Че Лан В'єн, великий поет у двох війнах опору

Завдяки своєму високому інтелектуальному становищу та філософському поетичному стилю, Че Лан В'єн не лише сприяв оновленню обличчя в'єтнамської поезії, а й відкрив нові глибини сприйняття для сучасної поезії.

Він — поет філософських питань, тривожного споглядання та злиття особистості з епохою. Він розпочав свою поетичну кар'єру дуже рано, у віці 17 років він став відомим завдяки своїй першій збірці віршів «Спустошення» (1937) — унікальному явищу Нової поезії з дивним, чарівним тоном, пронизаним сюрреалізмом та духовністю. Хоча ще не була революційною, збірка віршів демонструвала меланхолійну внутрішню суть і бажання шукати метафізичну красу, що згодом розвинулося в глибини роздумів у його поезії опору та філософській поезії.

Після Серпневої революції Че Лан В'єн вступив у новий період поезії, тісно пов'язаний з революційними ідеалами, війною опору та національним будівництвом. З метафізичного поета він перетворився на солдата на ідеологічному та мистецькому фронті. Він не лише писав вірші, щоб відобразити реальність, але й використовував поезію, щоб пояснити та підняти реальність за допомогою гострого філософського мислення. Родзинкою поетичного стилю Че Лан В'єна є глибока філософія, «ідеологічний» характер поезії, те, що не багато поетів того часу наважувалися пережити до кінця. Для нього поезія — це не лише голос серця, а й голос інтелекту, національної та людської свідомості. Слова в його віршах часто мають вигляд філософії, питання та роздумів:

«Коли ми тут, це просто місце для життя»

Коли ми йдемо, земля раптом стає нашою душею"

Ці вірші виражають рух особистих емоцій, що зливаються з глибиною національної ідеології, кристалізацію між конкретним та абстрактним, між землею та людьми, між індивідом та спільнотою.

Chế Lan Viên, nhà thơ lớn trong hai cuộc kháng chiến- Ảnh 1. — Поет Че Лан В'єн

Че Лан В'єн також вирізняється своєю лаконічною, стислою мовою, багатошаровою, створюючи поетичне поле з духовною та раціональною глибиною. Він є одним із піонерів, які вивів поезію в теоретичну глибину, збагативши антифранцузьку та антиамериканську поезію не лише виражаючи бойовий дух, а й відображаючи думки про цінності, ідеали та самопожертву.

У вірші «Чи була Вітчизна колись такою прекрасною?» Че Лан В'єн наголосив на вищезгаданому поетичному стилі : «О Червона Річко, чотиритисячолітня пісне/Чи була Вітчизна колись такою прекрасною?/Ще ні! І навіть у найпрекрасніші дні/Коли Нгуєн Трай писав вірші та боровся з ворогом/Нгуєн Ду писав К'єу, країна перетворилася на літературу/ (...) Дні, які я живу тут, – найпрекрасніші дні з усіх/Навіть якщо завтра життя буде в мільйон разів прекраснішим/Пліди падають на сорочку людини, яка дивиться на фрукти/Шлях людства проходить крізь тінь зеленого листя ...».

ЗАЛИШИВШИ ЦІННУ ПОЕТИЧНУ СПАДЩИНУ

Поет Че Лан В'єн, ім'я при народженні — Фан Нгок Хоан, народився в 1920 році в Дьєнчау, Нгеан, член Комуністичної партії В'єтнаму, член Асоціації письменників В'єтнаму (1957). Помер у 1989 році в Хошиміні. У дитинстві жив у Куйньоні. У 1939 році поїхав навчатися до Ханоя , потім працював журналістом у Сайгоні, потім викладав у Тханьхоа та Хюе. У серпні 1945 року приєднався до революції в Куйньоні, потім переїхав до Хюе, щоб працювати в газеті «Кует Тханг» Центрального регіону В'єтмінь. Під час війни опору проти французів він працював журналістом у IV міжзоні, іноді в Тханьхоа, іноді в окупованому районі Бінь Трі Тхієн. Коли мир було відновлено, Че Лан В'єн працював у Ханої, обіймав багато посад: постійний член Асоціації письменників В'єтнаму; делегат Національних зборів IV, V, VI, VII скликань; Член Об'єднавчого комітету IV та V Національних зборів.

У період Реновації Че Лан В'єн також був одним із перших, хто переосмислив відповідальність післявоєнних митців. Вірш «Чотирилика Вежа-Бей-он», написаний у 1988 році, — це новий спосіб споглядання себе та всіх у минулому: « Ти — чотирилика Вежа-Бей-он / Сховай трьох, що залишилося, це ти / Тільки це обличчя приносить тисячу жартів і сліз / Завдаючи болю іншим трьом обличчям у невидимому світі».

Че Лан В'єн залишив багато глибоких уроків наступному поколінню поетів: Поезія — це не лише емоції, а й інтелект. Поезія може бути засобом ставити під сумнів, розмірковувати, пояснювати великі проблеми нації та людства. ( продовження буде )

Опубліковані праці Че Лань В'єна

Поезія: «Спустошення » (1937); «Тобі» (1954); «Світло та алювій» (1960); «Звичайні квіти – Грозові птахи» (1967); «Вірші про боротьбу з ворогом» (1972); «Новий діалог» (1973); «Квіти перед мавзолеєм » (1976); «Збір за сезоном» (1977); «Квіти на скелі» (1985); «Антологія Че Лань В'єна» (2 томи, 1985); «Посмертні твори I» (1994); «Посмертні твори II» (1995).

Спогади: Золота зірка (1942); Відвідування Китаю (1963); Дні гніву (1966); Година долі (1977).

Есеї, критика, професійні обміни думками: Розмови про літературу та поезію (1960); Літературна критика (1962); Початок професії (1962); Роздуми та коментарі (1971); Політ національним шляхом (1976); Роздуми поруч із відкритим потоком (1981); Від горища Хуе Ван до ресторану Чунг Тан (1981).

Літературні нагороди : Премія Асоціації письменників В'єтнаму 1994 року ( посмертні твори I та посмертні твори II ); премія Асоціації письменників В'єтнаму 1995 року (збірка поезій «Квіти на скелі »); премія Хо Ши Міна з літератури та мистецтва, I етап, 1996.

Джерело: https://thanhnien.vn/che-lan-vien-nha-tho-lon-trong-hai-cuoc-khang-chien-185250819224334629.htm