Чи можуть батьки давати своїм дітям як завгодно імена?

Сьогодні іменування дітей значно змінилося, що відображає різні погляди та сприйняття тих, хто реєструє народження. Стара, стандартна традиція іменування хлопчиків, які мали друге ім'я «Ван», та дівчаток, які мали друге ім'я «Тхі», поступово відійшла від старого стилю.

Однак насправді траплялися випадки, коли люди не до кінця розуміли правові норми, помилково вважаючи, що можуть давати своїм дітям чи онукам імена, як їм подобається, причому багато випадків не відповідали в'єтнамським звичаям і традиціям.

Щодо цього питання, згідно зі статтею 26 Цивільного кодексу 2015 року:

«1. Фізичні особи мають право на прізвище та ім’я (включаючи по батькові, якщо таке є). Прізвище та ім’я особи визначаються відповідно до її прізвища та імені при народженні».

2. Прізвище особи визначається за домовленістю між батьками, або батьком, або матір'ю; якщо домовленості немає, прізвище дитини визначається за звичаєм. Якщо батько невідомий, прізвище дитини визначається за прізвищем матері.

У випадках, коли дитина покинута, біологічні батьки якої невідомі, і згодом усиновлена, прізвище дитини визначається прізвищем усиновлювача або усиновлювача, за згодою усиновлювачів. Якщо є лише усиновлювач або усиновлювач, прізвище дитини визначається цією особою.

У випадках, коли дитина покинута, біологічні батьки якої невідомі та яку ще не усиновлено, прізвище дитини визначається за клопотанням керівника дитячого закладу або за клопотанням особи, яка подає заяву про реєстрацію народження, якщо дитина тимчасово перебуває під опікою цієї особи.

Терміни «біологічний батько» та «біологічна мати» у цьому Кодексі стосуються батька та матері, визначених на підставі події народження; а також батьків-замовників та дитини, народженої в результаті сурогатного материнства, як це передбачено Законом про шлюб та сім'ю.

3. Назви осіб обмежуються у випадках, коли це порушує законні права та інтереси інших осіб або суперечить основоположним принципам цивільного права, передбаченим статтею 3 цього Кодексу.

Імена громадян В'єтнаму повинні бути в'єтнамською або іншою в'єтнамською етнічною мовою; імена, що складаються з цифр або окремих символів, що не є літерами, не допускаються.

4. Фізичні особи встановлюють та здійснюють цивільні права та обов'язки під своїм повним ім'ям.

5. Використання псевдонімів або псевдонімів не повинно завдавати шкоди законним правам та інтересам інших осіб.

З іншого боку, пункт 1 статті 6 Циркуляра № 04 від 2020/TT-BTP від ​​28 травня 2020 року, виданого Міністерством юстиції, передбачає: «Зміст реєстрації народження визначається відповідно до пункту 1 статті 14 Закону про акти цивільного стану, пункту 1 статті 4 Декрету № 123 від 2015 року та таких рекомендацій:

«Процес визначення прізвища, етнічної приналежності та імені дітей має відповідати закону та вимогам збереження національної ідентичності, звичаїв та вишуканих культурних традицій В'єтнаму; імена не повинні бути занадто довгими або складними для використання».

Отже, вибір імені дитині є правом батьків, але вони також повинні дотримуватися певних відповідних правових норм, як зазначено вище.

Крім того, щодо відповідальності за реєстрацію народження, стаття 15, розділ 1, глава II Закону про цивільний стан 2014 року (Закон № 60/2014/QH13 від 20 листопада 2014 року) передбачає, що протягом 60 днів з дати народження батько або мати відповідає за реєстрацію народження дитини. Якщо батько або мати не можуть зареєструвати народження дитини, відповідальність за реєстрацію народження дитини несуть дід або баба, інші родичі або особи чи організації, які піклуються про дитину.

В ідеалі, батьки повинні називати своїх дітей виключно в'єтнамськими іменами або іменами, що відповідають їхній етнічній мові. Особливо важливо уникати занадто довгих імен, які важко писати або вимовляти, оскільки це може негативно вплинути на права дитини в подальшому житті.

Мін Хоа (упорядник)

Джерело: https://www.nguoiduatin.vn/co-phai-cha-me-muon-dat-ten-con-nhu-the-nao-cung-duoc-a665919.html