Делегати Національної асамблеї Куангнаму коментують Закон про внесення змін та доповнень до низки статей Закону про рекламу

Делегат Данг Тхі Бао Чінь виступає на груповій дискусії вдень 8 листопада. Фото: V.HIEU

Делегат Данг Тхі Бао Чінь зазначив, що реклама визначена як одна з 12 культурних індустрій нашої країни, тому партія та держава завжди приділяють увагу та зосереджуються на рекламній діяльності, створюючи сприятливі умови для синхронного розвитку в процесі побудови культурної індустрії для створення м’якої сили від культури.

Делегати погодилися з необхідністю прийняття Закону про внесення змін та доповнень до низки статей Закону про рекламу з метою швидкого закріплення керівних принципів та політики Партії та державної політики щодо розвитку культури, а також для підвищення відповідальності та можливостей суб'єктів, що беруть участь у рекламній діяльності.

Вивчивши законопроект, делегати цього разу в основному погодилися із запропонованими змінами та доповненнями до Закону про рекламу. Крім того, делегати звернулися до Редакційного комітету з проханням оперативно розглянути питання про внесення змін та доповнень до низки статей Закону про рекламу, які не згадані в законопроекті, з метою оперативного подолання недоліків у практиці державного управління останнім часом.

Зокрема, пропонується додати до статті 15 пункт, який регулює права та обов’язки особи, що поширює рекламну продукцію, зазначаючи, що «Під час реклами в соціальних мережах, а також під час іншої діяльності, вона повинна надавати знаки або використовувати функції, що надаються соціальними мережами, щоб відрізнити рекламний контент від контенту, інформації, що поширюється та публікується звичайно».

Водночас, до статті 23, що регулює онлайн-рекламу, додати пункт: «Користувачі соціальних мереж повинні зробити заяву або використовувати функції, що надаються соціальною мережею, щоб розрізняти контент та інформацію, що поширюються та публікуються звичайним чином, від контенту та інформації з рекламними або спонсорованими цілями».

За словами делегата Данг Тхі Бао Чріня, вищезазначені положення щодо прав та обов'язків особи, яка передає рекламну продукцію, та положення щодо онлайн-реклами мають відносно однаковий зміст. Тому рекомендується переглянути та скоригувати зміст цих положень у напрямку вилучення або посилання на застосування та впровадження. Водночас рекомендується уніфікувати положення щодо «самостійного надання вивісок» або «складання заяв» для реклами в соціальних мережах для полегшення процесу впровадження.

Щодо прав та обов’язків особи, яка поширює рекламний продукт, пункт 5 статті 15a зазначає: «Під час публікації в соціальних мережах думок та почуттів щодо результатів використання косметики, харчових продуктів для захисту здоров’я та дієтичних добавок ця особа повинна бути особою, яка безпосередньо використовувала продукт».

Однак, для таких продуктів, як косметика, харчові продукти для здоров'я та добавки, користувачі повинні використовувати їх протягом певного періоду часу, перш ніж вони зможуть реалістично та об'єктивно висловити свою думку та почуття щодо результатів використання продукту.

Таким чином, лише положення про те, що «особа, яка публікує думки та почуття щодо результатів використання продукту, є особою, яка безпосередньо використовувала продукт», без зазначення часу безпосереднього використання для отримання думок та відчуттів щодо результатів використання продукту, призведе до труднощів у визначенні та застосуванні закону відповідно до духу закону на практиці. Делегат запропонував переглянути зміст цього положення.

Голова Провінційного народного комітету Ле Ван Зунг – керівник делегації Національних зборів провінції Куангнам виступив на груповому обговоренні. Фото: V.HIEU

Пункт 4 статті 23 зі змінами визначає права рекламодавців, перевізників рекламної продукції та видавців реклами під час укладання договорів з організаціями та особами, що надають транскордонні рекламні послуги, або організаціями та особами, що здійснюють бізнес у сфері рекламних послуг: «Вимагати від постачальників рекламних послуг наявності технічних рішень, щоб видавці реклами та рекламодавці у В'єтнамі могли контролювати та видаляти рекламну продукцію, яка порушує в'єтнамське законодавство про систему надання послуг».

Таким чином, назва пункту 4 визначає права 3 суб'єктів, включаючи: рекламодавців, носіїв рекламної продукції та розповсюджувачів реклами. Однак вищезазначені положення передбачають права лише 2 суб'єктів: розповсюджувачів реклами та рекламодавців, але не включають третю особу – носія рекламної продукції. Рекомендується розглянути можливість внесення змін та доповнень до цього положення.

Щодо процесу запобігання та видалення незаконної онлайн-реклами для онлайн-рекламної діяльності вітчизняних організацій та фізичних осіб, пункт 6 статті 23 передбачає: «Протягом 24 годин з моменту отримання запиту організації та фізичні особи, що надають рекламні послуги, зобов’язані розглянути незаконну рекламу відповідно до запиту. Після закінчення встановленого терміну, якщо іноземні організації та фізичні особи не розглядають незаконну рекламу відповідно до запиту без поважної причини, Міністерство інформації та зв’язку вживатиме заходів для запобігання незаконній рекламі».

Делегат зазначив, що назва в пункті а, статті 6 регулює діяльність вітчизняних організацій та фізичних осіб, але зміст містить положення, що регулюють діяльність іноземних організацій та фізичних осіб. Рекомендується переглянути та відповідним чином скоригувати цей зміст.

Пункт 6 статті 23 передбачає, що «Щодо онлайн-рекламної діяльності, що здійснюється іноземними організаціями та особами через кордон до В'єтнаму, Міністерство інформації та зв'язку є установою, яка отримує повідомлення про незаконну рекламу від міністерств, відомств та місцевих органів влади, а також є контактною особою, яка надсилає запити щодо розгляду незаконної реклами іноземним організаціям та особам». Делегати заявили, що новий закон лише передбачає, що Міністерство інформації та зв'язку є установою, яка отримує повідомлення про незаконну рекламу від міністерств, відомств та місцевих органів влади, але ще не визначив установу, відповідальну за визначення незаконної реклами, як це передбачено для вітчизняних осіб та організацій.

Крім того, у пункті 6 статті 23 поправки немає спеціального положення щодо строку розгляду реклами, що порушує авторські права, подібного до того, що стосуються вітчизняних фізичних осіб та організацій.

Тому делегати запропонували конкретні положення щодо органу, відповідального за визначення незаконної реклами, та термінів розгляду незаконної реклами на запит, щоб забезпечити ефективність та результативність державного управління, а також зручність процесу впровадження.

Джерело: https://baoquangnam.vn/dai-bieu-quoc-hoi-quang-nam-gop-y-ve-luat-sua-doi-bo-sung-mot-so-dieu-cua-luat-quang-cao-3143960.html