 |
Пані Нго Фуонг Лі відвідує Центральну бібліотеку Ооді в Гельсінкі та передає в дар «Колекцію в'єтнамських книг» у жовтні 2025 року. Фото: офіційний вебсайт Комуністичної партії В'єтнаму . |
Я думаю про це з 2014 року. Тоді я вперше зустрівся в Джакарті з пані Клаудією Кайзер, тодішньою віце-президенткою Франкфуртського книжкового ярмарку, найбільшого книжкового ярмарку світу . Це було в рамках щорічної конференції лідерів Асоціації видавців АСЕАН, і мене, як керівника відділу міжнародного співробітництва та авторського права, призначили пан Нгуєн Кієм, президент Асоціації видавців В'єтнаму, та пані Куїнь Зяо, керівник офісу.
Під час тієї розмови я сказав: «Одного дня в’єтнамські книги мають бути доступні у провідних університетах світу».
Клаудія широко посміхнулася та сказала: «Чудова ідея».
Пізніше я мав нагоду поспілкуватися з паном Юргеном Боосом, президентом Франкфуртського книжкового ярмарку. Він також погодився, що для того, щоб нація розвивалася завдяки знанням, книги мають бути на першому місці.
Потім була пані Бодур Аль-Касімі та багато інших лідерів світової видавничої галузі, або пан Шейк, президент Асоціації книговидавців АСЕАН, а також президент Асоціації видавців Малайзії — друзі у видавничій спільноті Південно-Східної Азії, з якими ми зустрічаємося багато разів щороку — усі вони підтримали цю ідею: «В’єтнаму потрібно не просто експортувати товари. В’єтнаму потрібно експортувати знання. Експортувати культуру. Експортувати в’єтнамську душу через книги».
Це правда, бо В'єтнам має багату культуру. Настільки багату, що багатьом людям важко в це повірити!
Потім я продовжував розмірковувати та розмірковувати протягом останніх 12 років. І я постійно доходив висновку, що «перше місце, куди варто звернутися, це провідні університети світу». Тому що університети – це не просто місця для професійної підготовки. Університети – це місця, які формують думку. Це місця, які виховують тих, хто очолить майбутнє людства. Якщо там не буде в'єтнамських книг, то голос в'єтнамських знань залишиться дуже малим на карті світу.
    |
Просування в'єтнамських книг на Франкфуртському книжковому ярмарку 2025 року. |
Відвідуючи міжнародні книжкові ярмарки протягом багатьох років, я зрозумів одне: країни з міцними культурними основами також дуже успішно інтегрують книги у свої університети. Університети США, Канади, Австралії та Європи мають книжкові виставкові стенди на Франкфуртському книжковому ярмарку. Завдяки моїм 12 рокам поспіль участі я зв’язався з десятками провідних університетів на п’яти континентах.
А потім я подумав про інші країни. Японці це роблять. Корейці це роблять. Німці, французи, британці, американці – всі це роблять. Вони не просто продають книги. Вони поширюють культурний вплив.
Книга, що потрапляє до університетської бібліотеки, іноді може коштувати більше, ніж тисяча туристичних оголошень. Бо коли студенти читають книгу про країну, вони починають розуміти цю країну. Коли вони розуміють, по-справжньому розуміють, вони цінують і плекають її. А коли вони розуміють, цінують і плекають її, відкриється можливість для співпраці.
Тому я сподіваюся, що сьогодні, прямо зараз, ми розпочнемо велику подорож. Давайте разом працюватимемо, щоб спочатку донести в'єтнамські книги до університетів Німеччини, Франції, Англії та Сполучених Штатів. Потім до Японії, Південної Кореї, Австралії, Сінгапуру, Індії та по всьому світу. Не лише в'єтнамські книги, а й перекладені англійською, німецькою та французькою мовами. Не лише книги з культури та літератури, а й книги з бізнесу, історії, медитації, освіти, економіки, науки, дитячі книги та книги про в'єтнамські цінності.
Це вже не лише питання видавничої галузі. Це питання національної стратегії. У контексті нещодавньої Резолюції В'єтнаму 80-NQ/TW про культурний розвиток та орієнтацію культурних індустрій, а також важливих цілей для видавничої галузі, поширення в'єтнамських книг у світі більше не є варіантом. Це питання виживання.
Щоб нація могла досягти великих інтелектуальних успіхів, книги повинні стати її «послами». Щоб країна розвивалася стабільно, культура повинна йти пліч-о-пліч з економікою. А щоб культура могла досягти великих успіхів, книги повинні вирушити в цю подорож.
Я завжди вірив, що в'єтнамці мають так багато краси, яку можуть запропонувати світові.
Дух навчання, співчуття, наполегливість, здатність долати труднощі, духовна глибина, культурна гармонія, усвідомленість... усе це, якщо не записати, не опублікувати, не перекласти та не представити у провідних університетах світу, назавжди залишиться в межах наших кордонів.
Настав час для в'єтнамських книг йти далі. Не для того, щоб хизуватися, а щоб зробити свій внесок. Не для того, щоб конкурувати, а щоб працювати з людством, щоб побудувати більш обізнаний, гуманний та освічений світ.
Я вірю, що одного дня книжкові полиці Гарварду, Оксфорда, Сорбонни чи Гейдельберга будуть заповнені в'єтнамськими книгами. І тоді В'єтнам, включаючи його видавничу галузь, матиме зовсім інший менталітет. Тоді не буде потреби обговорювати чи мріяти про розвиток нашої національної видавничої галузі. У нас буде власна видавнича галузь, і як галузь вона має вимірюватися вражаючими цифрами – не лише кількістю видавництв (як державних, так і приватних), але й доходами, прибутками та внесками до державного бюджету через податки.
Джерело: https://znews.vn/da-den-luc-xuat-khau-van-hoa-post1652894.html
Коментар (0)