Рішення Банку Китаю обмежити операції клієнтів російських банків з банками ЄС, США, Швейцарії та Великої Британії після візиту державного секретаря США Ентоні Блінкена може бути лише випадковим збігом обставин.
З іншого боку, це також може бути сценарієм, організованим Пекіном, щоб заспокоїти пана Блінкена щодо триваючого конфлікту в Україні, або просто відображенням зменшення ролі Росії в стратегічному та економічному мисленні Китаю.
Китайський банк почав припиняти операції в російських юанях, доларах США, гонконгських доларах (HKD) та євро через свої кореспондентські рахунки з 13 червня, повідомили російський державний мовник РБК та російська медіакомпанія Frank Media з посиланням на представників російського банку "Фінам". Два інші російські банки, UniCredit та Акібанк, також зробили аналогічні заяви.
Додаткове покарання
Згідно з чинними санкціями, банкам у країнах, що перебувають під санкціями, заборонено безпосередньо співпрацювати з російськими організаціями, що перебувають під санкціями. Однак банкам і компаніям у третіх країнах, таких як Китай, прямо не заборонено вести бізнес з росіянами.
Останні обмеження щодо Банку Китаю, одного з чотирьох найбільших державних банків Китаю, можуть свідчити про зменшення ролі Росії в стратегічному та економічному мисленні Китаю. Фото: Fortune
Захід досі не запроваджував вторинних санкцій і не забороняв транзакції між російськими організаціями, на які поширюються санкції, та організаціями, що базуються в незахідних країнах.
Китай явно не хоче бути втягнутим у дипломатичну та риторичну війну щодо України, що може частково пояснити його підтримку посилення санкцій проти Росії з боку США та ЄС.
Росія, звичайно, звинувачує Захід. «Рішення прийняв не Китай, а ЄС та США. Це їхній спосіб спробувати посилити тиск санкцій, перекривши альтернативні канали у вигляді юаня», – сказав Павло Семенов, голова ради директорів Модульбанку.
Зауваження пана Семенова не позбавлені сенсу. У квітні Брюссель вперше з початку війни запропонував запровадити санкції проти китайських компаній за підтримку «російської військової машини». Кілька китайських компаній зі списку ЄС, такі як виробник електроніки King-Pai Technology, вже потрапили під санкції США.
Рішення про запровадження обмежень для китайських банків було прийнято невдовзі після візиту Державного секретаря США до Китаю. Фото: CNN
На початку червня Пекін заявив, що «уважно стежитиме» за обговореннями ЄС щодо 11-го раунду санкцій проти Росії після того, як Європейська комісія запропонувала обмеження на торгівлю з третіми країнами, які розглядаються як обхід чинних санкцій.
«Я зазначаю, що китайські банки не відмовляють російським рахункам, а просто обмежують деякі види діяльності, коли задіяні західні банки», – сказав Ерік Хонц, директор Центру відповідального інвестування у Вашингтоні.
Роберт Персон, доцент кафедри міжнародних відносин Військової академії США, вважає, що це також запобіжний захід. «Це показує, що Китай стурбований можливою загрозою вторинних санкцій», – сказав він.
Стратегічні переваги
Інші ж відчувають глибший стратегічний мотив нещодавнього кроку Китаю.
«Це важливо. Це сигналізує про тривожну тенденцію для пана Путіна, оскільки він потенційно втрачає одного зі своїх найбільших прихильників», – сказав Білл Браудер, генеральний директор і співзасновник Hermitage Capital.
Пекін починає усвідомлювати, що конфлікт в Україні не відповідає його інтересам, враховуючи економічну стагнацію в Європі та падіння купівельної спроможності в Росії, вважає дипломат ЄС Альбрехт Ротахер.
«Зрештою, бізнес у США, ЄС та Великій Британії набагато важливіший для Китаю, ніж бізнес у Росії, за винятком поставок нафти, газу, деревини та корисних копалин», – сказав пан Ротахер.
Пан Ротахер вважає, що російські структури, що перебувають під санкціями, ймовірно, скористаються послугами інших, менших банків у Китаї, Туреччині, Індії, Австрії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Південній Африці та Бразилії, серед інших. Ці банки будуть поза межами дії санкцій, але робота з ними може стати дорожчою та складнішою.
Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та голова Китаю Сі Цзіньпін потискають один одному руки після переговорів у Москві у березні 2023 року. Фото: NPR
Лідери Китаю та Росії сигналізували про поглиблення економічного та стратегічного партнерства, але насправді ці відносини обмежуються стратегічними інтересами Пекіна, написала Майя Ніколадзе, помічниця директора Ініціативи економічного державного управління, у нещодавньому дописі в блозі Атлантичної ради.
Це видно з низки кроків. UnionPay, китайська платіжна система, яка була «рятівним колом» для росіян після того, як Visa та MasterCard пішли з ринку в березні 2022 року, скоротила свою присутність у санкційних банках Росії.
Крім того, керівники китайського банку ICBC та двох китайських установ розвитку, Нового банку розвитку (NDB) та Азіатського банку інфраструктурних інвестицій (AIIB), припинили доступ Росії до свого фінансування у 2022 році.
Крім того, китайські банки також припинили кредитування російського уряду. Азійська країна також відмовилася від імпорту російських енергоносіїв та обмежила потік передових технологій до Росії.
«Необмежене партнерство залишається риторикою. Навіть якщо Китай мінімізує вплив санкцій на Росію, дії Пекіна завжди обмежені його стратегічними інтересами та страхом запровадження вторинних санкцій з боку США», – сказала пані Ніколадзе .
Нгуєн Туєт (За матеріалами DW, meduza.io)
Джерело
Коментар (0)