Росія розмістить гіперзвукові ракети "Орешник" у Білорусі до кінця 2025 року
Росія планує поставити Білорусі гіперзвукові ракети "Орешник" у 2025 році, що посилить оборонну співпрацю між двома країнами.
Báo Khoa học và Đời sống•31/05/2025
Росія планує розгорнути в Білорусі свою вдосконалену систему балістичних ракет середньої дальності (БРСД) "Орешник" до кінця цього року, повідомив 28 травня високопосадовець Білорусі. Олександр Вольфович, міністр Ради безпеки Білорусі, зробив цю заяву під час міжнародного саміту з безпеки, організованого Росією, що сигналізує про посилення військового альянсу між Росією та Білоруссю. Фото: @TCHUA. Ця новина, яку також підтвердили російські державні ЗМІ, з'явилася на тлі загострення напруженості між Росією та НАТО, а також війни Росії в Україні, що ще більше підживлює побоювання щодо ескалації в регіоні, який роками був напруженим. Фото: @TCN.
Ця заява була підписана у грудні 2024 року між президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Білорусі Олександром Лукашенком, в якій причинами розгортання військ були названі військова присутність НАТО та використання Україною зброї, що постачається Заходом. Для США та їхніх союзників цей крок є провокаційним, що може поставити під загрозу регіональну стабільність та перевірити реакцію НАТО. Фото: @ The Economist. Ракета "Орешник", яку російські чиновники описують як гіперзвукову зброю, здатну нести ядерну боєголовку, вперше була застосована в бойових діях 21 листопада 2024 року, спрямована проти оборонного об'єкта в Дніпрі, Україна. Ця атака, яку російська влада стверджувала, що була відповіддю на використання Україною ракет ATACMS, поставлених США, та британських ракет "Шторм Шедоу" на російській території, більш-менш продемонструвала потенціал "Орешника" завдавати значної руйнівної сили. Фото: @euractiv. Олександр Вольфович, міністр Ради безпеки Білорусі, наголосив, що місця розміщення ракет «Орешник» у Білорусі вже визначені. Він також відкинув скептицизм з боку України та західних країн, заявивши, що розгортання ракет – це лише «обман Росії та Білорусі променем надії». Фото: @Tom Balmforth. Ракета «Орешник», яка вважається похідною від програми міжконтинентальних балістичних ракет РС-26 «Рубіж», є значним доповненням до стратегічного арсеналу Росії. Маючи орієнтовну дальність польоту від 1000 до 5500 кілометрів, вона може вражати цілі по всій Європі та частинах Азії. Фото: @Tom Balmforth. Гіперзвукові можливості ракети "Орешник" перевищують 5 Махів, що дозволяє їй рухатися зі швидкістю близько 6175 км/год, що ускладнює її перехоплення звичайними системами ППО. Фото: @Tom Balmforth. Російські джерела, зокрема військовий аналітик Ігор Коротченко, який розмовляв з ТАСС, стверджують, що ракета "Орешник" може нести кілька РГЧ (кілька незалежно націлюваних боєголовок), встановлених на гіперзвукових корпусах, що дозволяє їй уражати кілька цілей одночасно з високою точністю. Фото: @Tom Balmforth. Під час наступу на Дніпро було розгорнуто одну ракету «Орешник», оснащену шістьма боєголовками, кожна з яких мала шість допоміжних боєголовок, що продемонструвало її здатність завдавати значної шкоди. У той час президент Росії Володимир Путін хвалився руйнівною силою ракети: «Орешник — це не просто ефективна гіперзвукова зброя. Її ударна сила, особливо при серійному використанні, порівнянна зі стратегічною зброєю». Фото: @Tom Balmforth.
Конструкція ракети базується на зусиллях Росії щодо модернізації свого арсеналу після розпаду Договору про ядерні сили середньої та меншої дальності у 2019 році, який забороняв ракети наземного базування з дальністю від 500 до 5500 кілометрів. РС-26 «Рубіж», вперше випробувана у 2011 році, спочатку розроблялася як міжконтинентальна балістична ракета, але її розробка була відкладена через технічні та бюджетні обмеження. Фото: @Financial Times. Тепер «Орешник», схоже, є переконфігурованою версією, оптимізованою для бойових завдань. Це 40-тонна твердопаливна ракета, яка зазвичай запускається з мобільної пускової установки, що підвищує її живучість. Білорусь виробляла пускові установки, такі як МЗКТ-7930 «Астролог», яка також використовується для російської системи «Іскандер». Білоруські чиновники, включаючи Лукашенка, нещодавно підтвердили, що країна виробляє додаткові пускові установки спеціально для ракети «Орешник». Фото: @Financial Times. Стратегічне обґрунтування розміщення ракет «Орешник» у Білорусі випливає з географічного розташування країни. Маючи спільний кордон з Україною протяжністю 1083 км та межуючи з членами НАТО Польщею, Литвою та Латвією, Білорусь служить передовою базою для російських військових операцій. Фото: @ Wilson Center. Розгортання ракет «Орешник» у Білорусі скоротить час польоту до потенційних цілей в Україні, таких як Київ, до кількох хвилин, що ще більше ускладнить оборонні зусилля України. Це також поставить столиці НАТО, такі як Варшава та Вільнюс, у зону ураження, що ще більше посилить стримування Росії. Ця заява викликала неоднозначну реакцію західних та українських чиновників. Фото: @AiTelly. НАТО засудило ескалацію, але не уточнило конкретних контрзаходів, і на прохання Києва було скликано засідання Ради НАТО-Україна для обговорення