Ферма фруктових дерев у комуні Єн Лак (Єн Дінь).
У комуні Хоангшон (Хоангхоа) пан Ле Ван Бінь вирішив переобладнати 3,5 гектари акацієвих угідь для вирощування фруктових дерев, таких як зеленошкірий грейпфрут та апельсини Вінь. Однак, оскільки для збору врожаю на цих деревах потрібно від 3 до 5 років, пан Бінь вирішив висаджувати короткочасні овочі, такі як гірчиця, водяний шпинат та гірка диня, щоб скористатися порожньою землею між рядами дерев. Завдяки цьому, вже з першого року сім'я отримала дохід від овочів у розмірі від 80 до 100 мільйонів донгів, що допомагало покривати витрати на інвестиції та догляд за багаторічним садом.
За словами пана Бінь, модель міжрядного вирощування приносить більше переваг, ніж він спочатку розраховував. Окрім більшого доходу, овочі також допомагають підтримувати вологість ґрунту, обмежують ерозію в сезон дощів і запобігають росту бур'янів, що допомагає значно скоротити роботу з прополювання. Крім того, під час поливу та удобрення овочів виграють і фруктові дерева, допомагаючи значно заощадити на добривах та зрошенні. Крім того, посадка овочів безперервними врожаями також допомагає покращити ґрунт, створити пористість, допомогти корінню плодових дерев краще розвиватися та зменшити ризик нападу шкідників.
Однак пан Бінь також наголосив, що міжрядне висаджування не може здійснюватися довільно, а вимагає розумного розрахунку, щоб забезпечити баланс живлення та світла між рослинами.
«Під час міжкультурного вирощування мені доводиться ретельно досліджувати, які рослини підходять і не конкурують надто сильно з фруктовими деревами за поживні речовини. Наприклад, шпинат і гірчицю легко вирощувати, вони мало уражаються шкідниками та хворобами, а також мають короткий період вегетації, тому вони дуже підходять для міжкультурного вирощування. Навпаки, рослини з сильною кореневою системою або ті, що потребують багато світла, такі як капуста чи помідори, не підходять, оскільки вони можуть впливати на ріст грейпфрутових та апельсинових дерев», – сказав пан Бінь.
Завдяки застосуванню наукової моделі міжкультурного вирощування, дотепер сад пана Бінь не тільки добре ріс, але й приносив подвійний прибуток. Всього за два роки впровадження дохід від овочів допоміг його родині значно зменшити фінансове навантаження в очікуванні плодоношення фруктових дерев. Водночас його сади зелених грейпфрутів та апельсинів Вінь також добре ростуть, обіцяючи високу врожайність на початку основного періоду збору врожаю.
Інша модель у комуні Єн Лак (Єн Дінь), впроваджена паном Нгуєн Хю Намом, також продемонструвала чітку ефективність. На площі 2,8 гектара пан Нам посадив манго сорту Хоа Лок у поєднанні з ананасами сорту «Королева». Завдяки розумній щільності посадки, відстань між деревами манго становить від 4 до 5 м, він використав порожні місця для посадки ананасів. Ананас потрібно посадити лише один раз, і його можна безперервно збирати протягом 2-3 років, приносячи стабільний дохід від 150 до 180 мільйонів донгів на рік. За словами пана Нама, ананаси не тільки допомагають зменшити витрати на прополювання, але й обмежують ерозію ґрунту, особливо під час сезону дощів.
Окрім економічної ефективності, спільне вирощування також допомагає покращити якість ґрунту та природним чином обмежити появу шкідників. Рослини з різними кореневими системами допомагають розпушувати ґрунт, уникаючи його затвердіння під час вирощування монокультури. Деякі культури, такі як арахіс та стручкова квасоля, мають здатність фіксувати азот, додаючи поживні речовини до ґрунту, тоді як рослини з ефірними оліями, такі як лемонграс або імбир, допомагають відлякувати шкідливих комах. Фактично, багато домогосподарств, які спільно вирощують ананас із маракуєю, показують, що кількість шкідників та хвороб значно зменшується, оскільки ананас має механізм виділення речовин, що відлякують комах, що допомагає захистити врожаї без використання багатьох пестицидів.
Однак, щоб модель міжрядного посіву була високоефективною, фермерам необхідно ретельно розрахувати густоту посівів, потреби в поживних речовинах та час збору врожаю. Без належного коригування короткострокові культури можуть конкурувати з багаторічними культурами за поживні речовини, впливаючи на процес росту. Крім того, зрошення та управління добривами також відіграють важливу роль у забезпеченні гарного росту обох типів культур без негативного впливу один на одного.
Для просування цієї моделі місцева влада запровадила багато заходів підтримки, таких як забезпечення високоякісними сортами рослин, організація технічних навчальних курсів та підтримка кредитів для фермерів. За даними Департаменту сільського господарства та навколишнього середовища Тхань Хоа, у період 2025-2030 років провінція заохочуватиме розширення площі міжкультурного посіву до 6000 гектарів, зосереджуючись на високоефективних комбінаціях культур, таких як грейпфрут, ананас, апельсин, овочі, манго, лемонграс... За підтримки уряду та ініціативи людей ця модель обіцяє стати сталим напрямком, сприяючи збільшенню доходів фермерів та розвитку зеленого сільського господарства в місцевості.
Загалом, короткострокова модель міжрядного вирощування плодових дерев не лише допомагає оптимізувати ефективність землекористування, але й приносить значні економічні вигоди. За умови правильного впровадження ця модель сприятиме побудові сучасного, сталого сільського господарства, яке краще адаптується до зміни клімату.
Стаття та фотографії: Чі Фам
Джерело: https://baothanhhoa.vn/mo-hinh-trong-xen-canh-cay-an-qua-voi-cay-ngan-ngay-244409.htm
Коментар (0)