Заблокована «смуга солідарності», попри рішення Європи, Польща не відкриє свої кордони

Рада міністрів Польщі на своєму засіданні 12 вересня ухвалила резолюцію, в якій попередила Європейську комісію (ЄК) про те, що вона в односторонньому порядку продовжить ембарго на українське зерно після закінчення терміну 15 вересня, якщо Брюссель не ухвалить відповідного рішення. Київ негайно висловив попередження ЄК.

Xuất khẩu ngũ cốc Ukraine: Bất chấp quyết định của châu Âu thế nào, Ba Lan sẽ không mở cửa biên giới. (Nguồn: Reuters)

Експорт зерна з України: Незважаючи на рішення Європи, Польща не відкриє свої кордони. На фото: Тінь гелікоптера над пшеничним полем в Україні. (Джерело: Reuters)

«Рада міністрів (Польща) закликає Європейську Комісію продовжити після 15 вересня 2023 року заборону на імпорт чотирьох сільськогосподарських продуктів, включаючи пшеницю, кукурудзу, ріпак та насіння соняшнику, з України до п’яти країн ЄС (Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію та Болгарію); та вимагає негайних дій та рішень для забезпечення стабільної та ефективної роботи місцевих виробників у Польщі та Європейському Союзі».

«Якщо ЄК не продовжить заборону на імпорт зерна з України після 15 вересня, Польща запровадить таку заборону на національному рівні», – чітко заявив польський уряд у заяві, опублікованій 12 вересня.

Раніше про це ЗМІ оголосили прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, міністр сільського господарства Роберт Телус та речник уряду Польщі Пйотр Мюллер.

«Польщу не завалять українським зерном», – написав прем’єр-міністр Моравецький у соціальній мережі X , заявивши, що, незважаючи на рішення брюссельських чиновників, Польща не відкриє свої кордони.

До свого допису він додав відео від правлячої партії «Право і справедливість», на якому голова польського уряду наголосив: «Польща прийняла мільйони біженців з України». Водночас, захищаючи інтереси Польщі, уряд захищатиме інтереси всієї сільської місцевості.

У відеоролику прем'єр-міністр Моравецький наголосив, що саме «тверда позиція» Польщі призвела до призупинення імпорту українського зерна на спільний європейський ринок. Він зазначив, що поки Брюссель вирішує, чи зберігати ембарго на українське зерно, Польща не дозволить, щоб на польському ринку домінувала українська сільськогосподарська продукція.

Виступаючи на Польському радіо, міністр Телус заявив, що його міністерство рекомендувало польському уряду прийняти постанову, яка підтверджує, що «українське зерно не буде розміщено на польському ринку після 15 вересня».

Однак він запевнив, що Варшава підтримуватиме транспортування українського зерна через польську територію на ринки третіх країн, зокрема до Африки.

Раніше речник польського уряду Пйотр Мюллер також розкрив ЗМІ про рішення Польщі. У попередженні, надісланому ЄС, буде наголошено, що якщо ЄК не поширить заборону на імпорт зерна з України на п'ять країн-членів, Варшава ухвалить відповідне рішення на національному рівні, виходячи з положень безпеки.

У травні ЄС заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії, після наполягання цих країн на цьому. 5 червня заборону було продовжено до 15 вересня. З наближенням терміну п'ять країн-членів ЄС хотіли продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця року, навіть просили поширити її на інші товари.

Зіткнувшись із цією ситуацією, український уряд підтвердив, що якщо ЄК продовжить заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, Київ може розглянути аналогічні заходи.

Тим часом, ЄК справді має проблеми зі «Смугою солідарності», оскільки не змогла знайти задовільного рішення, яке могли б прийняти всі сторони, щодо питання експорту українського зерна до п’яти сусідніх країн, які є членами ЄС.

З наближенням крайнього терміну 15 вересня речниця Європейської комісії з питань сільського господарства та торгівлі Міріам Гарсія Феррер заявила, що відповідні посадовці зустрічалися вісім разів і досі активно шукають конкретні рішення для зміцнення потенціалу «смуги солідарності», виявлення проблем та розгляду шляхів їх вирішення. Досі «разом із представниками Києва вони поділилися даними та статистичною інформацією щодо імпорту та експорту українського зерна, але жодних рішень до ЄК не було прийнято. Вони продовжують шукати взаємоприйнятне рішення», – сказала Феррер.

Російсько-український конфлікт призвів до санкцій та взаємних дій, при цьому ЄС, у відповідь на блокаду українських чорноморських портів, створив «шляхи солідарності» на кордонах держав-членів ЄС з Україною, щоб допомогти країні транспортувати продовольство, зокрема зерно, на світові ринки. Україна стала повністю залежною від альтернативних маршрутів ЄС.

Однак, «побічним ефектом» «шляхів солідарності» є збільшення потоку сільськогосподарської продукції з України, що спричиняє ускладнення на ринках п’яти сусідніх країн: Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії. Через це фермери цих країн стикаються зі зростаючою конкуренцією з боку дешевого київського зерна на власних ринках.

Згідно зі статистикою, з моменту запуску «смуг солідарності» до кінця липня 2023 року з цієї країни було відвантажено 44 мільйони тонн українського зерна, насіння соняшнику та супутніх продуктів. Однак це також спонукало багато груп фермерів у п’яти сусідніх з Україною країнах приєднатися до протестів проти масового імпорту сільськогосподарської продукції з України. У відповідь виробники зерна заблокували деякі прикордонні переходи сільськогосподарською технікою.

Станом на квітень 2023 року, за оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 мільйонів євро через дешевше зерно з України.

Тим часом, у пов’язаній з цим події щодо українського зерна, «альтернативні маршрути експорту зерна з України навряд чи можна порівняти з маршрутами через Чорне море», – нещодавно заявило Міністерство оборони Великої Британії у своєму звіті. «Україна успішно використовує альтернативні методи, такі як річковий, залізничний та автомобільний транспорт, для експорту зерна; однак, це навряд чи можна порівняти з пропускною здатністю експортних маршрутів через Чорне море», – йдеться в оцінці.

Джерело