Це історія першого командувача округу Фу Лок.

HNN - Від солдата, який воював проти французів, він став першим командувачем округу Фу Лок під час війни проти американців. Його звали Хо Куок Фу. До полону він був командиром батальйону D810 (скорочено K10) - одного з двох основних батальйонів військового командування провінції Тхуа Тхієн. У в'язниці Фу Куок він керував копанням секретного тунелю та успішно втік. Незважаючи на поранення та ув'язнення, він залишався оптимістом і мирно помер у віці 99 років.

Пан Хо Куок Фу (сидить) та автор

Пан Хо Куок Фу (справжнє ім'я Хо Дак Хуєн), народжений у 1927 році, був родом з Дьєн Лока, що нині є частиною комуни Лок Ан міста Хюе . У 1947 році, коли французи повернулися, щоб вторгнутися в нашу країну, він приєднався до партизанських сил, а пізніше пішов, щоб стати командиром взводу в роті C321 під командуванням пана Тан Чонга Мота.

Відповідно до Женевської угоди 1954 року він переїхав на Північ і повернувся після видання історичної Резолюції партії № 15. Повернувшись до рідного міста, він разом зі своїми товаришами створив сили. З початкової озброєної групи пропаганди вона перетворилася на військовий підрозділ районного рівня.

Хоча поява перших збройних сил під час антиамериканської війни була ще дуже молодою, вона стала значною історичною подією. З цього моменту Фу Лок отримав новий елемент, що об'єднує дві сили, дві форми боротьби: політичну та військову, створюючи об'єднану силу, що сигналізує про перехід революційного руху від пасивної до активної атаки проти ворога.

Подолавши незліченні труднощі та злидні, місцеві збройні сили на чолі з командувачем округу Хо Куок Фу та політичним комісаром Хоанг Б'єном (Фам Хю Сюанем, заступником секретаря районного партійного комітету), проникли в дельту, побудували бази та стали основною силою у викоріненні зла та підтримці народної боротьби проти тиранічного режиму, який підтримували США.

Щоб сповістити про прихід революції, у ніч на 6 січня 1960 року він разом із політичним комісаром Хоанг Б'єном безпосередньо командував атакою на міст Труой. Після оглушливого вибуху обвалилися дві секції залізного мосту. Життєво важливий транспортний маршрут Хюе-Дананг був перерваний на багато днів. Місцева військова історія зафіксувала цю битву як початок збройної боротьби в провінції Тхуа Тхьєн Хюе, що свідчить про те, що після років гноблення та терору, під керівництвом партії, наша армія та народ рішуче боролися проти маріонеткового режиму на Півдні.

Реалізуючи стратегію США «Спеціальної війни», уряд Нго Дінь Дьєм запровадив політику «Стратегічного Гамлета», збираючи людей у ​​концентраційні табори, щоб «відокремити рибу від води», фактично позбавивши революцію її бази підтримки. Одночасно вони встановили систему блокад, включаючи форпост Мо Лунг, розташований на KM3, форпост номер 8, на дорозі, що з'єднує місто Кау Хай з гірським хребтом Бач Ма. Тут ворог розгорнув взвод командос та два загони безпеки, щоб по черзі шукати базу революції, охороняти її та патрулювати, щоб запобігти проникненню революційних сил у дельту.

У ніч на 1 травня 1962 року під командуванням командувача округу Хо Куок Фу та політичного комісара Хоанг Б'єна збройні сили Фу Лока таємно та несподівано розпочали атаку, вбивши 28 командос та 24 охоронців, що знаходилися в Мо Лунг.

Побоюючись знищення стратегічно важливого села, військове командування округу Фу Лок розгорнуло бригаду безпеки та цивільної оборони до Лок Віня для примусової розчистки кущів у районі Ру Рон, щоб не дати революційним кадрам та солдатам мати де сховатися.

Щоб зірвати цю змову, 18 липня 1962 року військове командування округу Фу Лок відправило взвод для координації дій з партизанами Вінь Лок для початку атаки. Заскочені зненацька серед білого дня, солдати Бригади безпеки та цивільної оборони запанікували та втекли.

Після того, як на початку 1964 року пан Хо Куок Фу був командувачем підрозділу, який координував дії з партизанами для знищення більшості стратегічних сіл на Фу Локу, його перевели до батальйону 810 (скорочено K10).

У 1965 році в Тхуа Тхьєн Хюе, після створення військових баз, американські та сайгонські солдати розпочали спільні операції «пошук та знищення» та здійснили «умиротворення сільської місцевості», що спричинило незліченним труднощам та викликам революційний рух.

