5 січня 2015 року Прем'єр-міністр видав Рішення № 02/QD-TTg про затвердження Проекту дослідження та збору інформації про соціально-економічне становище 53 етнічних меншин (Дослідження 53 етнічних меншин). Відповідно, Дослідження 53 етнічних меншин проводиться кожні 5 років. Перше дослідження було проведено у 2015 році, друге – у 2019 році.
Два попередні опитування 53 етнічних меншин показали, що мета та значення збору інформації про соціально-економічне становище 53 етнічних меншин були в основному досягнуті. Дозвольте навести деякі дані про соціально-економічне життя 53 етнічних меншин по всій країні, що стосуються опитування 53 етнічних меншин 2019 року.
На момент проведення опитування 2019 року, проведеного серед 53 етнічних меншин, у районах етнічних меншин та гірських районах по всій країні налічувалося 5468 комун, що становить 49% від загальної кількості комун по країні. Комуни етнічних меншин переважно розподілені у сільській місцевості (87,3%), під управлінням 503/713 районів, селищ та міст обласного значення у 54/63 провінціях та містах центрального управління. Опитування відобразило зміни в низці показників та даних щодо соціально-економічного становища, населення та демографічних показників, умов життя та культури 53 етнічних меншин.
У 2019 році 98,6% сіл у комунах етнічних меншин мали доступ до електроенергії. З них частка сіл, що користувалися національною мережею, становила 97,2%, що на 4,2 процентних пункти більше, ніж у 2015 році. Майже 90% сіл у районах проживання етнічних меншин мали надійні дороги до центру комуни, що майже на 17 процентних пунктів вище, ніж у 2015 році. Частка комун з медичними пунктами, що відповідають національним стандартам охорони здоров'я на рівні комуни, до 2020 року досягла 83,5%, що майже вдвічі вище, ніж у 2015 році (45,8%). Частка бідних та майже бідних домогосподарств у районах проживання етнічних меншин становила 35,5%, що на 1,2 процентних пункти менше, ніж у 2015 році; у 3,5 рази вище, ніж середній показник по країні (10,2%).
Станом на 1 квітня 2019 року чисельність населення 53 етнічних меншин становила 14,1 мільйона осіб, що становить 14,7% від загальної чисельності населення країни. Через 10 років, з 2009 по 2019 рік, чисельність населення 53 етнічних меншин збільшилася майже на 1,9 мільйона осіб. Середньорічний темп приросту населення 53 етнічних меншин у період 2009-2019 років становив 1,42%, що вище за середній темп приросту етнічної групи кінь (1,09%) та середній темп приросту по всій країні (1,14%). Середній вік першого шлюбу етнічних меншин становить 22,7 року, що нижче за середній показник по всьому населенню (25,2 року) та на 1,7 року більше порівняно з 2015 роком (21 рік)...
Очевидно, що результати попередніх 53 опитувань етнічних меншин (2015 та 2019 років) дали повну картину, з повними даними та параметрами 53 етнічних меншин як основою та важливою передумовою для обслуговування діяльності держави у справах етнічних меншин. Ще одним доказом цього є те, що діяльність у справах етнічних меншин в останні роки стала дедалі ефективнішою, більш поглибленою та тісніше узгодженою з практикою низових організацій. Політика та керівні принципи партії та держави у справах етнічних меншин також стали точнішими.
Результати опитування 2019 року дали низку важливих показників як основу для формулювання етнонаціональної політики зі стратегічним баченням, зокрема, затвердження Генерального плану та Національної цільової програми соціально-економічного розвитку етнічних меншин та гірських районів 14-ї Національної Асамблеї на період 2021-2030 років.
У 2024 році третє опитування 53 етнічних меншин, яке буде проведено з 1 липня, продовжить успадковувати результати та уроки, отримані з попередніх опитувань, щоб мати повну та точну інформацію про 53 етнічні меншини. Але воно має більше значення для точної оцінки результатів впровадження етнополітичної політики до 2025 року, оцінки 5 років реалізації Генерального плану соціально-економічного розвитку етнічних меншин та гірських районів на період 2021-2025 років, Стратегії політики щодо етнічних меншин до 2030 року; результатів реалізації Національної цільової програми соціально-економічного розвитку етнічних меншин та гірських районів на період 2021-2030 років, Фаза I: з 2021 по 2025 рік; Результати реалізації Національної цільової програми соціально-економічного розвитку етнічних меншин та гірських районів на період 2021 - 2025 років, підготовка до формування Національної цільової програми соціально-економічного розвитку етнічних меншин та гірських районів на період 2026 - 2030 років.
Це опитування, проведене серед 53 етнічних меншин, змінило критерії визначення території опитування порівняно з попередніми опитуваннями. Відповідно, територія опитування визначається як територія, де кількість етнічних меншин, що проживають, становить 15% або більше від загальної чисельності населення цієї території, замість 30%, як у попередніх опитуваннях. Завдяки цьому нововведенню загальна кількість районів, відібраних для опитування, збільшилася з 437 районів у 2019 році до 472 районів, багато з яких мають цілі райони, що охоплюються опитуванням. Загальна кількість вибіркових районів опитування збільшилася з 14 660 у 2019 році до 14 928 у 2024 році.
Комітет у справах етнічних меншин провінції Даклак перевіряє розслідування та збір інформації про соціально-економічне становище 53 етнічних меншин






Коментар (0)