Історія вчителя Нгуєн Ха Туєна, що має ласкаву назву «вчитель, який ходить, спираючись на руки», поширила дух навчання серед багатьох поколінь учнів та громад провінції Фу Тхо .
У важкій подорожі «зростання людей» є історії, які не лише містять знання, а й сяють як символи людської рішучості та волі.
Вчитель Нгуєн Ха Туєн — типовий приклад. Історія вчителя Туєна, якого ласкаво називають «вчителем, який ходить, спираючись на руки», поширила дух навчання серед багатьох поколінь учнів та громади провінції Фу Тхо.
У 2008 році пан Нгуєн Ха Туєн закінчив факультет літературної педагогіки (Університет Тай Бак) та повернувся до Вінь Фука, щоб працювати в Центрі професійної освіти та безперервної освіти Бінь Сюєн (нині комуна Бінь Нгуєн, провінція Фу Тхо).
Він одружився та привітав свого першого сина наприкінці 2009 року. Життя було стабільним, але в 2010 році його родину раптово спіткала трагедія. Допомагаючи родичу чистити резервуар для води, він отримав удар струмом, потрапив у критичний стан, впав у глибоку кому та був доставлений до 103-го військового шпиталю для надання невідкладної допомоги.
Після 10 днів лікування його перевели до Національного інституту опіків, де йому довелося ампутувати обидві ноги. Майже рік лежачи в ліжку, він мусив терпіти фізичний та психічний біль.
Ті місяці були довгою низкою криз, але, думаючи про дружину та дітей, турботи батьків та допомогу колег, він казав собі, що мусить жити далі.
«Це було так боляче, здавалося, що все руйнується, але, дивлячись на свою дружину та родичів, які хвилювалися за мене, я знав, що якщо я не спробую подолати це, якщо я зламаюся, я буду перед ними у величезному боргу, який ніколи не зможу повернути. Тож я продовжував намагатися щодня, щодня», – поділився пан Туєн.
Повернувшись додому, йому довелося навчитися ходити, як дитині. Він почав робити перші кроки на протезах, що було складним і непростим завданням.
Згадуючи ті дні, пан Туєн зізнався: «Щоразу, коли я одягав протези ніг, я стискав зуби та терпів біль, повзаючи крок за кроком. Поступово я звик ходити на короткі відстані, але також усвідомив незручність і небезпечність ходьби з цими ногами. Знову ж таки, мені довелося знайти інший спосіб пересування».
Йому довелося відмовитися від протезів ніг і знайти спосіб ходити за допомогою рук і пари пластикових стільців – на перший погляд простих предметів, але найбільш підходящих для його тіла.
Завдяки наполегливій практиці він зміг сам піклуватися про власне господарство та почав думати про повернення до викладання. Він користувався інвалідним візком для коротких поїздок, а пізніше придбав триколісний велосипед для інвалідів, завдяки якому міг самостійно ходити до школи, на ринок та долати далекі відстані.
Тепер триколісний велосипед та два пластикові стільці – це його «ноги», а подіум – місце, де він знову знаходить свою пристрасть та цінності в житті.
«Мені пощастило, що я живий і маю свою родину поруч», – поділився пан Туєн.
Яскравий приклад
Подолавши інцидент, який, здавалося, поклав край його кар'єрі, пан Туєн залишався непохитним у своїй педагогічній професії протягом останніх 17 років. Образ «вчителя, який старанно йде з руками» по подіуму, став символом рішучості та відданості, глибоко закарбувавшись у серцях колег та поколінь студентів Центру професійної освіти та безперервної освіти Бінь Сюєн.
Його наполегливість та мовчазна відданість були відзначені численними почесними званнями Департаменту освіти та навчання провінції Вінь Фук (стара редакція), Почесною грамотою від Голови Народного комітету району Бінь Сюйен (стара редакція) та званням «Боєць-переможець на низовому рівні» протягом багатьох років поспіль. Це було не лише нагородою, а й повагою до надзвичайного духу подолання труднощів та любові до професії цього спеціального вчителя.
Оцінюючи зусилля пана Туєна протягом багатьох років, пан Нгуєн Хюй Хунг, директор Центру професійної освіти та безперервної освіти Бінь Сюєн, зазначив, що пан Туєн є прикладом наполегливості.
Він не лише досяг успіху в роботі класного керівника, а й добре справлявся з роботою в Молодіжній спілці, відповідав за інформаційні технології та працював у шкільній консультаційній групі.
Зокрема, студенти, яких він навчав, досягли високих результатів та брали участь у змаганнях серед відмінників провінції. З його ентузіазмом та любов'ю до професії пан Туєн заслуговує на те, щоб бути взірцем для наслідування студентів та колег.
Історія вчительки Нгуєн Ха Туєн – один із типових прикладів роботи вчителів у сфері освіти.
Наполеглива відданість вчителя зворушила серця багатьох людей, ставши джерелом натхнення, що поширюється по всій громаді, нагадуючи кожному з нас про цінність стійкості та любові до життя.
Джерело: https://baolangson.vn/phu-tho-nguoi-thay-di-bang-doi-tay-voi-trai-tim-nhiet-huet-5065438.html
Коментар (0)