Щоб реагувати на ситуацію, у 1966 році було створено військовий округ Трі Тхієн. У цей час K10 та K4 були офіційно передані військовому командуванню провінції Тхуа Тхієн.

У лютому 1966 року, у координації з південним регіоном дельти, провінційний партійний комітет Тхуа Тхієн видав резолюцію про звільнення трьох комун: Нінь, Хоа та Дай (нині частина комун Куанг Дієн та Дан Дієн), щоб наблизити революційний рух до околиць міста Хюе. Поряд із цивільними та районними силами, а також партизанами трьох вищезгаданих комун, К10 під командуванням командира батальйону Хо Куок Фу та політичного комісара Фан Зунга стала ядром повстання.

Поки K10 атакував форпости Нгіа Ло та Лай Ха, вдень 11 червня 1966 року оперативні групи Нінь-Хоа-Дай розпочали народне повстання, змусивши ворога розгорнути 3-й полк (1-шу піхотну дивізію) у координації з ротою «Чорні пантери» та місцевими силами ополчення, за підтримки авіації та танків, для безперервного проведення операцій з повернення територій, що потрапили до рук революціонерів. Після 150 днів і ночей запеклого опору та контратак, до листопада 1966 року комуни Нінь-Хоа-Дай були звільнені, створивши безперервний зв'язок з віддаленим районом Фонг Діен та відкривши територію для оперативних груп Хийонг Тра та Хюе для створення плацдарму та нарощування своїх сил. Перш ніж вони змогли повною мірою насолодитися радістю визволення Нінь-Хоа-Дай, у середині серпня 1966 року, командуючи контратакою в селі Ньєм По (нині частина комуни Куанг Дьєн), командир батальйону Хо Куок Фу та політичний комісар Фан Зунг були поранені та захоплені в полон.

Після більш ніж двох років ув'язнення, на початку 1969 року, пан Хо Куок Фу втік з в'язниці Фу Куок.

Коли його доставили до в'язниці Фукуок, його помістили в камеру номер 13 у секції B2. У камері перебувала 21 особа, більшість з яких до арешту були офіцерами, яких тюремні охоронці вважали «впертими». Завдяки попередньому досвіду риття тунелю для втечі з в'язниці Нон Нуок у Данангу, партійний осередок призначив Хо Куок Фу безпосередньо контролювати будівництво тунелю для втечі з в'язниці Фукуок.

Тунель планували викопати приблизно на 1,5 метра нижче поверхні, завширшки понад 0,5 метра та завдовжки близько 120 метрів; вентиляційні отвори мали бути викопані на відстані менше 10 метрів один від одного. Залежно від фізичного стану кожної людини, він розділив їх на три групи. Ті, хто був слабким та хворим, мали вдавати, що хворіють на туберкульоз, і сидіти разом, щоб прикрити вхід до тунелю; інша група мала б відповідати за чергування; а здоровіші мали б брати участь у копанні.

Використовуючи легкодоступні матеріали, такі як ложки для рису, кришки від банок та колючий дріт, групи з трьох в'язнів по черзі копали та складали землю в мішки вночі. Третя людина витягувала мішок і висипала землю в півбочки — туалет ув'язнених, оскільки їм не дозволялося виходити на вулицю. Наступного ранку, перед тим як справити нужду, кожен в'язень швидко діставав землю з бочки та клав її в кишеню штанів, а потім швидко викидав у сміттєву яму або туалет. Решту землі таємно виносили на дах з гофрованого заліза вночі та розкидали, сподіваючись, що дощ змиє її.

Ґрунт обвалився, через що туалет засмітився. Використовуючи це як привід, в'язні в камері 13 попросили дозволу викопати дренажну канаву, щоб очистити засмічення та самостійно вирощувати овочі, створивши сцену, щоб «приховати» викопаний ґрунт. Під час копання вони використовували леза для гоління, змочені у воді, щоб визначити напрямок, та два загострені скляні шприци для рівноваги. Щоб уникнути ризику обвалення тунелю на ділянці з дорогою, замість того, щоб копати прямо, вони копали зигзагоподібно (Z-подібно). Після майже півроку наполегливої ​​роботи запланований тунель був завершений. Рано вранці 21 січня 1969 року почалася втеча. Слідуючи секретним тунелем, 21 в'язень з камери 13 у підрозділі B2 втік з в'язниці Фукуок і повернувся до революційної справи...

Джерело: https://huengaynay.vn/chinh-polit-xa-hoi/chuyen-ke-ve-vi-huyen-doi-truong-dau-tien-cua-phu-loc-160948.html