Журналісти та… репортери

20 червня 2023 р., 13:30

Нещодавно двоє моїх друзів обговорювали різницю між термінами «журналіст» та «репортер». Друг А наполягав, що журналіст – це репортер, тоді як друг Б стверджував, що репортер – це не обов’язково журналіст. Насправді, я вже багато разів чув цю дискусію. З нагоди річниці Дня революційної преси у В’єтнамі я хотів би трохи поділитися цією термінологією.

Згідно з поясненням пана А, причина, чому він наполягає на тому, що журналісти є репортерами, полягає в тому, що журналісти – це люди, які пишуть новинні статті. А якщо вони пишуть новинні статті, то вони явно репортери, чи не так?

Пан Б., навпаки, стверджує, що репортер не обов’язково є журналістом. Теоретично, за його словами, Закон про пресу 2016 року передбачає, що «журналіст – це особа, яка займається журналістською діяльністю, якій видано журналістське посвідчення». Однак насправді медіаорганізації вербують репортерів; вони явно займаються журналістською діяльністю, і ніхто не заперечує, що вони є репортерами, але їх поки що не можна назвати журналістами, оскільки їм не видано журналістське посвідчення.

Дискусія була нескінченною, оскільки кожен мав аргументи на захист своєї точки зору. Однак, враховуючи, що пан Б. посилався на правові норми, будь-хто, хто слухав, вважатиме його аргументи більш обґрунтованими.

Згідно зі статтею 25 Закону про пресу 2016 року, журналіст визначається як особа, яка займається журналістською діяльністю, якій видано журналістське посвідчення.

Згідно зі статтями 26 та 27 Закону про пресу 2016 року, щоб претендувати на отримання журналістської картки, репортери повинні відповідати таким умовам та стандартам: вони повинні працювати в пресі або інформаційному агентстві; бути громадянином В'єтнаму з постійним місцем проживання у В'єтнамі; мати вищу освіту або вище; а у випадку представників етнічних меншин, які створюють друковані видання, радіо- чи телевізійні програми або онлайн-розділи новин мовами етнічних меншин, вони повинні мати вищу освіту або вище.

Репортери за роботою . Фото: SC

Для подання заявки на отримання прес-картки вперше, журналісти повинні безперервно пропрацювати в медіа-агентстві, яке подає заявку, щонайменше два роки до моменту подання заявки (за винятком головних редакторів наукових журналів та інших випадків, передбачених законом); а також повинні бути рекомендовані для отримання прес-картки своїм медіа-агентством або організацією-роботодавцем.

Отже, згідно із законом, слова пана Б.: «Репортер не обов’язково є журналістом», є абсолютно правильними. Бо якщо репортера влаштовано на роботу в прес-центр або новинне агентство, але він не відповідає умовам та стандартам для отримання журналістського посвідчення, передбаченим законом, то його однозначно не можна називати журналістом.

Щодо твердження пана А. про те, що «журналіст – це репортер», оскільки «журналіст – це той, хто пише новини», як це слід тлумачити?

Насправді, чимало людей мають таке ж розуміння слова «журналіст», як і пан А. І, очевидно, це непорозуміння.

Насправді, раніше визначення журналіста розумілося просто як: людина, яка пише для газет («В'єтнамський словник» Тхань Нгі (видавництво «Thoi», 1958)) або «людина, яка спеціалізується на написанні текстів для газет» («В'єтнамський словник» під редакцією Хоанг Пхе, видавництво «Да Нанг» , 2003). Однак, з урахуванням чинності Закону про пресу 2016 року, щоб отримати точне визначення журналіста, нам слід звернутися до Закону, як зазначив пан Б.

Отже, називатися журналістом, природно, означає, що цій особі має бути видано прес-картку. Щодо того, хто має право на отримання прес-картки, стаття 26 Закону про пресу 2016 року чітко це передбачає. Право на отримання прес-картки мають: Генеральний директор, Заступник Генерального директора, Директор, Заступник директора, Головний редактор, Заступник головного редактора пресових та інформаційних агентств; Керівники (або заступники керівників) відділів преси та інформаційних агентств; Репортери та редактори пресових та інформаційних агентств; Оператори та режисери радіо- та телевізійних програм (за винятком художніх фільмів) установ, які мають державну ліцензію на діяльність у сфері радіо-, теле- та документального кіновиробництва; Репортери, редактори та особи, відповідальні за репортерську та редакторську роботу на районних та еквівалентних радіо- та телевізійних станціях.

Особи, яким було видано журналістське посвідчення, але яких перевели на іншу роботу, можуть продовжувати використовувати та підтверджувати свої журналістські роботи медіа-агентством. Їхні заяви на отримання нового журналістського посвідчення можуть бути розглянуті в певних випадках, таких як: переведення до підрозділів, які безпосередньо не займаються журналістською роботою в рамках медіа-агентства; переведення на викладання журналістики у вищих навчальних закладах, як це передбачено Законом про вищу освіту; або переведення на роботу штатним співробітником в журналістських асоціаціях усіх рівнів, безпосередньо залученим до державного управління журналістикою.

З огляду на це, «журналіст» – це загальний термін для всіх, хто працює в галузі журналістики; тоді як «репортер» – це посада, яка стосується того, хто безпосередньо пише новинні статті. І, звичайно, якщо когось називають журналістом, він, очевидно, повинен мати прес-картку, і він може не бути репортером, але обіймати іншу посаду, наприклад, редактора.

Що стосується репортера, то ця особа може ще не бути журналістом, оскільки їй не видали прес-картку (через невідповідність вимогам до прес-картки, передбаченим Законом про пресу 2016 року); або вона може бути журналістом (якщо вона відповідає вимогам до прес-картки, передбаченим Законом про пресу 2016 року).

У День журналістів В'єтнаму я хотів би поділитися деякою інформацією про те, як називати цю професію. Сподіваюся, ця стаття допоможе зменшити плутанину в термінології та розумінні журналістів та репортерів.

Річка Кон

Посилання на джерело