростаючої загрози діпфейків – технології, яка використовує штучний інтелект для створення переконливих фальшивих зображень, відео та аудіо.
Раніше, 26 грудня 2023 року, Нью-Делі закликав різні месенджери та соціальні мережі, що працюють в Індії (такі як YouTube, X, WhatsApp, Telegram, Snapchat та місцева соціальна мережа Koo), дотримуватися індійського законодавства щодо незаконного контенту та уточнити їхню відповідність умовам надання послуг та угодам користувача.
Крім того, ІТ-правила Індії 2021 року забороняють контент, який вважається шкідливим для дітей, становить загрозу національній безпеці, поширює дезінформацію та накладає інші обмеження на свободу слова.
Нгок Ань (за даними FT, Firstpost)
Джерело
Коментар (0)