наслідків. Представники Міністерства оборони США, анонімно спілкуючись з The New York Times, заявили, що «Орешник» – це «дорогий спосіб не завдати занадто великих руйнувань» при звичайному використанні, припускаючи, що його головна цінність полягає в ядерному потенціалі. Пентагон також зазначив, що ракета все ще перебуває на стадії випробувань, а її кількість в арсеналі Росії обмежена. Фото: @AiTelly. Американський чиновник повідомив газеті The Kyiv Independent, що Росія, ймовірно, має лише «жменьку» ракет «Орешник», і що масове виробництво ще не повністю налагоджено. Естонські та британські представники оборони назвали розгортання ракет «сигналом намірів», а не безпосередньою загрозою, наголосивши, що метою Росії є, перш за все, психологічна демонстрація сили. Фото: @AiTelly. Для порівняння, «Орешник» має схожість з іншими світовими ракетними системами. Його гіперзвукові можливості та конструкція кількох бойових частин нагадують китайську протикорабельну балістичну ракету DF-21D, яка має дальність близько 1500 кілометрів і призначена для обходу військово-морських оборонних споруд США. На відміну від DF-21D, яка надає пріоритет точності проти рухомих цілей, «Орешник», схоже, оптимізований для атаки на стаціонарну інфраструктуру, таку як авіабази або командні центри. Натомість, ракетний арсенал НАТО, який включає SM-6 та американські ракети «Томагавк», зосереджений на гнучкості та інтеграції з повітряними та морськими платформами. Фото: @ EurAsian Times. США також планують розгорнути наземні ракети середньої дальності в Європі до 2026 року, що Росія та Білорусь називають виправданням для розгортання Росією комплексу «Орешник». Однак ці американські системи здебільшого є звичайними, а не ядерними, як «Орешник», що підкреслює залежність Росії від ядерного стримування. Фото: @Wikipedia.
Тактичні наслідки розгортання «Орешника» в Білорусі є значними. Короткий час польоту ракети до цілей в Україні та країнах НАТО кине виклик існуючим системам протиповітряної оборони. Американська система Patriot, розгорнута в Польщі та Україні, має труднощі з перехопленням гіперзвукових цілей через їхню швидкість та висоту польоту. Більш досконаліші системи, такі як Arrow 3 або SM-3 Block IIA, здатні протидіяти «Орешнику», але їхній обмежений арсенал обмежує їхню ефективність. Фото: @AiTelly. Українські системи протиповітряної оборони, що підтримуються Заходом, успішно перехопили російські ракети «Іскандер» та «Кинжал», але можливості ракет «Орешник» з кількома боєголовками та їх гіперзвукова швидкість створюють унікальну проблему. Джастін Крамп, генеральний директор Sibylline, заявив BBC Verify у листопаді 2024 року, що «Орешник» значно збільшує загрозу для української протиповітряної оборони. Фото: @AiTelly. Багаторівнева мережа протиракетної оборони НАТО, яка включає систему Aegis Ashore в Румунії та Польщі, розроблена для протидії балістичним загрозам, але її ефективність проти гіперзвукових ракет ще не доведена в бойових умовах. США надають перевагу системам раннього попередження, таким як супутники та літаки AWACS, для виявлення запусків та забезпечення швидкого реагування. Засоби радіоелектронної боротьби та кібернетичні можливості також можуть порушити роботу систем командування та управління «Орешником», хоча інтеграція Росією ракети зі своїми мережами протиповітряної оборони С-400 та С-500 може ускладнити такі зусилля. Фото: @AiTelly. З логістичного точки зору, розгортання ракети «Орешник» у Білорусі створює кілька проблем. Військова інфраструктура Білорусі, хоча й здатна підтримувати систему «Іскандер», може потребувати модернізації для розміщення спеціалізованих пускових установок «Орешник». Фото: @AiTelly.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь зберігає десятки об'єктів радянських часів, придатних для розгортання ракет, але модернізація цих об'єктів може призвести до навантаження на ресурси. Колишній російський оборонний інженер розповів The Moscow Times у грудні 2024 року, що масове виробництво ракети "Орешник" може тривати роками через неефективність та технологічне відставання в оборонному секторі Росії. Роль Білорусі у виробництві пускових установок допомагає вирішити деякі з цих проблем, але навчання персоналу та інтеграція системи з російськими Ракетними військами стратегічного призначення вимагатимуть значної координації. Фото: @AiTelly. Коротше кажучи, план Росії розгорнути ракету «Орешник» у Білорусі до кінця 2025 року знаменує собою значну ескалацію її стратегічного суперництва із Заходом. Гіперзвукові та ядерні можливості ракети становлять теоретичну загрозу для НАТО та України, але її практичний вплив обмежений виробничими обмеженнями та оборонними контрзаходами. Фото: @AiTelly. Розгортання військ є одночасно військовим і політичним сигналом, спрямованим на стримування підтримки України Заходом та посилення російського впливу в Білорусі. Для американських політиків завдання полягає в тому, щоб збалансувати рішучу відповідь з необхідністю уникнути непотрібної ескалації. У той час, як НАТО перекалібрує свою оборону, залишається питання: чи виявиться "Орешник" переломним моментом, чи просто черговим показухою в арсеналі залякування Росії? Фото: @AiTelly.
Коментар (0)